Три ознаки того, що кандидат в президенти може бути технічним

Разом з парламентським аналітиком громадського руху ЧЕСНО Олександром Саліженком обговорюємо біографії кандидатів у президенти

Ведучі

Анастасія Багаліка

Гостi

Олександр Саліженко

Три ознаки того, що кандидат в президенти може бути технічним
https://static.hromadske.radio/2019/02/hr-chesno-19-02-14.mp3
https://static.hromadske.radio/2019/02/hr-chesno-19-02-14.mp3
Три ознаки того, що кандидат в президенти може бути технічним
0:00
/
0:00

— Чи є хтось, хто вас особисто вразив у списку кандидатів?

— Звісно, такі люди є. Була певна категорія кандидатів, про яких я почув вперше. Друга категорія — програми цих кандидатів, а третя — кандидати, які попри свою попередню участь у попередніх виборах знову кандидуються у президенти, попри низьку підтримку, яка у них є серед виборців.

Олександр Саліженко Фото: Громадське радіо

Відразу хочу зробити уточнення, що під час цієї президентської кампанії, попри те, що кандидат передумає і вирішить знятися до 7-го березня, на цей раз йому грошову заставу не повертають. Якщо він уже зареєстрований, гроші вже пішли до бюджету, навіть якщо він зніметься, гроші залишаться в бюджеті України. 44 кандидати вже заплатили до бюджету України 110 мільйонів гривень, але це лише четверта частина, яка була закладена в бюджеті на 2019 рік на президентську кампанію, на діяльність ЦВК. Навіть офіційна президентська застава дуже маленька, вона навіть не покриває половини видатків президентської кампанії.

— Прийнято вважати, що окрім лідерів перегонів є частина кандидатів, які змагаються за політичний вплив, політичну вагу. Але є доволі велика частина тих, хто є так званими технічними кандидатами. Наскільки їх багато цього разу? Чи можемо ми точно сказати, що той чи інший кандидат технічний? Чи є достеменно відомим, на чию користь чи проти кого висунений технічний кандидат?

Точно сказати, мабуть, все-таки не можна через те, що будь-яка людина має право балотуватися, але ми можемо дивитися на певні ознаки, те, як кандидат проводить свою кампанію, як реєструється, який у нього політичний бекграунд.

  1. Якщо подивитися кілька перших тижнів кампанії, те, як кандидати їздять у виборчий тур Україною, то ми побачимо, що в турі невелика кількість людей. Деякі з кандидатів обмежуються своєї діяльністю лише в соціальних мережах, але ніяких зустрічей з виборцями ні в столиці, ні в регіонах України не проводять.
  2. Ще є один фактор — подібність прізвищ. На цій президентській кампанії, як і на попередній, бюлетень буде формуватися згідно з алфавітом. В ЦВК це підтвердили. Відповідно кандидати зі схожими прізвищами Юлія Володимирівна Тимошенко і Юрій Тимошенко будуть стояти поряд, Ігор Шевченко та Олександр Шевченко також будуть стояти поряд. Це внесе певне непорозуміння для окремих виборців. Це можна враховувати і розцінювати як технічність цих кандидатів.
  3. Ще одним фактором, який може свідчити про технічність кандидата, є відсутність в його офіційній декларації коштів, статків, які б дозволяли б йому сплатити офіційну заставу, або відсутність за ним серйозної політичної сили. В цій кампанії понад 70% кандидатів є самовисуванцями, лише третина — представники партій. Всі ці люди якимось чином мали знайти кошти, щоб сплатити офіційну заставу. Якщо проаналізувати декларації, чим ми зараз більш детально займаємося, то вже зараз ми бачимо, що серед кандидатів в президенти таких коштів не було в Дмитра Добродомова. В коментарі ЧЕСНО він сказав, що особистих коштів вніс 130 тисяч гривень, якщо не помиляюся, решту збирали серед однопартійців. Юрій Тимошенко заявив, що позичив ці кошти. Коли люди в коментарях його питали, яким чином він планує повертати цю позику, він писав, що доведеться продавати майно.

Офіційну заставу повертають лише у двох випадках — якщо кандидат проходить в другий тур або перемагає. Всі інші кандидати сплатили 2,5 мільйона гривень безповоротно.

— Яке, на вашу думку, сформується враження про ці 44 прізвища у ширших кіл громадськості?

Як на мене, виборець все-таки орієнтується у впізнаваних політиках. Якщо навіть журналісти не знають або вперше чують прізвище кандидата, то що казати про пересічного виборця. З одного боку, добре, що така кількість кандидатів. Це свідчить про те, що, якщо є у людини бажання, вона може балотуватися. З іншого боку, це показує, що певні політичні кола зацікавлені в тому, щоб була така кількість людей. Якщо мати більшість на дільниці, то можна мати свого секретаря, свого голову, представників ДВК в ТВК і впливати на результати виборів в підрахунку голосів через своїх людей на місцях.

— Серед кандидатів у президенти є люди, які раніше не займалися політикою. Окрім всім відомого Володимира Зеленського, є ще хтось?

— Щоб повністю не займалися політикою, це Володимир Зеленський. Можна ще назвати журналістку Юлію Литвиненко. Вона у своїй біографії пише, що завжди працювала журналісткою на телебаченні. Якщо ознайомитися з іншими маловідомими кандидатами, які балотуються, ми побачимо, що вони неодноразово балотувалися на рівні міської, обласної ради, у Верховну Раду. Хтось був депутатом Верховної Ради третього скликання, п’ятого, шостого. У деяких кандидатів просто шалена політична міграція. Якщо порахувати переходи або балотування на різних виборах, то там можна нарахувати 6 — 7 політичних сил. Це або політичні заробітчани, або люди, які, можливо, хочуть реалізуватися в політиці будь-яким чином на різних рівнях.

Низка кандидатів, які балотуються, є чинними помічниками депутатів, які також балотуються. Наприклад, Олександр Данилюк є помічником народного депутата Віктора Кривенка.