Як соціальні зв’язки допомагають переживати стрес, пов’язаний з війною?

Війна — це розрив соціальних зв’язків. З цим потрібно працювати. Як саме? Радить психотерапевт. 

Ведучі

Тетяна Трощинська

Гостi

Антон Семенов

Як соціальні зв’язки допомагають переживати стрес, пов’язаний з війною?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/07/hr-bereji_sebe_2022-07-28_semenov.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/07/hr-bereji_sebe_2022-07-28_semenov.mp3
Як соціальні зв’язки допомагають переживати стрес, пов’язаний з війною?
0:00
/
0:00

Гість — Антон Семенов, психотерапевт, який спеціалізується на психології професіоналізму. Він каже, що розрив соціальних зв’язків під час війни — це один з великих факторів ризику в депресіях і навіть самогубствах.

Антон Семенов: Війна — це великі зміни у суспільстві, роботі, у житті загалом, розрив соціальних зв’язків. З цим потрібно працювати:

  • збільшувати, оновлювати соціальні зв’язки, посилювати ті, що є.

Це важливо для усіх: тих, хто поїхав, тих, хто залишився. А особливо для тих, хто зараз служить у війську. Їм найскладніше у перший місяць, поки не сформовані нові зв’язки з колегами та розірвані старі соціальні зв’язки.

  • Усі ці зв’язки є каналами для емоційного обміну. Сенс життя соціальних істот полягає у комунікації.

З ким та чим працюють тактичні психологи?

Антон Семенов бере участь у підготовці інструкторів з першої психологічної допомоги та відновлення — тактичних психологів.

Хто це такі? Це бійці, але це і люди, які вміють вивести людину зі стану шоку чи паніки.

Антон Семенов: У військовій психології ми говоримо не про сам бойовий стрес, а про реакцію на нього.

Коли стрес невеликий, матимемо гарну реакцію, яка є нашою метою. Гарна реакція на бойовий стрес: збудження, агресія, концентрація, загострення сприйняття, зниження больового порогу, поява контрольованого бажання діяти.

Коли стрес — більший, матимемо негативну реакцію: слабкість, уповільнення реагування, нерішучість, втрата фокуса та ініціативи. Зовсім негативна реакція — це деструктивна поведінка: метушня, втеча, нервовий зрив. Спроба самогубства є дуже рідкісною реакцією на бойовий стрес. Набагато більшою проблемою є метушня і втеча.

Реакції на бойовий стрес, як і гострі реакції на будь-який стрес, можуть бути найнеприємнішими: прискорене серцебиття, рясне потовиділення, слабкість у м’язах, чи судоми, запаморочення, нудота, блювання, нетримання сечі.

На курсі з цим працюють інші інструктори, які готують колег, щоб вони могли навчити рядових допомагати один одному.

Усі ці рекомендації про одне: контакт і підтримка.


Слухайте також: Зараз не «124 лютого», нам потрібно казати собі, що зараз червень 2022 — психологиня Світлана Ройз


Як соціальні зв’язки допомагають нам жити  у війну?

І ще один дуже цікавий момент, принаймні,  я думаю, що це допоможе людям, хто далі від фронту, розуміти, що для військових війна — це робота.

Антон Семенов:  Якщо військові ставитимуться до війни, як до роботи, все буде добре. Їхня робота — допомагати один одному захищати країну. Це робота, це не життя, бо ці умови є не для життя. Якщо людина починає думати, що це і є життя, вона розчарується. А це прямий шлях до депресії чи самогубства.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений Anton Semenov (@semenov.psychotherapist)

Звичайне життя є це складнішою, ніж війна, річчю. Бо війна — це окрема діяльність. Спочатку війни я проводив вебінари щотижня для волонтерів і тих, хто прагнув працювати, справлятися якось з обставинами, які є під час війни. Головне питання: як до цього ставитися. Якщо це на тиждень чи два, можна завмерти та перечекати. Але так не працює. Нам потрібно жити в таких обставинах та нормалізувати те, що відбувається. Так є, таке тепер життя: складне, небезпечне, з багатьма непередбачуваними змінами. Це такі обставини у яких маємо жити.


Читайте також: Донька постійно запитує, коли ж ми усіх росіян виженемо з України — військовий та музикант Павло Вишебаба


Тут працює інший спосіб: ставитися до цього як до зміни дня та ночі, сезонів. Потрібно адаптуватися до них. Коли у людини усе не передбачуване і на це не можна опиратися, усі опори мають бути усередині: свої потреби, особливості, сили.

Мої поради:

  • діяти, а не завмирати,
  • діяти цілеспрямовано.

Проєкт реалізований спільно з Всеукраїнською жіночою єврейською організацією «Проект Кешер» (Україна) за фінансової підтримки «Project Kesher» (США)


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS