Тещі інколи розмовляють з зятями так, ніби передають дочку новому батьку, а не партнеру — психологиня

Гумор про тещу і зятя існує, щоб зняти напругу в їхніх стосунках?

Ведучі

Тетяна Трощинська

Гостi

Оксана Королович

Тещі інколи розмовляють з зятями так, ніби передають дочку новому батьку, а не партнеру — психологиня
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/10/hr-4020-20-10-17_korolovych.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/10/hr-4020-20-10-17_korolovych.mp3
Тещі інколи розмовляють з зятями так, ніби передають дочку новому батьку, а не партнеру — психологиня
0:00
/
0:00

Гостя — системно-сімейна психологиня Оксана Королович.

Оксана Королович: Є такий термін у системній психології — триангуляція, що по-простому означає «трикутник» у стосунках.

У стосунках тещі та зятя така кількість напруги, що, аби її зняти, існує гумор. Це, можливо, єдиний канал, який допомагає їм подивитись, що так, є проблема, є напруга, а що з цим робити ми не знаємо.

Коли дівчина починає з кимось зустрічатися, у родину ніби потрапляє новий учасник. Часто в жінок йде якась компенсація через життя дочки. Вони постійно в очікуванні від зятя: він має те, він має се. Він не може жити своїм життям, і в дочки ніхто не питає: їй це подобається, чи ні.

Системна травма нашого покоління: у нас дуже мало досвіду спокійних, довгих, ніжних стосунків у парах.

  • Часто жінки вибудовують критерії, яким повинен бути чоловік, а те, що це не цінно для дочки, вже нікого не цікавить.

Зяті поводяться по-різному. Хтось прилаштовується. Хтось каже краще промовчати, і нічого з цим не робити. Хтось намагається відстояти свої кордони, викликає ще більше обурення.

Батьки дають, діти беруть. Все. Діти беруть, віддають потім своїм дітям. І так рухається енергія життя, так має бути. Якщо ви не можете дати, то не можете. А якщо дали — не треба потім цим дорікати. «А пам’ятаєш, ми вам…».

  • Дівчинка, яка виростає, має потім ввійти в партнерські стосунки. А що робить мама дуже часто? Розмовляє з її чоловіком так, ніби вони передають її йому як новому батьку. І уточнюють, як він буде її утримувати. З ними не розмовляють як з родиною, яка на рівних, де обидва партнери розв’язують усі проблеми разом.

Ми хочемо підтримати гомеостаз родини: «От як ми жили, от як заведено. Ми ж не хочемо нічого змінювати. Ми ж виживали, і будемо виживати». А завдання — йти до розвитку, і спробувати те, чого не було до нас.

80% жінок, які приходять вже з переламаними ребрами після того, як стикалися з домашнім насильством, кажуть мені: «Так мама мені сказала «терпи». Це ж твій чоловік, ти його вибрала. Тато мене також інколи хльостав, живемо ж». Історій про те, що немає підтримки мами, дуже багато.

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису