Анатолій Дністровий зазначає, що «малювати можна бюджетно, наприклад, дуже бюджетна основа — оргаліт, тому не поспішайте бігти в художні магазини, це дуже дорого, рішень дуже багато в будівельних матеріалах. Зокрема, фарбу для живопису я використовую лише для акцентів, а для творчих рішень можна використовувати дешевшу фарбу і хімічити».
«В живописі зараз є такий підхід, коли шукають в різних компонентах, щоб було відторгнення, і на тлі цього відторгнення шукають образність, і виходять такі несподівані рішення, котрі б неможливо було задумати. Зараз технологія — це 50 % реалізації творчого задуму». Зараз малюють на пінопласті, на старих речах, на шкірі, використовуються різні матеріали», — пояснює Анатолій Дністровий.
Говоримо і про поштовхи до малювання та творчості. Анатолій Дністровий в цьому сенсі відзначає, що «людину підштовхує до малювання екзистенціальні підстави, в житті склалося низка обставин, і по суті мені потрібна була арт-терапія. Письмо мені не допомогло, до нього критично ставишся, по-садистському критично, ти постійно цим незадоволений, а живопис — це зовсім інше, ти захоплений, тобі все подобається, відчуваєш прозріння».
«Чайник» також пробує з’ясувати, чому Анатолій Дністровий частіше за все малює пейзажі: «Я зупинився на пейзажних структурах. Натюрморт я не дуже сприймаю, для тематичної композиції треба мати гарну фігуративну практику, для портретів потрібно знати анатомію».
«Багато людей вміє писати гарні твори: віршик, оповідання, але в живописі складність в тому, що треба вийти на свій світ», — Анатолій Дністровий говорить також про те, як складно, але необхідно, мислити проектами, ходити на концептуальні виставки. Він порівнює виставку з продуманим та добре виписаним романом.
Програма «Чайник» виходить за підтримки доброчинців з платформи «Спільнокошт».