Українській столиці на цей рік дісталися “половинний бюджет”, нестача газу та проблема біженців. Попередник Віталія Кличка на посаді керівника Київміськадміністрації Володимир Бондаренко розповів, де в цих умовах шукати гроші та як зекономити на опаленні. А також – про те, як київські бізнесмени споряджали батальйони самооборони, хто хоче “вкрасти” пристоличні ліси та про багато чого іншого.
«Попередні роки на фінансування міського господарства виділяли близько 25 млрд. гривень. На цей рік передбачено близько 18 млрд. гривень. Це ухвалила ще попередня Київрада, при тому свідомо завищивши його на 3.1 млрд., тому що не було джерел надходження коштів на таку суму, тобто вони були не визначені, а просто намальовані. Також на цей рік припадає повернення раніше взятих запозичень до місяця жовтня в обсязі 2.6 млрд. Повіднімайте від 18 млрд. 3.1, 2.6 млрд. і отримаєте десь близько 12.5 млрд. гривень річного бюджету.
Не було передбачено коштів на освітлення вулиць Києва, на світлофорне господарство, поховання тих, кого не вдалося ідентифікувати чи кого родини не забрали з моргів та лікарень. Також бюджетом було передбачено одну третину коштів на лікування таких хворих, які потребують щоденної уваги. І таке подібне.
В Києві є дуже багато проблем, які не вирішуються за один день. Далеко не всі підприємства і організації формують міський бюджет. Основним джерелом бюджету буде київська промисловість. Просто вимагати у Верховної Ради грошей – це легше, ніж почати якось їх заробляти на своїй території своїми силами.
Проблеми з Київським житлово-комунальним господарством наростали протягом багатьох років. Це є проблема, яка наростала. Деградація міської комунальної була тривалою. Інженерно-технічна рада по підготовці до зими і тих умовах, коли є можливість позбавити себе такого блага як газ, повинна була працювати день і ніч і напрацьовувати пропозиції стосовно підготовки до зими в умовах, коли треба шукати можливості конверсії на паливо, на газ, а ввести такі елементи як мазут, електроенергію, вугілля та деякі інші.
Коли ми проаналізували житлове господарство, то дійшли висновку, що котельні в місті Києві розташовані дуже нераціонально. Більше 18% теплоносія втрачається на неякісних мережах. Все це потребує радикальних змін. Біля 30% мереж у місті Києві є безгоспними, тобто у них нема господарів. Теплоенергетики, які належать до Київенерго, яке у свою чергу належить пану Ахметову, дають теплоносій, а труби ремонтувати при аварії вони не будуть, бо ті труби в них на обліку не стоять. Ми прийняли рішення, що всі труби, по яких іде тепла вода, належать Київенерго. Взагалі «не свої» труби вигідно мати, бо таку трубу можна поремонтувати і взяти за це вдвічі більше, бо це «не наша» труба.
Сьогодні головне проаналізувати, які з котелень можуть бути конвертовані на інший вид палива. Ще недавно в навчальних закладах старої побудови існували свої котельні. Враховуючи ситуацію, напевне, треба відновити їх діяльність, якщо вони ще не знищені повністю. Я вже не говорю про більш серйозні речі, які потребують оптимізації. Але оце можна встигнути зробити.
На останньому засідання Київради я порушив це питання і попросив, щоби хтось із представників виконавчого органу хоча би проінформував,як іде підготовка до зими. Це не звіт, хоча би надання якоїсь інформації. Пан Резніков мені заявив, що цього нема в порядку денному. Я йому так іронічно відповів, що скоро це буде одне-єдине питання порядку денного міста Києва. Підготовка до зими ведеться хаотично. Ми говоримо тільки про ту частину, яка стосується подачі теплоносія. Питання теплотривкості наших будинків не розглядаються, методики отеплення будинків не розглядаються.
Я вважаю, що громадяни і ті, хто відповідає за проблеми опалення, обігріву, мають працювати, як то кажуть, в комплексі. В деякі райони міста тепло надходить надлишково – люди відкривають кватирки, провітрюють будинки, бо нема чим дихати. В інших будинках температура не перевищує 15-16 градусів. Треба добре це відрегулювати. Так звані гігакалорії розраховувати об’єктивно, а не так, як це робиться. Київ – це єдине місто, де розраховують не тільки об’єми гарячої води, а й гігакалорії, які використали для її підігріву. Гігакалорії також розраховують по-різному.
Щодо громадян, то прості технічні речі можуть призвести до великої економії. Починаючи від вхідних дверей у будинок, закінчуючи швами між панелями будинку. Говоримо також про балконні переходи, міжповерхові, утеплення своїх вікон. Близько 10% теплотривкості квартири можна підвищити чисто механічними простими методами. У приватних будинках, яких у Києві дуже багато, можна відновити дров’яні системи опалення. Газом легше користуватися, але треба подумати, що його просто може не бути.
Ну а держава повинна повернути в житлово-комунальну систему більше 20-и мільярдів кубічних метрів газу, який добувається в нас і який, на жаль, кудись зникає. Він продається за кордон тими, хто є власниками свердловин».
