«Слова мають багато змістовних навантажень з точки зору юриспруденції та інформаційної політики, — зауважує правник-міжнародник Микола Гнатовський, — З точки зору міжнародного права ці події також не можна назвати одним словом, бо вони мають багато аспектів.
Зокрема, міжнародне право відповідає: так, Україна є жертвою агресії, передовсім, це пов’язано з долею Кримського півострову, ця анексія — різновид акту агресії. Навіть якщо не зустрічає широкомасштабного збройного спротиву».
Крім того, як АТО кваліфікується міжнародною юридичною спільнотою, говоримо про визначення, що надається збройному конфлікту українським законодавством.
«Значно більш складним аспектом є анти-терористична операція, що проводиться на Сході.
Україна з точки зору національного законодавства кваліфікує це як АТО, і це означає, що немає збройного конфлікту, а є операція з відновлення конституційного правопорядку, — зазначає Микола Гнатовський. — В принципі — це поліцейська операція, але ми розуміємо, що масштаби того, що відбувається, вийшли за межі поліцейської операції.
Разом з тим Україна говорить про те, що існують докази втручання з боку РФ, існують докази присутності російських військ, існують докази обстрілів з боку РФ, а все це дорівнює збройному конфлікту».
Також говоримо про можливі правові наслідки анти-терористичної операції.
«Є суттєві відмінності між застосуванням гуманітарного права в ситуації конфлікту міжнародного характеру і в ситуації конфлікту не міжнародного характеру, — говорить експерт. — Конфлікт є міжнародним тоді, коли втручання іншої держави є прямим, або міра її контролю над тими, хто воює проти уряду є настільки всеосяжною, що не лишається сумнівів у тому, що інша держава діє чужими руками.
Таким чином, заявляючи про наявність анти-терористичної операції, але не вдаючись до кваліфікації конфлікту в українському законодавстві, Україна досі шукає відповіді, як краще кваліфікувати конфлікт: як міжнародний, чи як не міжнародний.
Основна відмінність кваліфікації конфлікту полягатиме у тому, який набір правових норм використовувати.
Наприклад, за міжнародним правом військовополонені існують тільки в рамках міжнародного збройного конфлікту. Не міжнародний збройний конфлікт не передбачає законних учасників збройного конфлікту, а відтак, не передбачає і військовополонених».