Ліза Кузьменко: Взагалі є дуже багато різних стереотипів про Нацгвардію. Один із них, що це «елітні підрозділи», що начебто «нацгвардійці не беруть участь у бойових діях», або, наприклад, що серед Нацгвардії немає жінок.
Це абсолютно не так. А які ще ви чули стереотипи про Нацгвардію, щоб більше розповісти про це нашим слухачам і слухачкам?
Олена Старікова: Останнім часом дуже багато поширених стереотипів, але ж ми чітко розуміємо, що саме і Національна гвардія задіяна безпосередньо брати участь у бойових завданнях, на передовій. Тому стереотипів маса, але ми намагаємося виконувати свою роботу, виконувати її чітко і взагалі робити в тому числі акцент на дотриманні рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Ліза Кузьменко: А чи зросла кількість жінок, які займають командні спеціалізовані посади під час війни?
Олена Старікова: Так, останнім часом є тенденція до збільшення кількості жінок військовослужбовиць на різних посадах.
Це стосується і керівних посад, і, посад під час виконання бойових завдань. Це і командирки, і керівниці, танкістки, снайперки, по всім напрямкам. У тому числі додаються і бойові медикині, психологині.
Тобто, якщо на початок була невеличка кількість, то зараз вже існує тенденція до збільшення. Якщо в порівнянні, наприклад, — до повномасштабного вторгнення, була певна кількість, не дуже багато, то на сьогоднішній день, в зв’язку з нагальною потребою, вони збільшилися в рази.
Це, в 5-6 разів, щонайменше, збільшилася кількість посад в армії, на яких перебувають жінки. Виконують і бойові, і спеціальні завдання.
Анастасія Багаліка: Зазначимо, що Національна гвардія України — це структура, яка з’явилася в Україні після проголошення Незалежності, але був період, коли її розформували. І тому та Нацгвардія, яка є зараз, — відновлена після перемоги Революції Гідності. І тут варто сказати, що на становлення, взагалі, підрозділів Нацгвардії весь час впливає російсько-українська війна від 2014 року і далі.
І тому моє запитання зараз про те, як загалом позначилась війна, і гібридне російське вторгнення, яке почалося з 2014 року, і повномасштабне — з 2022, на становленні, розвитку і ролі жінок у творенні підрозділів?
Олена Старікова: Якщо казати «під час становлення», — в період після формування підрозділу, як такого Національної гвардії України, то можна сказати, що напрямок гендерної інтеграції чітко почав відслідковуватися із 2017 року, тому що у нас це можна було пов’язати з появою в підрозділі НГУ Служби гендерної інтеграції і офіційних представників. Це був начальник служби гендерної інтеграції, старший офіцер, — це офіційні посади, які безпосередньо відповідали за цей напрямок.
Слухайте та читайте також перший випуск подкасту: Ще 5 років тому жінок на парад намагались вивести на високих підборах — Катерина Левченко
Ліза Кузьменко: А от що робить Служба гендерної інтеграції, от прям на конкретних прикладах, як це виглядає щодня. Як ми інтегруємо жінок у Нацгвардію?
Олена Старікова: Якщо на законодавчому рівні, — у представників служби гендерної інтеграції є певний функціонал, де конкретно чітко прописані критерії, обов’язки стосовно того, що ми маємо моніторити. І нормативно-правові акти, і організаційні розпорядження внутрішні.
Ми маємо моніторити наявний стан справ у підрозділах стосовно жінок військовослужбовиць, і, до речі, і чоловіків теж, в розрізі порівняння. Наскільки це доступно для чоловіків, і наскільки жінка має доступ до певних, наприклад, професій, напрямків. Якщо це по навчанню, то чи можуть жінки долучатися на рівні з чоловіками до навчання.
Ліза Кузьменко: Я знаю, що ви чекали нашого запису, і прийшли з історіями різних жінок, які несуть свою службу в Нацгвардії. Розкажіть про одну з них. Хто ці жінки, звідки вони, де вони народились, чому вирішили йти в Нацгвардію, де вони воюють, більше про це.
Олена Старікова: Хотілося б із цього приводу також розповісти, що в зв’язку з умовами сьогодення, у нас в Національній гвардії розвивається ще один додатковий напрямок, — це безпілотні системи.
І хотілося б зазначити такий приклад жінки-військовослужбовиці, яка стала офіцеркою секції S2 розвідки штабу окремого загону безпілотних систем спеціального призначення. Це старша лейтенантка Овчиннікова Дарія Володимирівна. На її прикладі можна сказати, що вона показала саме те, як можна з цивільного життя опанувати такий новий вид професії і досягти певних результатів своєї діяльності.
Зараз у нас у існує Академія Національної гвардії України і там на сьогоднішній день навчається 59 курсанток. Вступити можна з 18 років.
Олена Старікова: Я завжди запитую і стараюся розібратися, що поліпшити, що покращити, як пройшла ротація, чи, можливо, потрібні якісь додаткові заходи, чи, можливо, якась додаткова допомога, як дівчина може справлятися зі своїми функціями на передовій. Бо ми ж усі розуміємо, що всі в однакових умовах, і чоловіки, і жінки. І от коли ставиш запитання жінкам, військовослужбовицям, я дуже вдячна їм за щирі відповіді.
І вони завжди кажуть, що, наприклад, не вистачає засобів гігієни, або не отримали форму одягу.
Ми робили певні дослідження по жінкам-військовослужбовицям, по жіночій формі одягу, у нас підписаний меморандум з громадською організацією «Смілива Україна» з пані Іриною Нікорак. І от завдяки цій плідній співпраці у нас уже в Національній гвардії України до 70 відсотків жінок-військовослужбовиць вже мають жіночу форму одягу.
Її відшивають в Україні. Я, до речі, зараз в жіночій формі одягу. Вона зручна.
Знаєте, відчуття, коли я одягла перший раз в житті жіночу форму одягу, пошиту по жіночим лекалам… У мене було якесь полегшення, тому що чоловіча, ми ж розуміємо, пошита по чоловічим лекалам, а жіночі, антропометричні дані і чоловічі, вони зовсім відрізняються.
І я, до речі, дуже зраділа тому, що ми цього досягли, що у 2017 році, якщо казати про стереотипи, всі кричали і казали, що ви таке кажете, такого не існує, вся форма для усіх однакова і такого не може бути. А коли почали досліджувати ці питання, коли почали виявляти, що у жінок і у чоловіків різні антропометричні дані, ми маємо робити чіткий акцент на це, тому що у всіх рівні права та рівні можливості.
Але це не тільки про це. Це і про те, що якщо тобі зручно бути в цій формі, значить ти будеш ефективною на 100%. А якщо ти будеш ефективною, це дає виконувати на 100% свої бойові завдання і йти до цілей, до перемоги.
Ліза Кузьменко: Ви сказали, що зараз забезпечено близько 70%. А що робити з оцими 30%? Це про що? Не вистачає потужностей виробництва, не вистачає коштів?
Олена Старікова: Ні. Поступово відшиття йде, у нас представники речової служби підписали договори. І зараз просто має пройти певний період, коли відшивають, наприклад, по розмірам, наприклад, 48-й розмір відшивається, його розподіляють, 50-й розмір. І от там сказали, що до кінця року ми маємо закрити ці питання.
Тобто до кінця цього року, до початку наступного року. Фактично форма одягу вже є на складах і жінки-військовослужбовиці вже можуть її отримати.
Ліза Кузьменко: А про які ще додаткові потреби, пов’язані саме зі статтю, говорять жінки, які виконують бойові завдання? Форма, зрозуміло, засоби гігієни, що ще?
Олена Старікова: Акцент робився на ставленні чоловіків до жінок. Для мене було дивом, коли я за напрямком гендерної інтеграції багато років, наприклад, бачила, як стереотипи нашаровуються на жінок і які наслідки це дає. І що треба боротися із цими стереотипами, навчати особовий склад, розповідати, що ми рівні, ми маємо дати нашому особовому складу рівні можливості незалежно ні від чого.
А коли жінка розповідає, що, на передовій у них «немає статі». Там просто є основна задача — виконати бойове завдання.
І от я так декілька разів чула від жінок, що вони акцент роблять на тому, що в деяких, можливо, ракурсах жінці ще треба довести, що вона гідна, що вона не гірша за своїх колег. Хоча ж ми розуміємо, що якщо люди відбираються, проходять суворий відбір, то і у нас фактично відкриті всі посади.
Уже є певна тенденція з роками, що ми навіть відслідковуємо тих жінок, які ще вступали і закінчували нашу Національну академію Нацгвардії України, і вони вже зараз виросли по своїм посадам, є і командири, заступниці командира батальйону по роботі з особовим складом. І коли ти бачиш оцей певний розвиток, кар’єрний зріст наших жінок-військовослужбовиць, — це напрацьовані з роками результати, які ми безпосередньо вже отримали.
Ліза Кузьменко: А от у нас подкаст називається «1325» і він про резолюцію ООН: Жінки, мир, безпека. Як ви думаєте, наскільки саме ця резолюція допомогла підвищити гендерну рівність в НГУ?
Олена Старікова: Дуже допомогла, тому що НГУ завжди, скажімо, підтримує напрямок євроінтеграції, і у нас вже третій Національний план затверджений наказом командувача, дякуючи політичній волі керівництва.
У цьому наказі ми чітко прописуємо все, що стосується, відповідно резолюції 1325, а саме Національний план дій 1325, той, що наш, український, і ці всі пункти заходять і в Національну гвардію. І ми намагаємося адаптувати все, що визначено цим планом.
Слухайте розмову повністю у доданому аудіофайлі
Спільний проєкт Громадського радіо та ГО «Жінки в медіа». Виготовлення подкасту стало можливим завдяки підтримці Уряду Королівства Нідерландів у межах проєкту «Жінки. Мир. Безпека: місцеві потреби – місцеві рішення», який реалізує Український Жіночий Фонд.
Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете: