«Не треба ставитися до людей як до ліжко-місць», —Тетяна Печончик

«Ми звертаємо увагу на прості речі. Чи є доступ до питної води? Чи є доступ до свіжого повітря? Ставимо прості питання: чи хотіли б ви, щоб так доглядали вашу бабусю, вашу дитину?» — розповідає про розмови з дирекціями місць несвободи (хоспісами, інтернатами, психоневрологічними диспансерами) Тетяна Печончик.

Про те, як монітори співпрацюють з офісом Уповноваженої з прав людини:

«Як відбувається візит. Ми не беремо з собою журналістів, в нас немає такого права, наша мета — не зробити скандал або сенсацію. Ми навіть не ставимо на меті – звільнення керівника, наприклад, СІЗО. Насправді зміна керівника часто не позначається на покращенні умов перебування або веде до того, що людей перестають бити. Наша мета — міняти систему, і дуже часто проблеми, котрі ми знаходимо в цих закладах, не залежать від адміністрації, бо проблема буває в законі, буває в наказі, тому ми можемо через Уповноваженого ініціювати певні зміни».

Про те, як долучитися до руху Національного превентивного механізму, про те, яка існує спеціалізація всередині руху, — в розмові з гостею «Чайника».