facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Що насправді означає успіх ЗСУ в районі Вербового. Пояснює Владислав Селезньов

Інтерв'ю

Про ситуацію біля Вербового, на Куп’янсько-Лиманському напрямку та інших ділянках фронту говоримо з військовим експертом.

Що насправді означає успіх ЗСУ в районі Вербового. Пояснює Владислав Селезньов
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 5 хвилин

Командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський в інтерв’ю CNN, яке опублікували 23 вересня, заявив, що Сили оборони України прорвали оборону російських військ у Вербовому Запорізької області.

Про цю ситуацію, а також про справи української армії на інших ділянках фронту говоримо з військовим експертом Владиславом Селезньовим.

Про успіхи ЗСУ в районі Вербового

Владислав Селезньов: Ключове, що всі ми маємо зрозуміти, —  не має бути перегрітих, завищених очікувань. Адже це неправда, коли ми говоримо про стратегічний рівень дії української армії в районі Вербового. Така інформація дуже перешкоджає діяльності українська війська. 

Це тому, що немає ані стратегічного, ані оперативного прориву в районі Вербового. Там є тактичні успіхи, які дозволяють українським Силам оборони займати нові рубежі та позиції, але просування наших сил там відносно невелике, а відвойовані території за обсягами незначні. Кожен метр звільненої українські землі дається нам з величезними втратами. Бо бої йдуть дуже важкі, а ворог зосередив там підрозділи щонайменше 4 повітряно-десантних дивізій, серед яких 76-та повітряно-десантна дивізія.

  • Тому не варто говорити, що ситуація на полі бою в районі Вербового докорінно змінена. Вона там є надзвичайно складною: ворог намагається контратакувати. Просування українського війська відбувається в умовах, коли окупант продовжує створювати додаткові інженерно-фортифікаційні перепони.

Коли ми говоримо, що українська армія прорвала «лінію Суровікіна» (так звана перша лінія оборони — ред.), то це також неправда. Так, декілька елементів на деяких ділянках фронту ми подолали, але ж за тими ділянками окопів, захисних оборонних споруд знаходяться  інші рубежі фортифікаційних споруд ворожої армії. Тому насправді ситуація є непростою і не варто перегрівати українське суспільство заявами, що українська армія здолала «лінію Суровікіна» і має можливість виходити на оперативний простір, рушити далі.

Відстань між передовими підрозділами ЗСУ та Токмаком на Токмацькому напрямку складає близько 20 кілометрів. Але ця відстань — це додаткові лінії оборонних, захисних, фортифікаційних споруд. І ворог продовжує копати, відбудовувати, мінувати їх. Тож процес руху української армії вперед хоч і має позитивну тенденцію, але він не є значним за обсягами. Не тому, що наші воїни лінуються, а тому, що нам доводиться діяти в надскладних умовах російського авіаційного панування, а також доводиться розміновувати території.

  • Але навіть в такій непростій ситуації українська армія, всупереч логіці військової науки, примудряється рушати вперед й визволяти наші території від російської нечисті.


Читайте також: Що відбувається у звільнених Кліщіївці та Андріївці? Розповідає кореспондентка


Про перерізання сухопутного коридора ворога, що з’єднує Донецьк та Крим

Вікторія Єрмолаєва: Якщо говорити про Вербове на Запоріжжі, то головна мета ЗСУ — спроба перерізати російське угрупування на лівому березі?

Владислав Селезньов: Ще до цього дуже далеко. Українська армія виконає місію перерізання так званого сухопутного коридора, що з’єднує тимчасово окуповані Донецьк та Крим, лише тоді, коли впритул наблизиться до Токмака. Тоді ми зможемо взяти під вогневий контроль залізничне сполучення між тимчасово окупованими Мелітополем і Волновахою. Саме цією залізничною ділянкою зараз забезпечують безперебійне постачання ворожого війська, що діє на півдні Херсонської та Запорізької областей. Ситуація є непростою, хоча чимало військових експертів вважає, що такі дії до снаги українській армії.

  • Загалом, мені здається, просування українського війська і його успіхи на південній ділянці російсько-українського фронту напряму залежить від ресурсів. Бо очевидно, що нинішня війна — це війна ресурсів.

Якщо українська армія має в резерві відповідні «легкі» бригади, бригади з важким озброєнням, достатню кількість артилерійських засобів та боєприпасів, то ми матимемо можливість просуватися далі.


Читайте також: У нас виходить завдавати удари, які послаблюють бойовий потенціал росіян — Андрій Риженко


Ситуація на Куп’янсько-Лиманському напрямку

Владислав Селезньов: Важливий момент, на який би я хотів би звернути увагу, — це ситуація на Куп’янсько-Лиманському напрямку. Саме там зараз зосереджуються підрозділи 25 армії збройних сил Росії, яка створена нещодавно. Навіть в такому напівствореному стані її підрозділи активно переміщуються на цю ділянку фронту. 

Ба більше, на деяких ділянках Куп’янсько-Лиманського напрямку ворог вже починає розміновувати території, створюючи проходи у власних мінних полях. Це розмінування перед початком власного контрнаступу, адже проходи роблять для того, щоб свою техніку висувати вперед для проведення штурмових дій.

  • Інсайдерська інформація стверджує, що найближчим часом, наприкінці вересня, ворог буде намагатись реалізувати свою чисельну перевагу й атакувати наші території на Куп’янсько-Лиманському напрямку.

Цікаво, що ці дії ворог синхронізував зі спробами контратакувати наші сили та засоби на інших ділянках фронту. Це для того, щоб поставити українську армію «на розтяжку». Бо якщо масштабні атаки відбуватимуться на різних ділянках фронту в Україні, то треба буде вирішувати, де саме зосереджувати наші резерви.


Читайте також: Сили оборони на Харківщині витіснили групу окупантів за межі України


23 вересня, коли з’явилась інформація про прорив оборони російських військ у Вербовому від командувача Тарнавського, Генштаб ЗСУ повідомив, що на Запорізькому напрямку Сили оборони продовжують наступальну операцію, зокрема у районі Вербового. Наступного дня Генштаб поінформував, що в районі Вербового українські воїни витісняють російських окупантів із займаних позицій та закріпляються на досягнутих рубежах.

25 вересня міноборони Великої Британії повідомило, що російські війська докладали зусиль для проведення локальних контратак проти українських сил, які наступають, як на Оріхівському, так і на Бахмутському напрямках, втім повернути звільнені ЗСУ території загарбникам не вдається.

Як повідомлялося, українські військові на Бахмутському напрямку пробили лінію оборони ворога, який кидав у бій усі наявні резерви. Про це заявив командувач Сухопутних військ ЗСУ генерал-полковник Олександр Сирський.

17 вересня Сили оборони підтвердили звільнення Кліщіївки поблизу Бахмута.

Звільнення Кліщіївки на Донеччині від контролю російських окупантів створило для Збройних сил України плацдарм, який дозволить розвивати подальші наступальні дії.

Третя окрема штурмова бригада 15 вересня підтвердила деокупацію села Андріївка на Донеччині.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

«Абсурд»: чому АРМА не може використовувати конфісковані російські активи без згоди власників

«Абсурд»: чому АРМА не може використовувати конфісковані російські активи без згоди власників

Крафін, панетоне та коломба: який же рецепт справжньої паски?

Крафін, панетоне та коломба: який же рецепт справжньої паски?