Малевич у Києві

Тетяна Філевська, арт-менеджерка та дослідниця творчості Малевича, говорить про знайдені тексти художника, що були невідомі раніше. Їх зберігали в домашньому архіві Мар’яна Кропивницького, котрий як асистент стенографував виступи Казимира Малевича в Києві. Зокрема, серед знайдених текстів є протоколи виступів Малевича щодо планів розробки дослідницького експериментального кабінету ІЗО в Київському художньому інституті, а також міркування щодо проблем освіти художників, створення нової академії мистецтв тощо. 4 з-поміж знайдених 5 текстів раніше ніколи ніде не друкувалися, тож їх планують опублікувати в лютому 2016 року до конференції «Малевич у Києві».

«Це надзвичайна подія для київського культурного горизонту. Досі київський період Малевича був найменш досліджений у його роботі говорить», — Тетяна Філевська. Сам Малевич називав себе «землянітом» і «космітом», громадянином Землі та космосу. Тетяна Філевська нагадує, що першою про українську складову в доробку художника заговорила Валентина Маркаде, французька дослідниця українського походження, її слова підхопив Дмитро Горбачов, який розвинув тему «Малевич і Україна».

На думку Тетяни Філевської, в сьогоднішніх стінах і в пам’яті Художньої академії не залишилося слідів присутності Малевича як викладача, теоретика експериментального ІЗО, реформатора художнього інституту.

Дослідниця звертає увагу на те, що після переїзду Малевича до Києва 1927-1928 року, в його роботах миттєво з’являється колір, він стає спектральний, різнобарвний: художник писав у автобіографії, як його вражають кольори на сукнях і вишиванках сільських дівчат. Тематично Казимир Малевич починає другий селянський цикл, який з’являється паралельно з поверненням до Києва.

Програма «Антена» виходить за підтримки доброчинців з платформи «Спільнокошт».