Євген Глібовицький (аналітичний центр pro.mova) відзначає, що наразі не ясно, яким буде Суспільне мовлення, але додає, що важливо, аби воно «не стало токсичним». Ця метафора позначає політичну залежність і оману, в яку вводять глядачів. «Нам потрібно повернутися в режим, коли люди дивиться телевізор і може на підставі побаченого робити висновки та приймати рішення», — вважає Євген Глібовицький. Він додає, що майбутньому Суспільному мовленню належить пройти черех декілька болісних процесів. Перший — це потреба скоротити штат. Другий — те, що «автопілот» державних радіо та телебачення не дає належної якості продукції.
«Новий український громадянин повинен мати нові компетенції. В першу чергу, це спроможність самостійно осмислювати інформацію з різних джерел. Ми говоримо про підвищення якості суджень громадянина, який має розрізняти відтінки сірого. Це вступ у доросле життя», — такі завдання бачить Євген Глібовицький у контексті становлення нової якості продукції Суспільного мовлення.
«Неалежність може бути і при фінансування з держбюджету», — вважає Євген Глібовицький. Він додає, що важливою частиною роботи Суспільного мовлення є надання голосу меншинам. На його думку, це може призвести до нелінійних наслідків — наприклад, до вибуху креативних індустрій.