Зберегти традицію коляди — добре, а традицію стусанів слід лишити в минулому — психотерапевтка

Гостя — медична психологиня, травмотерапевтка, консультантка з питань сексуального і репродуктивного здоров’я Оксана Степанюк.

Оксана Степанюк: З одного боку, про домашнє насильство багато розповідають, але іноді дуже важко навіть самому собі зізнатися, що це відбувається зі мною, побачити всі ознаки. Я, напевно, зверну увагу, перш за все, на психологічне насильство. Тому що насильство буває різних форм: є економічне, сексуальне, фізичне та психологічне. Але психологічне супроводжує всі інші форми насильства. І, як правило, з нього все починається. Це те, що ми, як правило, часто пропускаємо.

Як розпізнати психологічне насильство

  1. Якщо у вас у цих стосунках (вдома, з батьками, на роботі) виникає відчуття психологічного дискомфорту, невпевненості в собі, відчуття, що ви якісь не такі, з вами щось не в порядку.
  2. Якщо ви весь час відчуваєте себе винним, або зобов’язаним іншим людям — це не окей, так не має бути.
  3. Якщо ви відчуваєте, що партнер(ка) чи інші люди вам нав’язують свою точку зору, диктують, що говорити, як вдягатися, куди ходити. З ким спілкуватися, з ким — ні, працювати — не працювати, робити — не робити — це теж ненормально.
  4. Якщо ви почали себе ловити на тому, що ви або замовчуєте, або не розповідаєте іншій людині всієї правди про вас, бо ви не хочете, або побоюєтесь, або не можете передбачити реакцію з її сторони.
  5. Якщо вас залякують, критикують, знецінюють ваші здобутки. Навіть, якщо вам сказали, що у вас гидкий борщ (а ви над цим борщем стояли 3 години і старалися) — це ненормально. Особливо, якщо ви не просили людину оцінити смакові якості вашого борщу.

Якщо це відбувається з вами, чи тими людьми, які вам дорогі — говоріть про це, знаходьте людину, якій ви можете довірити, гарячі лінії.

Коло насильства

Як правило, одна з причин насильства — це те, що людина, яка його вчиняє (вона в нас юридично носить назву кривдника), не знає, яким чином по-іншому задовільняти свої потреби, бажання. Через це людина отримує зростання незадоволення, накопичення внутрішньої напруги. Ми часто це порівнюємо з кулькою, яка надувається, надувається, і от-от лусне. Потім стається вибух — сварка, крики, фізичне насильство чи удар.

Як правило, цей вибух наче приходить до очищення емоційного контейнера кривдника, тобто людині стає умовно легше, вона розкаюється у своїх діях, своїх вчинках, просить вибачення і обіцяє, що такого більше не повториться. Наступає період «медового місяця», коли людина прикладає таких зусиль, для того, щоб насильство не повторилося знову. Але через те, що ця ситуація з вибухом не вирішила першочергової потреби, то знову через певний період починає накопичуватись напруження до — наступного вибуху.

Таким чином відбувається цей цикл кола насильства:

  • збільшення напруги
  • вибух
  • каяття
  • медовий місяць
  • збільшення напруги

Тетяна Трощинська: У нас досить часто кажуть: «Та ні, в нашій культурі то сваряться, то миряться. У нашій культурі не варто про це говорити». Ми дуже багато речей пояснюємо культурою, або традицією.

Оксана Степанюк: Так, на жаль. Але є традиції, від яких я почуваюся у безпеці, в надії, добробуті. У нас наближається Різдво, є традиція коляди — це прекрасна традиція, давайте її збережемо. А традицію стусанів… Я не розумію, навіщо нам зберігати те, що приносить нам біль, страждання і незадоволення. Краще це залишити в минулому. Це можна змінювати, є багато прикладів про те, як можна змінювати, досвід інших країн…

Як розпізнати у собі агресора

В Україні з 2018 року існує програма в новому форматі «Для кривдників». Чудова розробка, просто унікальна.

  • Так, як показують в американських серіалах, розповідають про керування гнівом.

У кожному населеному пункті, фактично, є спеціалісти, які навчені проводити цю програму. Її суть в тому, що, якщо ми покараємо кривдника (випишемо штраф, або відправимо на громадські роботи, або посадимо в тюрму), то це не змінить його поведінки.

  • Першочергова наша задача — змінити поведінку людини, щоб вона усвідомлювала, що агресія — не ок, нею можна керувати і зберігати свої кордони, кордони іншої людини. І заявляти про свої потреби словами через рот.

Програма розрахована на індивідуальну, або групову роботу з психологом чи психотерапевтом, який знає, як її проводити. Людина може самостійно звернутися з таким запитом до Центрів соціальних служб, якщо вона відчуває, що в неї є проблеми з агресією.

Ознаки агресора:

  • Людина часто зривається на крик,
  • Є бажання розповідати і вимагати від інших, щоб вони робили так, як він, або вона просить.
  • Коли рідні починають скаржитись на якусь агресивність, дратівливість, вибуховість цієї людини.
  • Коли людина зловила себе на ситуації, що вона свідомо вирішила говорити неправду, замовчувати якісь факти, аби добитися результату.
  • Коли людина здатна критикувати багато інших, ловить себе на думці, що цієї критики стало дуже багато.

Ті люди, які пройшли програму повністю (а це мінімально 20 занять з психотерапевтом), змінюються.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS