Як захистити права на майно в Криму?

Прокуратура Криму та Регіональний центр прав людини передали до Міжнародного кримінального суду подання про 3952 жертв порушення права власності у Криму

Як захистити права на майно в Криму?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/08/hr-bsi-2020-08-15.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/08/hr-bsi-2020-08-15.mp3
Як захистити права на майно в Криму?
0:00
/
0:00

Прокуратура Криму та Регіональний центр прав людини передали до Міжнародного кримінального суду подання про 3952 жертв порушення права власності в окупованому Криму, яке підготували на основі моніторингу судових рішень. Із юристом РЦПЛ Романом Мартиновським спілкуємось про те, як збиралась інформація та як захистити права на майно на півострові.

Певні закономірності ми побачили у 2016 році, тоді це стосувалось майна державних органів України, а згодом дедалі більше стали звертатися люди з розповідями про те, що їх позбавляють права власності на земельні ділянки, знесення самобудов тощо.

Влітку 2019 року ми почали аналізувати судові рішення. Загалом проаналізували понад 9 тисяч судових рішень, які ми визначили релевантними. Зрештою ідентифікували 3952 жертви, незаконно позбавлені права власності на земельні ділянки і незаконного знесення. Загалом ідентифіковано 250 жертв, у яких знесли нерухому власність (192 у АРК та 58 у м. Севастополь). У 3702 людей окупаційна влада вилучила земельні ділянки.

Фото: rchr.org.ua

Якщо говорити про порушення права власності при так званій військовій необхідності, таких рішень було мало, буквально одиниці, вони не впливали на загальну картину.

Основними аргументами окупантів при зверненні постраждалих у суд були незаконність передачі земельних ділянок у власність; відсутність оригіналів необхідних документів (тих, що підтверджували факт виділення ділянок) в архівах на півострові; віднесення земель до місць особливого режиму (після 2014); незаконність дозволів на будівництво, виданих українськими органами.

Фото: rchr.org.ua

Фактично, у більшості таких випадків окупаційна влада порушує принципи міжнародного права, які говорять про неприпустимість оцінки рішень державних органів однієї держави судами іншої, до того ж, держави-окупанта.

Cитуація несприйнятна, навіть з точки зору російського законодавства, не кажучи вже про МГП, принципи міжнародного права. Ніяка інша держава не може переглядати рішення органів влади іншої країни.

Фото: rchr.org.ua

Кожна історія підкреслює той факт, що люди були свавільно позбавлені свого майна. Наприклад, особа приходить подивитись на свій об’єкт, а там його немає, просто знесений, а людина про це не знає. Не має судового рішення, лише договір між двома державними підприємствами на окупованій території, згідно з яким одне з підприємств поручає знести цей об’єкт. І суд не розглядає справу, мовляв, ДП діяли у рамках особистого плану розвитку та реконструкції.

Або інший приклад: людина володіла 70 гектарами землі, але договір оренди, укладений за 10 років до початку окупації, розривають і землю забирають. Або 4-поверховий будинок у Ялті було знесено, а до справи навіть не долучили справжніх власників цього майна.

Фото: rchr.org.ua

                                                                  Як захистити майнові права у Криму

  • Ми не можемо порадити нашім громадянам не звертатись до окупаційних органів влади, оскільки існує певна практика ЄСПЛ, згідно з якою, держава, яка здійснює контроль над територією, має забезпечити і дотримання прав на території. Тобто не зважаючи на те, що Росія забирає це майно, руйнує його, люди мають пройти всі судові інстанції на окупованій території і в самій РФ (другу касацію у Верховному суді РФ). Без цього звернутись до ЄСПЛ буде неможливим.
  • По-друге, потрібно слідкувати за тим, щоб з моменту прийняття рішення Верховним судом РФ пройшло не більше 6 місяців, оскільки пізніше скаргу теж не приймуть до ЄСПЛ.
  • Є інший механізм: оскарження таких дій у Раді прав людини ООН. Це дуже специфічний механізм, але наша організація може допомогти із поданнім скарги.
  • В деяких випадках, коли руйнація майна, яке захищається ст.3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право не піддаватись нелюдському поводженню), або ст.8 (право на повагу семейного життя), ми маємо підстави для звернення і до Комітету ООН з прав людини. Тут треба пам’ятати, якщо забрали ваше майно, звернутись до Комітету не можна, тому Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, на відміну від Європейської конвенції, не захищає право власності.
  • Іншим засобом захисту є звернення до прокуратури АРК на материку (і ми це рекомендуємо), відкриття провадження, визнання потерпілим у справі.
  • І, крім того, підготовка подання до Міжнародного кримінального суду. Саме це ми зробили з прокуратурою 27 липня: передали інформацію про 3952 жертв порушення права власності у Криму. Відповідно до статті 8(2)(a)(iv) Римського статуту і за статтями 53 та 147 Четвертої Женевської конвенції такі дії забороняються та кваліфікуються як воєнні злочини.

Наразі Офіс Прокурора Міжнародного кримінального суду перебуває на етапі попереднього вивчення ситуації на тимчасово окупованих територіях Криму та Донбасу. І кінцева мета цього аналізу відкриття повноцінного розслідування. Наше подання не буде розглядатись окремо від інших. Це вже друге інформаційне повідомлення стосовно порушення права власності, направлене до МКС. Перше було передане 2017 року та містило загальну інформацію про системне вчинення такого воєнного злочину. Ці відомості були відображені у звітах Офісу Прокурора МКС за 2017-2019 роки. Сподіваємось, що офіс прокурора зможе почати повноцінне розслідування вже цього року.

                                                                          Поради для тих, хто продає майно у Криму

  • Зареєструвати майно, відповідно до правил, які встановила держава-окупант у Криму.
  • Для тих, хто не живе у Криму, скажу таке: якщо ви отримали вимушено російське громадянство, то у РФ не буде права безпідставно позбавити права власності на земельні ділянки, відповідно до останнього указу Путіна 201 від 20.03.2020, яким фактично введена заборона на володіння землею для іноземних громадян.
  • Для наших громадян немає різниці, яким чином оформлювати ці всі угоди. Якщо угода укладається лише за правилами, які зараз діють на окупованій території, то всі ризики, пов’язані з укладанням цієї угоди, несе новий власник. Тобто у разі деокупації ці договори не будуть автоматично визнаватись чинними, отже будуть якісь процедури, щоби людина могла відстояти право на земельну ділянку, яку вона купила в період окупації. Як саме це буде відбуватись, я поки не можу сказати. Тобто якщо ви продаєте ділянку на окупованій території, не обов’язково оформлювати її і згідно із українським законодавством.

Для України і всього світу ви залишаєтесь законними власниками цього майна. Будь-які спроби вилучити у вас  це майно або знищити його є злочинами РФ.

Для того, щоб Україна могла ефективно регулювати питання захисту прав власності, має бути розроблений Реєстр втраченого майна на окупованих територіях українцями та іноземними громадянами. Щоб після деокупації було простіше захищати ці права. Крім того, необхідно створити механізм відновлення документів, виданих Україною, майнових прав на земельні ділянки, також розроблений механізм повертання вилученого майна наших громадян під час окупації.

До Регіонального центру прав людини можна звернутись за допомогою із захистом права власності, нав’язаним громадянством та порушеннями свободи пересування:

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS