Законопроєкт Зеленського щодо судів — чергова імітація реформи — юристи

Президент вирішив відмовитись від ідеї очищення ВРП від недоброчесних членів і законсервувати, а десь і збільшити її вплив на українські суди. Це абсолютно суперечить зобов’язанням, які взяв на себе український уряд перед Міжнародним валютним фондом та публічним обіцянкам президента, говорить голова фундації Де-юре Михайло Жернаков. Нагадаю, що у меморандумі з МВФ влада взяла на себе зобов’язання оновити Вищу раду правосуддя – ключовий орган, відповідальний за добір і звільнення суддів. Отже, за словами правозахисників, законопроєкт повністю суперечить вимогам Міжнародного валютного фонду, який передбачає створення незалежної комісії з міжнародними експертами в складі, яка має провести перевірку членів ВРП на відповідність закону і критеріям доброчесності та ініціювати їхнє звільнення. Говорить експертка Центру протидії корупції Галина Чижик.

За словами Чижик, президент в своєму законопроєкті пропонує, щоб рішення, чи звільняти членів ВРП, ухвалювала сама ВРП. Про створення незалежної комісії з міжнародниками у складі в законопроєкті ні слова.Крім того, можна припустити, каже Чижик, що відбором членів конкурсної комісії взагалі керуватиме скандальний голова Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк.

Правозахисники кажуть, що законопроєкт у такому вигляді ухвалювати не можна, оскільки реальної реформи не відбудеться. У парламенту є можливість виправити всі недоліки законопроєкту, залучивши до його обговорення і доопрацювання широке коло експертів, представників наших міжнародних партнерів та громадськості. Активісти кажуть, що основні зусилля мають бути спрямовані на позбавлення ВРП вирішального впливу на конкурс до ВККС та запровадження ефективного механізму очищення самої ВРП. Без цього годі сподіватись на якісні зрушення у судовій владі.

Крім того, у програмі нагадуємо про останні судові справи тижня:

• У Печерському районному суді Києва через вісім місяців почалося підготовче судове засідання по розгляду обвинувального акту щодо колишнього голови Апеляційного суду АР Крим Валерія Чорнобука. Нагадаю, наразі Валерій Чорнобук підозрюваний у державній зраді за те, що у 2014 агітував кримських суддів служити Росії, читав їм лекцію про Конституцію РФ, переконував, що це не є зрадою присязі.
• Окупаційні кримські “суди” почали розгляд справ проти лідерів кримськотатарського народу – Мустафи Джемілева та Рефата Чубарова. За словами адвоката Миколи Полозова, причина – політична відповідь на заяви лідерів кримських татар. Лідери кримських татар вважають, що кримінальні справи, відкриті ФСБ, використовують для подальшого витіснення кримських татар з півострова.
• Продовжуються засідання і у справі Олега Приходько. На цьому тижні знову допитували свідків сторони обвинувачення. За словами адвоката Назіма Шейхмамбетова, вони підтвердили, що не володіють інформацією про підготовку теракту.
• Засудженого журналіста Нарімана Мемедемінова доставили в колонію-поселення №8, яка знаходиться в селищі Садки Ростовської області. Про це «Кримській солідарності» розповіла адвокат Ліля Гемеджі, після того як відвідала журналіста в колонії. Як ми розповідали, його засудили до двох з половиною років ув’язнення за звинуваченням у публічних закликах до тероризму. Крім того, захист повторно подав клопотання про умовно-дострокове звільнення журналіста Нарімана Мемедемінова.
• Іншого засудженого у справі Хізб-ут Тахрір журналіста Руслана Сулейманова, помістили в стаціонар Кримської клінічної психіатричної лікарні. Протягом місяця кримський татарин буде проходити примусову судово-психіатричну експертизу. Руслан Сулейманов – учитель фізики, цивільний журналіст і стример «Кримської солідарності».
• Продовжується довготривалий процес над так званою другою бахчисарайською групою кримських мусульман. На цьому тижні засідання раптово перенесли через те, що обвинувачення не доставило до залу суду свідків.
• Відбулись засідання і щодо фігурантів алуштинської групи у справі Хізб ут-Тахрір». В ході судового засідання відбувся допит оперативного співробітника ФСБ Олександра Компанійцева.Розповів адвокат Сіяр Панич.Наступне засідання у справі відбудеться 6 липня. Нагадаю, Ленура Халілова, Руслана Нагаєва, Руслана Месута і Ельдара Кантімірова затримали окупаційнй силовики після обшуків 10 червня 2019 року. ФСБ Росії заявила, що слідчі заходи проходять в рамках кримінальної справи за організацію або участь в діяльності терористичної організації
• Продовжуються суди і у справі т.з. «Білогірської групи». В ході судового засідання теж допитали співробітника ФСБ. Нагадаємо, 10 червня 2019 року в Білогірському районі Криму заарештували Енвера Омерова. Він був затриманий по дорозі на судове засідання в Ростов-на-Дону до свого зятя – заарештованого в 2016 році по першій сімферопольській «справі Хізб ут-Тахрір». Також після проведеного в будинку обшуку в цей день був затриманий його син – Різа Омеров і житель селища Зуя – Айдер Джаппаров. Отже, співробітники ФСБ затримали трьох членів однієї сім’ї: батька і сина Омерова, а раніше, їх зятя – Рустема Ісмаїлова. Їх підозрюють в організації діяльності терористичної організації. Наступне засідання відбудеться 2 липня.
• Між тим, кримський татарин Руслан Бекиров зі свідка у справі став обвинуваченим. Нагадаю, його підозрюють у дачі неправдивих свідчень (в якості свідка в суді у справі Енвера Сейтосманова, обвинуваченого в причетності до ісламської партії Хізб ут-Тахрір). Як нагадав адвокат, Бекирова вже затримували співробітники ФСБ в березні 2019 року. Тоді оперативники схиляли його до співпраці і свідчень проти Енвера Сейтосманова, затриманого в травні 2018 року. Бекіров погодився, але в суді розповів про тиск на нього і, фактично, виступив на стороні захисту. А Енвера Сейтосманова, проти якого Бекіров мав свідчити в суді, засудили до 17 років ув’язнення в грудні 2019 року у так званій севастопольській справі Хізб ут-Тахрір.
• Четвертий касаційний суд в Краснодарі зменшив всього на два місяці термін кримчанину Діляверу Гафарову, засудженому до 10 років колонії за участь у добровільному батальйоні імені Номана Челебіджихана. Про це повідомили учасники об’єднання «Кримська солідарність». Нагадаю, Гафарова затримали співробітники ФСБ після обшуку у нього 30 жовтня 2018 року. Йому пред’явили звинувачення в участі в незаконному збройному формуванні- добровільному батальйоні імені Номана Челебіджихана, створеному бізнесменом Лєнуром Іслямовим, і участі в енергоблокаді півострова. Сам Гафаров в суді розповідав, що працював перукарем на телеканалі ATR, яким володіє Іслямов. Бізнесмен запрошував його вступити в загін, але він відмовився, а потім звільнився і поїхав до Криму. У серпні 2019 року Кіровський районний суд Криму засудив Гафарова до 10 років ув’язнення в колонії суворого режиму і року обмеження волі після відбування вироку. Зараз Гафаров знаходиться в колонії №1 села Кочубеївське Ставропольського краю.