Аудіоплеєр

Готово до відтворення прямого ефіру.

--:--
--:--

Як «ГенКод Діагностик» зробили генетичні дослідження доступнішими для українців 

Promoted

Матеріал містить чутливу інформацію

Додати Громадське радіо як бажане джерело в Google
--:--
--:--

Ще донедавна для проведення низки складних генетичних досліджень зразки біологічного матеріалу доводилося відправляти до лабораторій за кордон. Тепер такі аналізи можна проводити в Україні завдяки появі власної молекулярно-генетичної лабораторії повного циклу «ГенКод Діагностик». Громадське радіо побувало на презентації лабораторії для медіа та дізналося, які можливості сучасної генетики уже доступні українцям, а також як ДНК-аналізи можуть допомогти не лише в медичних цілях, а й для встановлення родинних зв’язків.  

Фото: Громадське радіо

Як заснували лабораторію? 

Ідея заснування генетичної лабораторії в Україні з’явилася під час повномасштабної війни у 2023 році, коли виникла потреба в ДНК-ідентифікації військовослужбовців, розповідає CEO та співзасновник Олександр Власишен. За його словами, тоді в Україні було недостатньо фахівців, які могли б займатися  криміналістичною генетикою.

Водночас Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України, який виконував цю функцію, не справлявся з напливом запитів. Тож для створення лабораторії придбали необхідне обладнання, залучили фахівців, відпрацювали методику. Однак через законодавчі обмеження приватні лабораторії так і не отримали повноважень, щоб виконувати ДНК-ідентифікацію тіл військових на державному рівні. Відтак засновники лабораторії  вирішили не відмовлятися від проєкту, а зосередитися на цивільній сфері — медичній генетиці. 

Від початку заснування у 2023-му і дотепер «ГенКод Діагностик» інвестувала близько $1,3 млн у розвиток компанії. Такі інвестиції дозволили придбати унікальне обладнання, щоб проводити ДНК-дослідження в Україні, а не направляти зразки за кордон. Це скорочує термін виконання ДНК-аналізу і його вартість. А також дозволяє  контролювати якість дослідження, адже затримки на кордоні та температурні коливання можуть створювати додаткові ризики для зразків матеріалу. Швидкі терміни виконання, зокрема, важливі під час скринінгових аналізів для вагітних. 

Фото: Громадське радіо

Наразі лабораторія наростила власні потужності, аби виконувати до 1500 різноманітних ДНК-тестів на місяць. Серед них — встановлення спорідненості, оцінка ризиків розвитку онкології, НІПТ (неінвазивне пренатальне тестування), генеалогічні дослідження та криміналістичний аналіз ДНК. У разі отримання результатів із високим ризиком можна отримати безоплатну консультацію генетика, який роз’яснює дані та надає рекомендації щодо подальших дій. 

Що можна дізнатися про себе за допомогою ДНК-тестів? 

Генетичні тестування нерідко асоціюються саме зі встановленням батьківства чи спробою дослідити своє походження. Але сучасні можливості генетики набагато ширші, наголошує Олександр Власишен. Зокрема, аналіз ДНК може оцінити ризики розвитку певних спадкових захворювань, з’ясувати, як організм засвоює лікарські препарати, а також виявити генетичні особливості ще до народження дитини. 

Одним із напрямів, який розвиває «ГенКод Діагностик», є фармакогенетика. Фармакогенетичний тест може допомогти визначити, як генетичні особливості людини впливають на засвоєння діючих речовин лікарських препаратів. За словами CEO та співзасновника лабораторії, такий тест може бути корисним під час лікування серцево-судинних, ендокринних, гінекологічних захворювань.  

Олександр Власишен/Фото надане «ГенКод Діагностик»

«Ми встановлюємо по ДНК метаболізм діючих речовин. Наприклад, найбільш розповсюджені саме серцево-судинні захворювання. Для лікування хвороб серцево-судинної системи використовується 12 основних діючих речовин. Фармакогенетичний тест може встановити, які з цих 12 діючих речовин засвоюються найкраще, які посередньо, а які найгірше», — пояснює Олександр Власишен.

Відповідно лікар знатиме, які препарати назначати пацієнту, аби вони точно подіяли.

«Це крок до персоналізованої медицини», — додає Власишен. 

Ще один важливий напрям — онкогенетика. За допомогою сучасних досліджень можна виявити генетичні зміни, які можуть підвищувати ризики успадкування певних видів раку. Наприклад, раку молочної залози, яєчників, простати та шлунково-кишкового тракту. Такі дослідження можуть стати особливо корисними для людей, у родинах яких уже були випадки онкології.

Ярослава Кулик/Фото: Громадське радіо

«Якщо хтось у родині мав онкологічне захворювання, наприклад, батько чи дідусь, то можна здати такий тест і оцінити свої ризики. Тобто чи є ви носієм мутацій, які можуть спричиняти онкологію», — розповідає заступниця завідувача лабораторії генетичних досліджень «ГенКод Діагностик» Ярослава Кулик.

Проте важливо розуміти, що наявність такої мутації не обов’язково свідчить, що людина захворіє. Але вона зможе більш пильно спостерігати за власним здоров’ям і скласти план профілактики з лікарем. 

Генетичні дослідження можуть бути корисними і для майбутніх батьків. Наразі один із найзатребуваніших аналізів — неінвазивне перинатальне тестування (НІПТ). Воно дозволяє виявити ризик певних генетичних відхилень у плода, що може викликати, наприклад, розвиток синдрому Дауна. Для аналізу використовують кров жінки із десятого місяця вагітності. Це дозволяє виявити ризики на ранньому етапі і якомога швидше проконсультуватися з лікарем. 

Як генетичні дослідження використовуються під час війни? 

Під час повномасштабної війни генетичні дослідження стали особливо важливими для того, аби родини могли ідентифікувати загиблих військових і підтвердити родинні зв’язки. Хоча лабораторія не проводить ідентифікацію військових на державному рівні, такі ДНК-аналізи проводять у приватному порядку. За словами CEO та співзасновника лабораторії Олександра Власишена, до них звертаються родичі, які після повернення останків з фронту хочуть переконатися, що ніякої помилки не трапилося при ідентифікації.

«Бувало, що до нас звертається мати і просить зробити таку експертизу, бо їй наснився сон, що це останки не її сина і вона не хоче проводити поховання. Нам надсилають матеріал і ми все таки підтверджуємо спорідненість», — розповідає Власишен. 

Фото: Громадське радіо

Він пригадує іще один випадок, коли в лабораторію звернулися дружина та сестра загиблого, які в целофані привезли лише його ступню, а також надали зразок від матері для ДНК-аналізу.

«Коли ми підтвердили спорідненість, мати загиблого згодом сказала, що це для неї «найкращий» результат. Адже вона знає, що з ним сталося, зможе його поховати і приходити на могилу», — говорить засновник лабораторії.

Власишен зазначає, що висновки  Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру зі встановлення спорідненості завжди підтверджуються. Але рідні часто потребують остаточного завірення, бо до останнього сподіваються, що сталася помилка.

Інший напрям роботи, пов’язаний зі встановленням спорідненості – підтвердження біологічного батьківства. Іноді дитину не реєструють офіційно на біологічного батька. І якщо за його життя це не було проблемою, то після загибелі батька на війні це створює перешкоду для отримання виплат, передбачених державою. Відповідно родині загиблого потрібно підтвердити батьківство. Тоді проводиться дослідження спорідненості між дитиною загиблого та його батьками – бабусею або дідусем. Результати ДНК-аналізу родина може подати до суду, який розглядає матеріали і ухвалює рішення про встановлення батьківства. Після цього родина може звертатися для оформлення передбачених законодавством виплат. 

У найближчі роки «ГенКод Діагностик» планує розширювати перелік генетичних досліджень, збільшувати кількість тестів та вдосконалювати роботу лабораторії. До 2030 року компанія хоче створити в Україні великий центр генетичної діагностики, аби зробити ДНК-аналізи ще доступнішими без необхідності звертатися за кордон. 

 


 

Поділитися