facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Що відомо про законопроєкт, який скасовує відстрочку від мобілізації 30-річним студентам

Інтерв'ю

Парламентська аналітикиня Руху Чесно Вікторія Олійник розповідає про законопроєкт, що скасовує відстрочку від мобілізації тим, хто після 30 здобуває другу освіту.

Що відомо про законопроєкт, який скасовує відстрочку від мобілізації 30-річним студентам
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Що вже відомо про законопроєкт?

Вікторія Олійник: Радник президента та нардеп Федір Веніславський вчора зареєстрував у парламенті цей законопроєкт. Авторкою стала також депутатка партії «Слуга народу» Мар’яна Безугла. Є шанси на прийняття, бо його написав той, хто має певний статус у цих питаннях. Проєкт вносить зміни лише до 23 статті закону про «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Ця стаття передбачає підстави для відстрочки від мобілізації. Раніше її мали усі здобувачі освіти, зараз пропонують їх певною мірою відфільтрувати.

Право на відстрочку хочуть забрати у громадян, які розпочали здобувати освіту після 30-річного віку. Тобто, якщо ви почали навчання рівно у 30 років, то право на відстрочку ви ще матимете. Також йде мова про рівні освіти. Якщо ви вже закінчували магістратуру, а вступаєте до професійно-технічного училища, то підстав для отримання відстрочки теж не буде.


Читайте також: Хто і за яких умов може розраховувати на бронь від мобілізації?


Наскільки проєкт закону полегшить мобілізаційні процеси?

Вікторія Олійник: У пояснювальній записці до законопроєкту автори наводять статистику, чому важливо зараз його прийняти. Дуже сильно збільшилась кількість студентів на такі рівні освіти, як кваліфікований робітник. У порівнянні з 2022 роком, цьогоріч їх стало на 50% більше. Чоловіки використовують таку можливість для відстрочки, бо вона найлегша.

Водночас не йдеться про якісь великі цифри. У 2022 році на навчання зараховано близько 100 тисяч вступників чоловічої статі призовного віку. Це не мільйони, але досить багато. Важливо, щоб правила були однакові для всіх.

Але цей законопроєкт має ще й позитивну норму. Він дозволяє отримати право на відстрочку науковим і науково-педагогічним працівникам в закладах фахової передвищої освіти, яких раніше мобілізовували. Одним відстрочку забороняють, іншим надають. Отже, ситуація може бути вирівняна.


Читайте також: Саакян: Звільнення військкомів — це взагалі не боротьба з корупцією, але у цьому є позитивний момент


Наскільки позитивні зміни врівноважать ефект гайпу, який виник в суспільстві?

Вікторія Олійник: Зараз дуже складно оцінити. Як юристки, ми розуміли ще з початку повномасштабного вторгнення, що навчання в університеті буде популярним способом отримати відстрочку. Люди складають іспит, вступають і платять кошти за освіту (другий раз навчання платне). Фактично, чоловіки платили гроші, щоб не мобілізовуватись. Але ситуація не влаштовує законотворців. Вони намагаються її вирішити от таким чином. Поки ми не знаємо, як працюватиме закон на практиці.

Нашим військкоматам доведеться більше працювати. Це буде довший та складніший процес. Закон швидко не запрацює. Його потрібно спершу розглянути, внести до нього правки. Ба більше, ми зараз аналізуємо першу редакцію проєкту. Ми ще не знаємо, яким буде закон після опрацювання в комітеті та внесення правок.

Наразі держава намагається збільшити мобілізаційний резерв завдяки студентам, яким понад 30 років. Таку форму визначили законотворці. Треба спостерігати, які зміни будуть надалі впроваджуватись, як це все виконуватиметься на місцях.


Читайте також: Сапери, оператори дронів, встановлювачі вікон: що пропонує профтехосвіта у 2023?


Закон не має зворотної дії. Ті, хто вступили, матимуть відстрочку чи ні?

Вікторія Олійник: Як наразі відбувається відстрочка? Якщо студент вчиться в університеті, а до нього підходять на вулиці представники військкомату, то він показує їм довідку. Далі треба оформити відстрочку у ТЦК, яка має певний термін. Її не дають на чотири роки, надають на пів року чи рік. Тобто через цей час треба поновити дані знову. Якщо це право скасують, то чоловіки, які прийдуть поновлювати відстрочку, вже не матимуть для цього підстав.

Якщо перший рік навчання розпочинається після 30 років, то за новою версією закону чоловіки не матимуть права на відстрочку. Їм треба буде або зупиняти навчання в університеті і йти на службу, або відраховуватись та служити. Звісно, якщо їхня мета полягала лише в тому, щоб не бути мобілізованими, а не здобувати освіту.

Ніхто нікого силою не приведе у військкомат. Але якщо вас туди запросять оновити дані, то більше довідки про навчання не буде достатньо, аби вас не мобілізували.


Читайте також: На Одещині працівник військкомату під час вручення повістки влаштував стрілянину


Чи буде підтримка серед парламентарів?

Вікторія Олійник: Законопроєкт став популярним, бачимо обурення серед громадян. Верховна Рада завжди реагує на суспільний спротив, але все ж це питання обороноздатності.

  • Оскільки проєкт ініціювала партія більшості, то депутати, скоріш за все, його приймуть.

Зазвичай, основні зміни до закону вносять на етапі підготовки до другого читання. Тому будемо дивитись на фінальний результат.


Читайте також: Мобілізація жінок в Україні — це російський фейк — Маляр


У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає внесення змін до закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо скасування відстрочки для деяких студентів. 

У разі ухвалення документа не підлягатимуть призову на військову службу під час мобілізації здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які за денною чи дуальною формами здобувають освітній рівень, що є вищим за раніше здобуту освіту для студентів, для яких навчання стартувало не пізніше року досягнення ними 30-річного віку.

Нагадаємо, 1 вересня Федір Веніславський заявив, що з перших днів війни різко збільшилась кількість абітурієнтів 30-35 років, котрі почали раптом здобувати знання на денній формі навчання. Через це вони отримують відстрочку від мобілізації. Нардеп підкреслив, що «у цьому можуть бути певні зловживання».

Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що доцільність здобуття другої вищої освіти для чоловіків призовного віку під час війни визначатиме Міністерство освіти.

Нагадаємо, що в Україні від початку повномасштабного нападу Росії, 24 лютого 2022 року, не припинялася загальна мобілізація.

Раніше в етері Громадського радіо юристка Ірина Підреза розповіла про порядок вручення повістки: повістка повинна бути вручена особисто особі, про яку йдеться в цій повістці. Тобто конкретно має бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові, дата народження, адреса; у повістці має бути зазначено, куди з’явитися, на яку годину, на яку дату, і ця повістка має бути вручена під підпис особі, якій вона вручається. За її словами, будь-яке місце є прийнятним для вручення повістки, якщо вручення відбувається згідно з нормами. 

Також для Громадського радіо Ірина Підреза розповідала про випадки, коли від повістки можна відмовитись. За її словами, немає жодної юридичної ваги повістки старої форми, які існували до 30 грудня 2022 року. Також можна відмовитись від повістки, яка адресована не вам — містить помилку у написанні прізвища, ім’я, по батькові тощо.

У квітні 2023 року міністр цифрової трансформації Михайло Федоров прокоментував інформацію про надсилання повісток через «Дію». Міністр повідомив, що послуги немає ані в розробці, ані в планах.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.


 

Фото—Сергій Данилов: Знаю випадок, коли окупанти примусили людину з’їсти український паспорт | Громадське радіоФото—Сергій Данилов: Знаю випадок, коли окупанти примусили людину з’їсти український паспорт | Громадське радіо

 

 

 

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

«Довіра до телебачення впала вдвічі» — аналітикиня ОПОРИ про зміну медіаспоживання українців

«Довіра до телебачення впала вдвічі» — аналітикиня ОПОРИ про зміну медіаспоживання українців

Як заробляти на готових стравах в реторт-пакетах під час війни 

Як заробляти на готових стравах в реторт-пакетах під час війни 

Ніч з 21:00 до 3:00: що зміниться після скасування переходу на літній час

Ніч з 21:00 до 3:00: що зміниться після скасування переходу на літній час

Військових має мотивувати не кримінальна відповідальність, а командири — правозахисниця

Військових має мотивувати не кримінальна відповідальність, а командири — правозахисниця