Олександр Хара: Мені подобається стаття під назвою «Диявол грає нами, якщо ми мислимо не точно». Я почну з дефініції «миру», яка мені дуже до вподоби. Британський історик Майкл Говард каже, що мир — це не просто відсутність війни. Це такий справедливий стан, де є інститути і є норми, а також — процедури, яким чином можна вирішувати конфлікти, не вдаючись до збройної сили. Те, що зараз відбувається, не призведе до миру, оскільки не буде створено якоїсь архітектури безпеки в Європі. Тому миру не буде з Росією навіть якщо гармати перестануть стріляти.
Другий момент — про миротворців. Миротворці в принципі неможливі. Є або ті, які умовно кажучи підтримують мир, коли вже дві сторони погодились, що вони не будуть далі воювати, немає ресурсів, сенсу тощо. Або ті, які нав’язують «мир». Умовно кажучи, як це відбулося в часи Корейської війни.
Читайте також: Миротворці в Україні: що потрібно зробити, щоб їх можна було ввести
Миротворці неможливі в Україні з простої причини: не можна провести миротворчий мандат без дозволу Росії, а зрозуміло, який мандат вона буде давати цій місії. А зараз вони й навряд погодяться, щоб миротворці з’явилися на території Курщини. Вони нас хочуть звідти власне й витіснити, щоб у них була більш потужна позиція. Тобто мировторці взагалі не варіант.
Андрій Куликов: Так Макрон же веде мову не про Курщину, а про Дніпро. І це означає, що заздалегідь поступаються лівобережною Україною.
Олександр Хара: Я зараз кажу загалом про термін миротворців, що його не можна реалізувати. Інше питання — це контингент. І це може бути там кілька формул. Є reassurance, тобто той, який нас упевнює, що якщо Росія розпочне нову війну або порушить умови перемир’я, то вони відіграють певну роль. І європейці, звичайно, не хочуть воювати, вони не хочуть на «першій лінії» бути, це абсолютно зрозуміло.
Хоча це вже й стало і їхньою війною, але не настільки. Плюс зрозуміло, що вони бояться ескалації з Росією. В умовах, коли Трамп каже, що «я можу не допомогти НАТО, оскільки не всі там сплачують два відсотка ВВП. Тому ця сила, цей контингент, який може бути, він точно не буде воювати, він буде допомагати нам. І це, до речі непогано.
Читайте також: Трамп — це хаос, але прогнозований: чого чекати Україні
Олександр Хара: Перший наш «гріх», це те, що наша земля є настільки цікавою, настільки родючою і знаходиться на перетині цих цивілізаційних шляхів, і її складно захистити. Це і є нашим «прокляттям». Ви знаєте, що є зараз… Після 1991 року нам потрібно було багато чого зробити інакше. Ми не можемо переграти історію.
Ми робили помилки, і з ядерною зброєю, і з багатьма іншими речами. Ми не готувалися до війни. До 2014 року переважна більшість населення була проти членства в НАТО. Росіян вважали чи-то «братами», чи-то «добрими сусідами».
Ця війна показала, що ми помилялися.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі або у відео на Youtube-каналі
Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:
