Геннадій Рябцев: У нас є державні шахти, а є не державні. Видобуток не нарощується. На це є об’єктивні та суб’єктивні причини.
Об’єктивні: у ті шахти, які експлуатують, і вони так чи інакше належать до форми, близької до державної власності, не вкладають кошти. Для того, щоб їх вкласти, потрібно їх десь отримати. Наприклад, реалізуючи власну продукцію. А якщо собівартість видобутку перевищує ринкову вартість відповідної вугільної продукції, то реалізувати її на ринку не вдається. Це означає, що не вдається отримати кошти й не вдається вкласти у нарощування видобутку.
Читайте також: Геннадій Рябцев: Перед початком опалювального сезону знову злетять ціни на генератори й павербанки
Де можна взяти ці кошти? Можна взяти гроші у держави. Вона достатньо тривалий період щорічно дотувала вугільну галузь, забираючи кошти з бюджету та перераховуючи їх на рахунки відповідних вугільних підприємств. Можна залучити інвестора. Але інвестор не хоче вкладати гроші в державні підприємства. Тож їх потрібно акціонувати. Тобто перевести в якусь іншу власність. Нехай зі збереженням більшої частки державної власності. Але для цього потрібно реорганізувати ці вугільні підприємства, закривши ті шахти, які є збитковими.
Читайте також: У восьми містах Донеччини взимку не буде опалення
Геннадій Рябцев: Ми говоримо про державне підприємство. Яке не просто так веде бізнес. Воно про кожен свій крок мусить питати. Яку продукцію продає «Центренерго»? Теплову енергію. Кому воно продає? Домогосподарствам. Що у нас з цінами для домогосподарств? Зафіксовані. Ким? Державою. Населення платить. Але цих грошей недостатньо, щоб купити вугілля. Тому «Центренерго» іде до Кабінету міністрів і каже: «Дайте грошей». Воно кожного року звертається з цим питанням. У серпні це питання не вирішувалося, бо всі були у відпустках. От всі повернуться і почнуть щось робити: шукати кредити, спеціальні фонди. Хоча цей великий клубок проблем треба було розтягнути по окремих частинах і повирішувати поодинці. І до початку опалювального сезону цих проблем не було б. Алгоритм вирішення є. Він прописаний. Всі про нього знають.
Олена Новікова: 25 липня Денис Шмигаль заявив, що на складах є півтора мільйона тон вугілля. 5 серпня перший заступник міністра енергетики Юрій Власенко сказав, що на складах українських ТЕС і ТЕЦ накопичено 1 мільйон 400 тисяч тонн вугілля. Де ділися 100 тисяч тонн?
Геннадій Рябцев: Теплові електростанції виробляють електричну енергію. Для чого ця енергія? Для того, щоб ми більш-менш нормально почувалися. У спеку +35. Кондиціонери. При чому — у пікові години навантаження на енергетичну інфраструктуру. Це нормальна ситуація. Запаси змінні, плинні. Це не фіксується так, що закривають склад і нікого туди не допускають. Головне, щоб вугілля надходило більше, аніж його витрачають. Зазвичай так відбувається на тому ж самому ДТЕК.
До речі, мене завжди цікавить, коли хтось із високопосадовців розповідає про те, що «ми накопичили», «ми забезпечили», «ми зберігаємо». Хто «ми»? Запаси створили суб’єкти господарювання. Не «ми».
Геннадій Рябцев: Все буде залежати від того, про що йдеться. Свого часу для українських ТЕС потрібно було передусім антрацитове вугілля. Але була кампанія з переведення з антрацитового на газову групу вугілля. Якщо «Центренерго» перевело достатню кількість своїх блоків на цю газову групу вугілля, то можна говорити про Польщу. Але антрациту в Польщі немає. Тому треба дивитися розкладку за марками вугілля та енергоблоками, які працюють в «Центренерго».
Читайте також: Тариф на тепло у новому опалювальному сезоні не підвищуватимуть
Нагадаємо, упродовж року від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські військові обстрілами пошкодили та знищили 4 040 інфраструктурних мереж об’єктів: газо- і водопроводів, електромереж. Російська армія завдала 255 ударів по 112 обʼєктах енергетичної інфраструктури України. Понад 77% цих ударів — 197 — були з жовтня по лютий. Генпрокуратура України розглядає ці атаки як навмисне створення непридатних для життя умов, що відповідає одній з ознак геноциду.
Раніше в етері Громадського радіо експерт з енергетичних питань Олексій Рябчин повідомив, що не вважає енергетичну систему України поганою. На його думку, вона відіграла свою роль, вона є стабільною та виконує свої функції. Але, за його словами, війна показала її вразливості, тому еволюція нашої енергетичної системи прямує до зменшення ролі великих енергетичних фірм.
У липні Геннадій Рябцев повідомив, що «завдяки спільним зусиллям відповідних органів та компаній вдалося забезпечити зростання пропускної здатності нашої енергосистеми майже вдвічі з початку цього року».
27 липня голова правління «Укренерго» Володимир Кудрицький заявив, що українські енергетики готуються до найгіршого сценарію взимку, враховуючи ймовірне поновлення атак на енергосистему російськими окупантами. Водночас вони впевнені, що магістральна мережа буде готова працювати без обмежень під час наступного опалювального сезону.
Згодом міністр енергетики Герман Галущенко проінформував, що завдання додати в енергосистему 1,7 ГВт до початку опалювального сезону вже частково реалізоване.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS