Ліза Кузьменко: Коли ми говоримо про всеохопну оборону, ми зазвичай уявляємо собі армію, фронт, зброю. Але також ви досліджуєте доглядову працю, як частину всеохопної оборони. Давайте спробуємо для наших слухачів і слухачок пояснити, що це означає, та як взагалі догляд може бути пов’язаний із обороною держави?
Дарина Коркач: Я би тут буквально внесла кілька уточнень. По-перше, ми зазвичай говоримо навіть не про всеохопну оборону, а просто про оборону. І коли ми говоримо про оборону, особливо оборону в війні, то ми маємо на увазі скоріше фронт, солдат. Це перше, що приходить в голову. Така фізична безпека. Але насправді, якщо заглибитися у цю тему, то від війни страждає усе суспільство, і відповідно стійкість суспільства хабезпечує так само тил і все суспільство.
І тому у відповідь на загрози, однією із яких вже є гібридна війна, яка ведеться не тільки воєнними засобами, Скандинавські країни, — ми зараз тут будемо говорити про досвід Швеції — розробили таке поняття як всеохопна оборона. Тобто ідея цього підходу полягає у тому, що в обороні бере участь усе суспільство І відповідно ми зосередилися на тому, що догляд тим паче є частиною цієї всеохопної оборони. Фактично тією сферою, яка забезпечує стійкість і функціонування суспільства.
Відповідно, якщо у нас є системні недоліки у доглядовій праці, то відповідно стійкість суспільства, його готовність оборонятися, функціонувати, суттєво просідає. І ми хотіли дослідити питання доглядової праці і ролі доглядової праці у всеохопній обороні.
Фактично це дослідження піднімає питання про різні аспекти всеохопної оборони, і в цьому величезному проєкті було представлено сім дослідницьких кластерів. Наприклад, інформаційна політика у системі всеохопної оборони, зміни в економіці у системі всеохопної оборони. Місцеве самоврядування у системі всеохопної оборони. Тобто фактично всеохопну оборону можна розкладати на кластери. І чим більше ми займаємося цією темою, тим більш логічно ця картина виглядає.
Ліза Кузьменко: Якщо такими простими словами, довкола терміну «доглядова праця» теж дуже багато стереотипів. Що це таке? Що включає це поняття?
Дарина Коркач: Ну дивіться. Загалом є таке розділення на оплачувану доглядову працю та неоплачувану доглядову працю. І тут про оплачувану доглядову працю — це майже всі вихователі в дитсадках. Це медсестри, санітарки. Неоплачувана доглядова праця — догляд за дітьми, те, що кожен день. Та це фактично робота. Вона неоплачувана і за неї фактично немає ніякої компенсації, вона ніде не враховується у стаж. Вона щоденно від’їдає ресурс, людський ресурс.
Навіть якщо ми зараз не будемо спеціфікувати, давайте вже говорити точно, що це власне віджирає цей ресурс жінок. Часовий. Зменшує можливості професійного розвитку. І це не просто слова. За цим стоять долі людей. Тому ми й ідея нашого дослідження полягала в тому, що ми досліджували жінок, які поєднують оплачувану та неоплачувану доглядову роботу. Фактично це така історія, коли ці жінки знаходяться у найвразливішому положенні. Тому що, наприклад, ми також спиралися на дослідження наших інших колежанок.
Слухайте розмову повністю у доданому аудіофайлі і дізнавайтеся ще більше!
На Громадське радіо повернувся подкаст про те, чому перемога неможлива без рівності і участі жінок. І як вони змінюють правила гри: на фронті, в громадах та за столом переговорів. «1325» — це спільний проєкт Громадського радіо та ГО «Жінки в медіа». Кожен із випусків розповідає, як принципи Резолюції «1325: Жінки, мир, безпека» втілюються в Україні.
Спільний проєкт Громадського радіо та ГО «Жінки в медіа». Виготовлення подкасту стало можливим завдяки комунікаційній кампанії «1325: Жінки.Мир.Безпека», що реалізується Українським Жіночим Фондом за фінансової підтримки урядів Великої Британії, Нідерландів та Канади.