У Римі 10 липня розпочалася четверта конференція з відновлення України (URC2025). Основними темами обговорення є макроекономічна стабільність країни під час та після війни, стійкість та безпека, інфраструктура, житло, енергетика, захист клімату, культура, охорона здоров’я, гендерні питання, освіта, навколишнє середовище, наука, технології та інновації.
Політолог вважає, що не варто перебільшувати значення цієї конференції та мати завищені очікування. Ця подія не може бути «проривною».
«Ми не знаємо, коли завершиться війна та за яких умов. Розмови про відновлення зараз — це теоретичні дискусії про те, як бути готовими до відновлення. Про це говорили вже на трьох конференціях, а це четверта. Тому ніяких проривів тут не відбудеться.
Відновлення — це наше внутрішнє питання, яке не вирішується у Римі. Має бути хороший геопросторовий аналіз, демографічний аналіз, розуміння ключових трендів. У нас змінюється економічний ландшафт. Нам потрібне буде продуктивніше та більш автоматизоване виробництво, бо в нас зменшується кількість населення. Ми будемо конкурувати за людей ще більше, і не тільки в Україні, а й ззовні. Це питання зміни освіти, захисту приватної власності тощо», — каже Саакян.
За його словами, важливими є нормативні інституційні умови для того, щоб в Україну міг заходити інвестор. Йдеться про незалежний суд, захист приватної власності.
«Сама конференція важлива іншим — контактами між абсолютно різними суб’єктами. На таких полях підписуються малоактуальні й негучні проєкти щодо захисту культурної спадщини та такі, які не мають медійної привабливості. Там є можливість більш спокійно це обговорити», — говорить експерт.
Слухайте і дивіться також: «Треба бити першими». Олег Саакян про війну, дрони та провал ФСБ
На думку політолога, конференція із відновлення у Римі проявила три серйозні розриви. Перший — це розрив у порядку денному довкола слова «відновлення». Він вважає, що коректніше говорити не про відновлення, а про повоєнну розбудову, оскільки Україні потрібно буде перебудовувати все по-новому.
«Зараз відбувається амортизація і знищення радянського інфраструктурного спадку. У нас має бути абсолютно інша енергетика, логістика. Нам невідомо, які ще загрози й виклики в нас будуть. Ми ледь не тупик у наземній логістиці Європи. Мости по чотири смуги в один бік на кордон з Росією — це зараз зовсім не пріоритет.
Нам необхідно переосмислювати розміщення населення. Відбудеться реіндустріалізація певних регіонів і навпаки. Чого варте знищення однієї тільки Каховської ГЕС. Це вже призводить до переосмислення для декількох областей.
Відновлення — це те, що відбувається під час війни. Коли росіяни знищили щось і ми це відновлюємо, щоб воно працювало. На конференції відчувалось, що українці часто говорять про відновлення і запрошують для цього партнерів, а іноземці кажуть, що вони це робитимуть тоді, коли війна закінчиться», — розповідає він.
Другим розривом є етична складова, каже Олег Саакян. Ідеться про виступ на конференції міністра національної єдності Олексія Чернишова.
«Не сказати, що в Європі немає корупціонерів. Їх багацько. Чи збираються на такі конференції святі люди? Ні. Невідомо, чи Чернишов винен, чи ні. Це суд має сказати. Але в європейській демократичній традиції людина несе політичну відповідальність і йде відставку. Чому? Бо в неї є відповідальність перед іншими. Перед тими, хто поруч: міністерством, іншими дотичними інституціями, однопартійцями та тими, хто голосував за них», — зазначає політолог.
За його словами, в Україні немає інституту політичної репутації, немає запобіжників та інститутів, які б вимагали цієї відповідальності. У такому випадку домінує індивідуальна зацікавленість. Зараз позиція Чернишова — захисна. Він удає, що нічого не сталося, демонструє, що не винен, не скасовує жодних заходів, підвищує рівень зустрічей, щоб демонструвати свою «рукоподаваність».
«Цей виступ продемонстрував етичний розрив, що індивідуальний інтерес домінує над державним. Я уявив себе на місці тих, хто брав участь у панелі. Я стояв би перед дилемою у цей момент: залишитись, тому що мені треба важливі речі сказати; чи встати й вийти на знак протесту того, що це дискредитує саму дискусію.
Це негідна, неправильна політична поведінка, яка суперечить тим цінностям, які ми захищаємо і на яких ми стоїмо, і під які зараз шукаємо інвестиції», — говорить він.
Третій розрив є дискурсивним, вважає політолог. Частина українських учасників на конференції вважає, що не варто «виносити сміття з хати», треба говорити лише про все хороше, а решту залишити на післявоєнний період. Інша частина їде туди з установкою розказати всю правду, а потім вони ж дивуються, чому українцям не хочуть давати кошти.
«Обидва підходи, як на мене, є комсомольськими, бо вони не враховують всієї строкатості зовнішньої політики. У нас вона з боку держави є не системною, не стратегічною, а з боку неурядового сектору нею може займатись будь-хто.
Тоді ми маємо на таких конференціях ситуацію, коли в нас відбувається стик двох принципово різних підходів до того, як адвокатувати Україну та якою є роль зовнішніх партнерів. Вони є пророками для нас, «доїльною коровою», друзями чи інвесторами? Така конференція у Римі вчергове показує різні позиції щодо низки питань: від енергетики до мобілізації», — зазначає експерт.
Читайте також: Лідери НАТО зрозуміли, як політично «хакнути» Трампа — політолог
Політолог гадає, що не варто вірити словам Трампа, бо «його слова живуть у моменті». Коли він їх говорить, вони виконують певну функцію і задачу, але за 24 години все може повністю перегратися.
«Те, що він говорить, не означає, що він буде таким чином діяти. Те, що він говорить, те, що він думає, і те, як він діє – це можуть бути три різні речі. І немає поки достатніх інституційних запобіжників, щоб його можна було притягнути до відповідальності за слово. У розрізі російсько-української війни їх і зовсім не буде», — каже політолог.
За його словами, «перевзування» Трампа відбувається дуже концентровано. Це свідчить про те, що змінились умови, на які йому доводиться реагувати.
«Я не вірю словам Трампа, але я вірю його діям. Його дії завжди відбуваються під тиском обставин. Він діє, виходячи з того контексту і ситуації, яка складається. Дії часто можуть суперечити його словам і навіть його думкам. Трамп наче серфер, який бере дошку і намагається очолити хвилю, піднятись на її гребінь, щоб вона його не змила. І от хвиля піднялася», — зауважує Саакян.
Близький Схід не дав того шаленого імпульсу, на який розраховували. Це була маленька ін’єкція електоральна, вважає експерт. Відбулось зростання роздратованості всередині американського суспільства, зокрема республіканській частині не сподобалась «мʼякотілість» Трампа щодо Росії. Соціологія показала, що більша частина виборців сприймала дії роздратовано.
«Податкова ініціатива зі скрипом пройшла в Сенаті, тільки за допомогою додаткового голосу. Декілька республіканців перекинулися в табір демократів. Тобто Трамп ледь протягнув ініціативу, яка не була настільки суперечлива, у яку було вкинуто купу піару і на кону стояла можливість державного дефолту. Серед конгресменів рішення пробуксовували дуже сильно. Воно стало предметом дуже серйозних торгів.
За цим всім стоїть завершення медового місяця Трампа з американським суспільством. Говорячи мовою української політики, це кінець турборежиму», — зазначає експерт.
Читайте також: Трамп — це президент «двох тижнів» — Володимир Огризко
У жодних інших партій (крім Республіканської та Демократичної) немає такого ресурсу, який потенційно є в Ілона Маска, каже політолог. У американського бізнесмена є фінансовий, організаційний та медійний ресурси.
«Ілон Маск не йде перемагати. Він хоче здобути золоту акцію і повернути контроль за Трампом, який він вважав, у нього був. Маск був на сімейному фото і Трамп підпускав його близько. Водночас він єдиний, хто не може з його команди балотуватися на посаду президента США, бо там не народився. Маск — це євнух в гаремі султана з точки зору політичних можливостей», — каже політолог.
Саакян вважає, що практика призначати послами тих, кого звільняють з посад, є культурним способом «послати на три літери»:
«Це проблема значно ширша і глибша. Практика політичних призначень може бути дуже хорошою і вона необхідна. Людина без дипломатичного досвіду може працювати у специфічних напрямках. Але це мають бути виключення під конкретні задачі.
Має працювати нормальне кадрове зростання та ротація в рамках дипломатичної служби, бо без цього буде падати якість цієї служби. Молоді дипломати не бачитимуть можливості для зростання. Це неправильно».
За його словами, в українській політичній моделі посли завжди були слабкими постатями. Це відбувалось через радянський спадок ще з часів здобуття незалежності.
Читайте також: Китай — найбільший вигодоотримувач від нашої війни — Максим Несвітайлов
У Римі триває четверта конференція з питань відновлення України (URC2025). В етері Громадського радіо керуючий партнер Бюро інвестиційних програм Олександр Бондаренко розповів про неї детальніше із місця подій.
За його словами, Україна представлена активно, яскраво. Присутні два рівні — політичний та економічний. Також багато інфраструктурних проєктів від муніципалітетів та обласних адміністрацій, багато мерів.
Раніше, на пленарній сесії відкриття конференції URC 2025 президент Володимир Зеленський закликав міжнародних партнерів створити коаліцію з відновлення та дотримуватись у відбудові України підходу у стилі «плану Маршалла».
Цю публікацію було профінансовано урядом Великої Британії в рамках проєкту «СRITICAL INFORMATIONAL NEEDS RADIO CONTENT FOR FRONTLINE AND BORDERLINE UKRAINE COMMUNITIES», що реалізувався Громадським радіо. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії
Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете: