Наталія Роп/Громадське радіо
Про парламентські підсумки 2018 року — аналітик ЧЕСНО Дмитро Черетун.
«Рік був дійсно продуктивним. Верховна Рада ухвалила низку важливих рішень, важливих законопроектів. Наприклад, про Вищий антикорупційний суд, про національну безпеку, звернення до Константинопольського патріарха. Але, на жаль, парламент за 2018 рік так і не позбувся низки ганебних явищ, які супроводжували його діяльність зокрема й протягом восьмого скликання. Найголовніші: кнопкодавство та прогульництво.
Наприклад, фракції коаліції БПП і «Народний фронт» були достатньо активними в голосуваннях протягом року, але в той самий час представники цих фракцій за підсумками року, на жаль, є лідерами з кнопкодавства».
— Після розпаду коаліції ми зрозуміли, що в нас у парламенті існує ситуативна більшість. Депутатів із різних груп ловили на синхронному голосуванні з цією більшістю, яка таким чином формувалася. Я так розумію, 2018 рік не став якимось іншим — більшість у парламенті при голосуванні за важливі законопроекти також була ситуативною?
— Якщо порахувати сумарно кількість голосів, які мають фракції коаліції БПП і «Народний фронт», там навіть немає 226 голосів. Але при ухваленні важливих рішень ситуацію дуже часто рятували і продовжують рятувати, наприклад, депутатські групи: «Партія Відродження» і «Воля народу». Вони дуже часто рятували «Народний фронт» і БПП при ухваленні тих чи інших важливих рішень.
До речі, група «Партія Відродження» входить разом із БПП і «Народним фронтом» у трійку лідерів із кнопкодавства.
Члени цих груп є мажоритарниками. Можна припустити, що вони голосують за важливі ініціативі, необхідні уряду, президенту, коаліції, можливо, в обмін на якісь преференції для округів, де вони обираються.
Часто бували ситуації, коли до спікера ВР зверталися щодо оголошення списку: хто ж дійсно є в цій коаліції. Але чіткої відповіді так і не було отримано.
— Хто був помічений у синхронному голосуванні з більшістю?
— Як я казав, депутатські групи «Воля народу», «Відродження». Бували випадки, коли голоси за потрібні для влади рішення неочікувано давав «Опозиційний блок».
— Давайте перейдемо до змістового наповнення. Коли говорять про восьме парламентське скликання, часто кажуть про «законодавчий спам». Чи відзначаєте ви продовження цього явища у 2018 році?
— Громадський рух ЧЕСНО моніторить ініціативи, які вносяться на розгляд парламенту. Ми бачимо, що реєструється досить велика кількість законопроектів, значна частина з них припадає порохом у парламенті, вони так і не будуть розглянуті до кінця скликання. Серед цих законопроектів можуть бути й прогресивні ініціативи, які могли б сприяти змінам і реформам, а є абсурдні ініціативи. Наприклад, дуже дивна ініціатива групи депутатів: зареєстрований законопроект про читання молитви «Отче наш» перед початком кожного пленарного засідання.
Отже, «законодавчий спам» тривав і в 2018 році. Як його позбутися? Складне питання. Тут можна говорити й про політичну культуру, й про розуміння депутатом своєї ролі.
— Хто подавав реформаторські законопроекти?
— Ініціатором часто може виступати уряд. Президент як суб’єкт законодавчої ініціативи вніс проект закону про Вищий антикорупційний суд, який був ухвалений влітку минулого року. Реформаторські законопроекти, які несуть користь для суспільства, вносять і групи депутатів із різних фракцій, які об’єднуються.
— Ви фіксували, як депутати відвідують Раду?
— Ми збирали статистику, зокрема публікували матеріал про підсумки роботи ВР у 2018 році. Якщо не помиляюся, встановили, що близько 280 депутатів відвідували приблизно половину засідань. Тобто ситуація з відвідуваністю теж продовжує бажати кращого.
Коли депутати приходять у ВР, мають два варіанти реєстрації: письмова й електронна в сесійній залі. Депутат може зареєструватися письмово, картка може бути зареєстрована під час електронної реєстрації, але це не означає, що депутат бере активну участь у голосуваннях. Відвідуваність засідань – тільки частина проблеми.
Ми складали рейтинг, наскільки активно депутати брали участь у голосуваннях у 2018 році. До трійки найбільш дисциплінованих фракцій увійшли Об’єднання Самопоміч, БПП і «Народний фронт». Водночас представники фракції «Батьківщина» показали найбільший відсоток відсутності під час голосувань у сесійній залі.
Ще можна говорити про такий критерій, як «пасивність». Він включає не тільки відсутність під час голосування, а й неголосування взагалі: картка вставлена в слот, але депутат не натискає жодну з кнопок. Найбільший показник «пасивності» показали депутатські групи «Відродження» і «Воля народу».
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.