Автор: Falin/commons.wikimedia.org
Гість — виконувач обов’язків Генерального директора Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра» Максим Остапенко.
Максим Остапенко: Келії ченці не залишили, тому що триває судовий процес. Як відомо, заповідник виграв усі суди, усі позови, які були стосовно заповідника і які заповідник робив стосовно монастиря. Ми їх виграли. Але зараз етап апеляції, тобто етап остаточного прийняття рішення.
Зараз вже виїхала повністю митрополія Української православної церкви, яка була розташована у межах Києво-Печерської лаври (це не було передбачено договором між заповідником і монастирем). Ми почали вже повернення готельних об’єктів, які розташовані в межах Києво-Печерської лаври. Зараз виїжджають ще два корпуси, які займала Київська академія-семінарія.
Тобто, процес повернення державної власності триває. Це не дуже швидкий процес, тому що, повторююся, тут є і юридична складова, і фактична складова. Тому що монастир і різні релігійні об’єкти перебували в межах лаври десятиліттями. І зараз триває поступовий вихід тих об’єктів, які не повинні залишатися у Києво-Печерській лаврі. Коли буде завершено судову тяганину між заповідником і монастирем, я впевнений, що буде остаточно розв’язане питання повернення об’єктів державної власності Нижньої лаври в користування держави і заповідника.
Фактично його мали прийняти ще у 2012 році, але тоді він був написаний повністю під диктовку Московського патріархату. Цей генеральний план не був прийнятий і зараз у заповідника немає повного стратегічного бачення, як має розвиватися лавра.
Наразі є принципова позиція і колективу заповідника, і моя особиста, і Міністерства культури про те, що наше життя має продовжитися в лаврі. Але цими монахами, які мають залишатися в лаврі, точно мають бути не представники «русского мира», не ті люди, які будуть нести ідеї Гундяєва і Путіна. А це будуть дійсно ченці, які мають служити українському народу, українським святиням, українським мощам, які зберігаються в лаврі.
Це питання має визначити майбутня постанова, я сподіваюся, це буде на рівні Кабінету міністрів або якихось інших органів державної влади, які визначать, у який спосіб мають бути встановлені нові формати відносин між громадою монастиря і іншими об’єктами, які розташовані в межах Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».
Тому що по факту на сьогодні договір 2013-го року розірваний, суди практично вже підтвердили, що це повністю законний крок. І далі держава на найвищому рівні має визначити порядок функціонування і використання державних об’єктів, які розташовані в заповіднику. Ми маємо всім суспільством розуміти, що це дуже відповідальний крок і впевнений, що наступні місяці після завершення судової історії мають визначити подальшу траєкторію Києво-Печерської лаври. Як вона має об’єднати лавру як національну святиню, музейний об’єкт заповідник, православну святиню і православний монастир. Це дуже серйозне завдання: щоб ми не повернули найгірші практики, які були у використанні об’єктів Нижньої лаври (як фактично церковний супермаркет, обителі деяких церковних олігархів), а дійсно повернути значення лаври як національної святині, яка буде працювати на духовність, на культуру, на православну українську традицію.
Читайте та дивіться: Прихильники УПЦ МП кричали «Ганьба» рідним загиблого військового (ВІДЕО)
Максим Остапенко: Це історія 400-літньої давності, тоді Єлисей Плетенецький був одним з очільників лаври. Це XVI–XVII століття, коли при ньому виникла велика лаврська друкарня, яка стала найбільшим у Східній Європі друкарським центром.
І тут мова йде, мабуть, швидше про те, щоб показати, у який спосіб друкувалися книжки в давнину, як робилася традиція виготовлення тих же кліше, матриць. Це окремий дуже цікавий напрямок. Він частково в нас в межах лаври покривається музеєм книг і друкарства, який розташований поруч з Успенським забором на верхній лаврі.
У нас зараз стоять задачі збереження і реставрація тих пам’яток, унікальних пам’яток, яких дуже багато лаврі, які потребують своєї черги на реставрацію стоять. І, на жаль, через війну, через економічні проблеми ми не можемо весь цей список запустити, всю цю реставрацію, якої потребує лавра.
Максим Остапенко: Сьогодні почалася 45-та сесія ЮНЕСКО в Саудівській Аравії, де розглядається це питання. Це дуже важливий міжнародний форум, але по факту значною мірою він має декларативну функцію. Тому що на всіх рівнях говориться про те, що велика кількість об’єктів національної та всесвітньої спадщини в Україні через агресію Росії перебуває під загрозою.
ЮНЕСКО починає більш активно допомагати збереженню цих об’єктів, у тому, щоб підготувати повністю матеріали, які убезпечать ці об’єкти у випадку пошкодження, потреби їхньої подальшої реставрації (тобто це документування, цифровізація матеріалів про ці об’єкти).
На жаль, ЮНЕСКО — це не такий орган, який може боротися танком або якимось іншим збройним шляхом з агресією. Але це на рівні міжнародної підтримки ще раз підсилює позиції України. Ще більше говорить про статус національних святинь.
ЮНЕСКО більш активно починає фінансувати програми в Україні, у тому числі й в лаврі. Ми досягли домовленостей з представниками ЮНЕСКО в Україні про те, що ЮНЕСКО готове взяти зараз під повну реставрацію один з унікальних об’єктів, це так звана Мазепинська церква над економічною брамою, Всесвятська церква Києво-Печерської лаври. Їй у цьому році виповнилося 325 років, і ЮНЕСКО вже запустило програму і повної цифровізації цього об’єкту (відцифрована повністю архітектурна модель). Зараз буде розроблятися проєкт на кошторисну документацію і подальшу повну реставрацію цієї унікальної пам’ятки. Для того, щоб усі охочі могли нарешті потрапити до цієї унікальної пам’ятки, яка багато десятиліть зачинена для відвідування.
Читайте також: 300 років у стінах лаври лунала анафема на гетьмана Івана Мазепу — Максим Остапенко
Максим Остапенко: Сьогодні богослужіння відбуваються на підставі договірних відносин. У нас такі договори підписані з Православною Церквою України, яка використовує об’єкти Верхньої Лаври вже з січня. І ми вже проводили спільне богослужіння у рамках вшанування Всесвятської Мазепинської церкви. У цьому році це було вперше проведено за багато десятиліть.
Державотворці і законодавці мають відрегулювати ці відносини. Тому що зараз все це відбувається виключно в рамках закону України «Про оренду державного і комунального майна». І мені здається, що відносини держави і таких державних об’єктів як лавра і церкви, мають врегулюватися трошки іншим законодавством. І про це знають зараз ті органи, які відповідають за свободу совісті. Думаю, що це питання найближчим часом зміниться і порядок відносин до церковних об’єктів, які перебувають в користуванні держави, зміниться.
Ця орендна історія не є абсолютно правильною. Законом передбачено, але з точки зору розбудови і підтримки української церкви, збереження пам’яток — це точно неправильно, коли держава і релігійні громади вступають в орендні відносини. Це має бути інший формат відносин, більш прозорий, більш зрозумілий суспільству.
Максим Остапенко: За останні декілька місяців ми реалізували близько 15 цікавих, дуже важливих проєктів. Це і видавничі проєкти, видання книги, присвяченої 950-річчю Успенському собору, і різноманітні акції, присвячені Гетьману Мазепі, і проведення відновлення партесного співу в стінах Києво-Печерської лаври. І деякі ремонтно-реставраційні роботи, яких потребували дуже сильні об’єкти заповідника.
Тому ми залучаємо активно меценатську історію. Лавра і виникла як меценатська традиція ще з князівських часів.
Дуже багато людей допомагають лаврі сьогодні в конкретних проєктах, і як заповіднику, і хочуть підтримати одночасну розбудову Української церкви.
Найближчим часом ми хочемо провести разом з художніми діячами Маріуполя увічнення пам’яті людей, які загинули в Маріуполі. Це буде такий мистецький і музичний проєкт. Сподіваюся, що це відбудеться на день Маріуполя, 28 вересня.
Слухайте також: Як на Київщині співпрацюють релігійні організації задля стійкості та згуртованості?
Як повідомлялося, 4 липня у Києво-Печерській лаврі розпочала роботу комісія з опечатування, але ченці почали чинити спротив діям комісії.
Перед цим ченці чоловічого монастиря Києво-Печерської лаври отримали лист-попередження про те, що вони мають звільнити приміщення до 4 липня, коли розпочне роботу комісія з опечатування корпусів.
Нагадаємо, Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» оголосив про розірвання договору про оренду з Українською православною церквою московського патріархату з 29 березня 2023 року, проте тривалий час невідомі особи зачиняли приміщення Лаври зсередини та перешкоджали початку діяльності комісії з інвентаризації майна.
Білоруська православна церква заявила, що готова поселити ченців УПЦ (МП) із Києво-Печерської лаври на своїй території.
Нагадаємо, 1 квітня Шевченківський райсуд Києва відправив під цілодобовий домашній арешт митрополита УПЦ Московського патріархату Павла (Лебедя), до 30 травня. Причина — підозра у розпалюванні міжконфесійної ворожнечі та виправдовуванні збройної агресії РФ проти України. Того ж дня Павлу (Лебедю) вручили підозру в «порушенні рівноправності громадян залежно від їх релігійних переконань» та «глорифікації учасників збройної агресії РФ проти України». 14 липня Солом’янський райсуд Києва змінив запобіжний захід митрополиту УПЦ ПМ Павлу (Лебедю) з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою до 14 серпня або заставу у розмірі понад 33 мільйони гривень.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.