Білорусь як держава не є другом України через залежність від РФ — Сарочик

Спецпроект Громадського радіо «П’ята графа», присвячений темі національного етнічного різноманіття в Україні. У цьому випуску говоримо про життя білоруської спільноти в Україні.

Ведучi

Анастасія Багаліка

Гостi

Галіна Сарочик

Білорусь як держава не є другом України через залежність від РФ — Сарочик
https://static.hromadske.radio/2017/12/5grafa_17.12.09_sorochik_belorussiy.mp3
https://static.hromadske.radio/2017/12/5grafa_17.12.09_sorochik_belorussiy.mp3
Білорусь як держава не є другом України через залежність від РФ — Сарочик
0:00
/
0:00

Гість програми — Галіна Сарочик, Білоруський центр в Україні «Сябры».

Анастасія Багаліка: Як ви опинилися в Україні? І чи багато білорусів живе в Україні?

Галіна Сарочик: Я переїхала з дочкою до України у 2012 році. Спочатку дочка Юля, а потім і я. Щодо кількості, ті білорусі, яких ми намагаємося об’єднати в нашому Центрі, я бачу, що вони потроху, але приєднуються. Є офіційна білоруська діаспора, яка існує при білоруському посольстві, але ми з ними жодних відносин не маємо, оскільки та діаспора не розмовляє білоруською мовою і я не знаю, чим вони взагалі займаються, ані у ЗМІ, ані в інтернеті я не бачу інформації стосовно їхньої діяльності.

Анастасія Багаліка: Поясніть будь ласка, чому так відбувається? І чому питання мови таке актуалізоване наразі.

Галіна Сарочик: Ну треба звернутися до тих процесів, які наразі відбуваються у самій Білорусі. Білорусь — це сателіт Російської Федерації. Владу давним давно узурпував Лукашенко, він провів спеціальний референдум для цього. Якщо про мову говорити, то був на референдумі прийнятий закон про двомовність країни. Російська мова витіснила білоруську, і наразі у школах її викладають як суміжну. Усі державні установи та вся документація країни використовують російську мову. Уся влада не сприяє розвитку білоруської нації як нації.

Уся влада Білорусі не сприяє розвитку білоруської нації як нації

Анастасія Багаліка: Скажіть, а що намагаються зробити білорусі, об’єднані у такі невеликі громади, як у вашому Центрі?

Галіна Сарочик: Я хочу сказати, що наш Центр ще зовсім зовсім молодий. Ми всі хоча і розрізнені, але намагалися і без нього якось спілкуватися, якось об’єднуватися. Ми маємо пам’ятні дати, відомих людей, які ми відзначаємо, живучі тут. 5 місяців тому з’явилася така можливість, нам виділили українці приміщення, до нас приєдналася тактична група «Білорусь», — це добровольці, які воювали на сході України, до нас залучився білоруський розмовний клуб, в якому зокрема і українці навчаються білоруській мові і традиціям. Ми маємо свою сторінку у Фейсбуці.

Анастасія Багаліка: Зараз між Україною та Білоруссю погіршилися відносини на тлі затримань нещодавних, які відбулися. Що ви можете сказати з цього приводу?

Галіна Сарочик: Я хочу розвіяти міф, який склався в українців, це все під впливом ЗМІ та недостатністю інформації, про те, що ми дружні країни і ми «сябри навік». Так, у нас активне білоруське суспільство, воно потребує Україну, в нас створені комітети солідарності з Україною, і збирали гроші для допомоги на фронт, але сама держава Білорусь не є другом України, адже білоруський уряд, уся влада залежать выд Росії, а оскільки триває російсько-українська війна, то звісно Білорусь не є другом для України. І треба розвіяти цей міф. І це також підтвердили арешти, що сталися не так давно. Хочу нагадати, добровольці, які воюють в Україні, також переслідувані у Білорусі.

Анастасія Багаліка: Як багато білорусів в Україні брали участь у бойових діях на Донбасі?

Галіна Сарочик: Я знаю лише про загін «Погоня» і тактична група «Білорусь», з якою ми тісно співпрацюємо, яку заснував наш великий друг Вітлай Тележенко, який загинув на сході Україні. Він отримав «Героя України». Загинув також наш білорус Олесь Черкашин, у тім же бою був поранений і два тижні боровся за життя ще два тижні. Сто людей точно є на Донбасі. В усіх є проблеми.

Анастасія Багаліка: Скільки людей у Білорусі знають білоруську мову?

Галіна Сарочик: Проблема мови в Білорусі дуже велика. Як кажуть: нема мови, нема нації. На референдумі 1996 року, коли ввели двомовність, білоруську мову витіснили з життя країни. 16 шкіл білоруськомовних! І те, у селах, де по 3-4 учні, а інші, дитячі садки, виші — усі російськомовні.

16 шкіл білоруськомовних! І те, у селах, де по 3-4 учні, а інші, дитячі садки, виші — усі російськомовні

Але треба відзначити, що молодь цікавиться рідною мовою. Вони відкривають білоруськомовні кафе, створюють організації для підтримки мови, намагаються зробити її популярною. Але ось цей «совок» неможливо викорінити з цієї країни… Декілька наших білорусів просили політичного притулку в України, жодному з них не надали його, оскільки офіційно вважається, що політичного переслідування у Білорусі немає. А я? А що я… боїться той, хто нічого не робить, а ми робимо і не боїмось. У кожного є своє призначення, наше — донести правду до людей. Я не кажу, що все абсолютно погано, в нас чудова, прекрасна, красива країна, але заможними стати при цій владі неможливо. Підприємництво у нас знищене. У порівнянні з Білоруссю, в Україні ми можемо ось так прямо говорити по радіо, але рівень життя однаковий.

Додзвонювач запитав у гості стосовно того, чи справді такі якісні білоруські молочні продукти.

Галіна Сарочик: Це міф. Існує певний ГОСТ, як тут, так і в Білорусі, але не забувайте, що ми всі 30 років тому пережили «Чорнобиль». І нічого не було знищено. Корови, які паслися у 30-кілометровій зоні, давали молоко. Його змішували з чистим, доводили до норми і так само продавали.

Анастасія Багаліка: Ми з вами говорили, що в Україні вивчають білоруську мову, з чим це пов’язане?

Галіна Сарочик: Це цікавість. Ми братні народи, ми тягнемося одне до одного. У нас 70% слів однакові. Ви розмовляєте українською, я — білоруською, і ми чудово одна одну розуміємо. Це зовсім не політична цікавість.

Іще один додзвонювач поставив запитання стосовно того, чи з території Польщі білорусів виселяли, чи були такі хвилі депортації, які були щодо українців?

Галіна Сарочик: Ні, депортації такої не було, у нас наслідки Другої світової війни. У нас відійшла Бєлосточчина Польщі, але там живуть етнічні білорусі, це білоруська територія, яка наразі належитьь Республці Польща. Там люди розмовляють білоруською мовою, вони не забувають, там є культурний центр білоруський. Від нас також відійшла Вільня, яка була столицею Білорусі, а теперь вона належить Литві.

Анастасія Багаліка: А розкажіть слухачам кілька фактів про білоруську кухню.

Галіна Сарочик: Білоруська кухня дуже калорійна і проста, адже люди завжди працювали багато, і їм потрібні були сили. Це м’ясо, картопля звісно. Але у нас дуже багато чого є різноматіного, звісно багато хто знає наші драники. В Україні начебто щось відкривається, якесь кафе з білоруською кухнею, але я ще не відвідувала.

В оригіналі інтерв’ю білоруською мовою, повну версію слухайте або дивіться у доданих аудіо та відео.