Вікторія Єрмолаєва: Пані Ольго, вітаємо.
Ольга Куришко: Вітаю. Дуже рада бути у вас.
Вікторія Єрмолаєва: Навзаєм. І дуже цікаво саме з вами обговорити і розібратися, що ж насправді зараз відбувається на окупованому півострові. Крим цієї ночі знову атакували дрони, в Керчі повідомляли про вибухи, про пожежу на аеродромі, величезні черги в сторону «Керченського мосту» на виїзд, і також про перебої зі світлом, водою тощо. Можливо, у вас є ще якісь дані про те, якою є ситуація станом на сьогодні, після останніх ударів?
Ольга Куришко: Ну, ситуація, яка зараз відбувається у Криму, добре висвітлюється і завдяки Збройним силам України, різним підрозділам, також завдяки засобам масової інформації. Звичайно, є деяка інформація від місцевих жителів, коли ми дізнаємося вже про результати, наприклад, перебої із електроенергією, які не були підтверджені одразу, а стало зрозуміло через деякий час, коли почалися скарги на відключення електроенергії.
За останніми подіями, які відбулися сьогодні вночі, це про ураження декількох кораблів, які, власне кажучи, були призначені для розгортання системи ППО, для захисту так званого «Керченського мосту». Ця інформація повідомлялася російськими ЗМІ декілька днів тому, що буде, і президент Володимир Зеленський говорив у своєму відеозверненні про те, що ці системи будуть стягувати до Кримського мосту і також до Москви. І частина з цих систем, які намагаються стягнути, була вражена.
Влад Бундаш: Ось коли ми бачимо такі повідомлення стосовно ураження у Криму, — це не поодинокі випадки і, насправді, це вже певна, можливо, навіть система. Чи доведеться нам зараз уже говорити про такі кампанії щодо ізоляції півострова, і як це впливає безпосередньо на російську окупаційну владу там?
Ольга Куришко: Почну з першої частини. Багато військових аналітиків і тих, хто прицільно слідкує саме за військовою компонентою, вже давно говорять про такі системні дії України проти РФ із метою звільнення Кримського півострова.
І тут ми можемо говорити не тільки про цей рік і події червня 2026 року, а й про події, які відбувалися від початку повномасштабного вторгнення. Якщо ви згадаєте події 2023 року, потім інші, і дії української влади, які стосувалися, скажімо так, дестабілізації саме військового потенціалу РФ у Криму, наші вдалі дії стосовно «Керченського мосту»…
Тому, звичайно, ми можемо говорити про системність цих дій. І я думаю, що важливим аспектом, на який варто звернути увагу, є те, що й окупаційна влада вже починає розуміти, що це саме системні дії. Тобто вона визнає те, що це системні дії України. Чому це важливо? Бо російська влада серйозно не сприймала, не коментувала тривалий час події, які відбувалися.
І це був також певний сигнал. Тобто після певних дій відбувалася певна стабілізація, на їхню думку, і тому вони могли сприймати це як «одноразові акції». Але зараз ці події показують, що Україна системно здійснює роботу по тимчасово окупованій території.
Вікторія Єрмолаєва: Президент сказав, що ця операція чітко прорахована, і що Київ сподівається на підтримку партнерів. Також у тій самій заяві якраз була фраза «Росія буде змушена обрати мир». Це так сказав Володимир Зеленський.
Чи пов’язані ці дії із новиною про затвердження 40-денної операції і впливу СБУ на Росію, теж яку оголошував президент? Чи Крим — це частина цієї операції СБУ?
Ольга Куришко: На даний момент я не можу це коментувати. Я думаю, що подальші події покажуть, чи пов’язані вони, чи не пов’язані.
Вікторія Єрмолаєва: Якщо говорити про те, що можна розповідати, яка з новин, зі звернень кримчан, чи яка з розмов з кримчанами останнім часом вразила вас найбільше, і про що говорять місцеві мешканці?
Ольга Куришко: Якщо взагалі говорити про настрої у Криму, і це цікавить дуже багато людей тут, і звичайно вже, скажімо, увага міжнародних партнерів на це направлена, то ми системно відслідковуємо, ті суспільні настрої, які панують у Криму.
І я завжди в цій розмові говорю про один важливий компонент, який варто враховувати. Що не варто очікувати великих публічних проукраїнських висловлювань або позицій не тому, що їх там немає, а через те, що за 12 років тимчасової окупації, особливо після початку повномасштабного вторгнення, Російська Федерація побудувала таку систему контролю, і я думаю, що ви як медіаресурс, який системно висвітлює ці події, також це бачили…
У нас зростає кількість людей, які піддаються адміністративному переслідуванню за так звану «дискредитацію збройних сил РФ». І це означає, що якщо людина висловлює чітку позицію підтримки ЗСУ, вона неодмінно буде заарештована або буде сплачувати штраф, або може бути піддана кримінальному переслідуванню.
Але розуміючи цю ситуацію на окупованому півострові, ми бачимо, що ця трансляція [прихильності] до України відбувається в інший спосіб. Насамперед, через невдоволення роботи окупаційних адміністрацій. Фактично, починається критика ставлеників Кремля, які тимчасово очолюють різні інституції на території окупованого півострова, і це показує якраз цей зріз настроїв.
Друга складова — йде повна недовіра до інформації, яка надається окупаційними адміністраціями. Самі кримчани висловлюють і недовіру, і не погоджуються із тими заявами або з тими позиціями, які транслюються від окупаційної влади.
І, звичайно, ще одна складова — це велика частина людей, які незаконно перебувають на території Криму, вони намагаються залишити півостров.
Власне кажучи, це одна з причин великого затору, який утворюється на мосту, який фактично залишається єдиним логістичним зв’язком для переміщення з окупованого півострова. І така сама ситуація була в 2023 році, коли Україна мала можливість вчиняти більш активні дії стосовно окупованого півострову, і тоді в першу чергу виїжджали військовослужбовці, працівники правоохоронних органів і члени їхніх родин. Ця сама ситуація повторюється.
Влад Бундаш: А наскільки ця тенденція є масштабною щодо виїзду росіян із Криму, коли вони вже туди приїхали після окупації у 2014 році?
Ольга Куришко: Ми маємо зріз по, скажімо, заявам, які транслюються у певних соцмережах. Велика частина людей виїжджає. Тут іще моніторинг саме по кількості машин у заторах є. Тобто в середньому близько тисячі машин перебуває на цьому незаконно збудованому «Керченському мосту». І частина з них — це люди, які хочуть поїхати заправити машину. Там, де ще є бензин на заправках вже на території РФ. Це частина тих, хто виїжджає не завжди.
Але, на жаль, у нас немає інформації саме в цифровому вираженні, бо Росія, звичайно, це не буде комунікувати. А нашої ж присутністі, звичайно, там немає.
Вікторія Єрмолаєва: Вчора навіть про 2,5 тисячі автомобілів повідомляли в Інформаційному центрі з автомобільних доріг. І це в 2,5 рази більше, ніж навіть якась середня цифра, показники. Ну, мабуть, що зв’язано з останніми, знову ж таки, ударами по території Криму. А скільки машин на виїзд у середньому стояло раніше, в цей же час, щоб зрозуміти масштаб?
Ольга Куришко: Не було взагалі заторів. Міст перекривали, коли була повітряна тривога. Міст перекривали, коли встановлювали такі імпровізовані пункти пропуску. Бо для РФ «Кримський міст» є стратегічним об’єктом. І вони докладали багато зусиль для контролю за переміщенням. І багато відеокамер, — наприклад, підійти просто до цього мосту і його сфотографувати, — неможливо. І на той момент створювалися ці такі пункти, які були підставою для заторів. Але заторів не було.
Вікторія Єрмолаєва: Зараз кримчанам, чи тим, хто прямує до Криму, дозволили провозити по 200 літрів дозволених рідин. Я так розумію, що в першу чергу йдеться про бензин. Там зараз люди єдину можливість мають якось заправити свої автівки — купити бензин у перекупів. І там цей бензин з рук буде коштувати в рази набагато більше, ніж раніше.
Ольга Куришко: Він коштує 200-300 рублів за літр, якщо середня вартість, яка була, це 60 рублів. Тобто від 3 до 5 разів підвищена вартість на чорному ринку.
Вікторія Єрмолаєва: І цей чорний ринок ще треба якось знайти, де ці люди можуть торгувати з рук бензином. Бачила, до речі, відео про те, що люди почали зливати з машин.
Влад Бундаш: Тут ще хочу уточнити з приводу «Кримського мосту». Ось ви зазначили, що для росіян це стратегічний об’єкт, а для нас і для наших Сил оборони насправді — одна з основних цілей, яку ми хочемо уразити. Теж стратегічний об’єкт. І минулих вихідних, я згадую, всі повідомлення, і насправді радісні з приводу того, що наші Сили оборони уразили об’єкти по обидва боки «Кримського мосту».
Але коли міст буде уражений, і я сподіваюся, що він буде уражений найближчим часом, наскільки це змінить ситуацію для росіян? Чи можемо ми це якось передбачити?
Ольга Куришко: Це дуже гарне питання. І всі, хто працює із темою тимчасово окупованих територій, не тільки з темою Криму, — багато хто працює із темою окупованих Донецької, Луганської області, — вони розуміють, що враження цього, в принципі, єдиного, який зараз залишився, логістичного шляху, матиме незворотні наслідки для усієї системи окупації. Але тут важливо говорити про те, що Крим у Росії називають «перлиною» і він дуже використовувався. І це було великим здобутком для Путіна і всього військового командування Росії. І ця теза, яка звучить у нас, що «з Криму все почалося, і звільненням Криму має завершитися», вона зараз як ніколи актуальна.
Бо відрізання Криму від військового постачання із боку РФ вплине на всю окупаційну систему не тільки в Криму, а й на інших тимчасово окупованих територіях. Тобто це буде руйнування великих логістичних зв’язків, які вибудовувалися окупаційною владою. Але в цьому всьому дуже важливо говорити про людей, які залишаються проживати на цих територіях.
Бо коли ми говоримо про військові успіхи наших Збройних сил, коли ми пишаємося тими діями, які здійснюють для звільнення наших територій, варто також говорити про людей, які там проживають. Бо наші громадяни, вимушено проживаючі в окупації, також, і це треба визнавати, будуть страждати від ситуації, яка зараз складається. Ця ситуація створена штучно Російською Федерацією, бо логістичні шляхи і ці інфраструктурні об’єкти, вони використовувалися і використовуються у більшій мірі для потреб військових.
І сьогодні, коли готувалися до ефіру, також питання електрики доволі актуальне. І, наприклад, за нашим аналізом, за інформацією, яка є в Представництві, то близько 800 МВт, які вироблялися на території окупованого Криму, постачалися на територію РФ. А велика частина тих об’єктів, які були навішані на інфраструктурні об’єкти, які виробляють електроенергію, чого вони не справляються?
Бо там військові об’єкти, так само, як і паливо, постачаються для військових об’єктів.
Але, звичайно, добре, що є комунікація від української держави, добре, що була комунікація від президента до жителів окупованої території. І повертаючись до відповіді на ваше питання, що руйнування «Кримського мосту», і вже були заяви від Міністерства оборони, перетворить Крим фактично на острів в цій ситуації. І ми розуміємо наслідки цих дій і, скажімо так, і готуємося до цього.
Вікторія Єрмолаєва: А які сценарії ви пропрацьовуєте? Якщо Росія буде відрізана від Криму, вони зможуть тільки фінансувати якимось чином потреби кримчан, переказувати їм гроші, але ж не контролювати фізично. А що далі? Якими можуть бути оці сценарії розвитку?
Ольга Куришко: Власне кажучи, дивіться, який ланцюг?
Тому відрізання не дасть можливості заживлювання і передачі цих ресурсів. І вже сьогодні я бачила повідомлення, і я так розумію, що це буде наступним етапом, наприклад, крах банківської системи. Бо, якщо ми бачимо тенденцію, коли окупаційна адміністрація виходить із якимись заявами, це означає, що вже починаються проблеми.
Чому банківська система виходить у таку комунікацію? Бо довезення готівки, наприклад, у банкоматах, також дійснюється через певні логістичні шляхи. Для того, щоб їх забезпечувати, потрібно, щоб було сполучення. Не буде сполучення, не буде грошей.
Тому всі ці елементи впливають на руйнування цілої системи. Але, з іншого боку, залишається ще й окупована частина Херсонщини, Донецька і Луганська області. Я тут думаю, що… І, звичайно, я не військовий, не військовий аналітик. І тут я можу говорити просто по настроям, які всередині відбуваються. То, ну, скоріш за все, очікувано, що і певні дії можуть вчинятись і на інших тимчасово окупованих територіях для звільнення їх.
Влад Бундаш: Тут цікавий момент, окрім того, що якщо буде цей сценарій, це порушить логістику росіян. І коли ми загалом говоримо про військову сферу, але ви влучно зазначили, що важливо ще також говорити, що зараз відбувається не тільки в економічному плані, але й в туристичному. Тому що насамперед навіть для мене Крим, як для дитини, яка там була останній раз у 2012 році, це, звісно, така перлина України, коли ми говоримо про туристичний сезон.
Минулого тижня ви повідомили, що нині в Криму лише 41 курорт-санаторій може розпочати цей курортний сезон, а до окупації їх було більше 900. Якщо говорити загалом про цей потік туристів до Криму, наскільки він зменшується за останні роки, чи є певна аналітика?
Ольга Куришко: Оновлювали ми аналітику, дивилися, — то по заявам самих російських туроператорів, 80% скасування бронювань. Тобто можна констатувати те, що туристичний сезон не розпочався і він вже не розпочнеться. Ідуть масові скасування бронювань на липень-серпень.
Зараз не працюють із 22 червня по 1 вересня, за заявами окупаційних адміністрацій, дитячі табори, сумнозвісний «Артек», який використовується для мілітаризації дітей. Тому однозначно [зірваний] туристичний сезон, на який робили ставку очільники окупаційних адміністрацій, які займаються цією туристичною сферою. Але в такому режимі контролю, вони впроваджували тези про збільшення туристичного потоку. І одна з останніх тенденцій, на яку ми звертали увагу, це про присутність представників іноземних країн.
Бо, якщо пам’ятаєте історію із табором «Артек», це була позиція, якою дуже хизувалася окупаційна адміністрація, про присутність дітей із інших країн, які «відпочивають, оздоровлюються» нібито на території Криму. Така сама історія із туристами. Вони ж не рахують своїх туристів, які громадяни РФ, хоча також наводили певні цифри. Вони робили ставку на міжнародну присутність, бо для них це спроба легалізації окупації через присутність представників іноземних країн.
Цього року, незважаючи на всі їхні прогнози, зрозуміло, що нашими Збройними силами цей наратив було повністю зруйновано, бо там туристичного сезону немає.
Вікторія Єрмолаєва: Туристичного сезону немає, є багато відео в мережі, де люди знімають порожні набережні Судака, Ялти. Якщо ви бували в Криму до окупації, пригадайте, будь ласка, Ялту в кінці червня. Там було не пройти, просто не було, де було впасти яблуку, а зараз там доволі спокійно.
І люди бояться, бояться їхати на територію Криму, і це правильно вони роблять. Із тих людей, які залишаються, дуже багато скаржаться на те, що нема бензину, нема чим поливати поля, урожаї, лаванда, троянди…
Але здебільшого це ж ті люди, яких завозили в Крим на проживання. Ті, хто мав ці можливості, купити ці великі бізнеси на території Криму. Тобто, заміщення місцевого населення.
Ольга Куришко: Так, є часткове заміщення місцевого населення. Особливо в останній період актуальна інформація щодо цифр. І від різних джерел, із різних інституцій залучена різна інформація, оскільки зрозуміло, що в тих умовах, яких ми є, немає доступу до об’єктивної інформації, яку можливо перевірити.
Наводять різні цифри, від 700 тисяч до 1 мільйона громадян РФ, які незаконно перемістилися на територію окупованого Кримського півострова.
Але тут варто також говорити про те, хто ці люди.
Дійсно, це ті, хто хотів будувати бізнес, але більшою мірою, це представники силових структур, бо РФ, як авторитарна країна, звичайно, робить велику ставку на силовий блок, і там велика присутність працівників ФСБ, поліції. І вони приїжджають для того, щоб більше людей із цих сфер їхали на окуповані території, впроваджувалися певні пільги. І це означало, що працівник ФСБ може привезти свою родину, яка отримає у користування службове житло, яке цілком імовірно могло бути відібрано у когось із місцевих жителів.
Тому велика частина тих людей, які приїхали за 12 років, це саме працівники таких квазіуправлінських інституцій, які діють на тимчасово окупованій території.
Вікторія Єрмолаєва: Зараз вони виїжджають, і доволі масово, це якось організовано у них. Вони отримали рознарядку їхати? Чи просто вивозять родини, бо небезпечно?
Ольга Куришко: Вони вивозять родини, бо вважають, що небезпечно, і правильно вважають.
Але, скажімо так, люди, які вчиняють злочини, вони знають про те, що вони вчиняють злочини. І тут не треба якогось окремого розуміння. Просто поки Крим перебуває під контролем Росії, вони відчувають свободу у своїх діях.
Коли вони розуміють, що вони є учасниками злочину окупації, злочину проти людей на території Криму, звичайно, єдине їхнє бажання — покинути цю територію. І я не хочу, щоб ці слова сприймалися, знаєте, як банальна складова, але всі ці роки з 2022 року ми якраз і бачили, що першими їдуть члени родин, бо і по можливості самі вони виїжджають. Якщо, наприклад, вони досягли пенсійного віку, коли вони були вже на території Криму, вони знають, що і вони, і їхні родини там перебувають незаконно.
Влад Бундаш: Тут мені цікавий інший аспект, що стосується тих країн, точніше громадян тих країн, які також були присутні в Криму, окрім росіян. Ось ви сказали, що заміщувалося місцеве населення. Які ще країни, точніше громадяни яких країн, можуть туди заїздити, або чи ви якось це відслідковували, хто там був і хто там залишається, можливо, в декого є бізнес, або просто як туристи теж заїздять?
Ольга Куришко: В основному, це громадяни РФ Якщо інші і приїжджали, то це, як правило, працівники, які здійснювали, виконували певні роботи стосовно будівництва або обслуговування, це члени країн, які наближені до РФ, я думаю, що ви розумієте, про кого я говорю. Бо якраз цікавий нюанс, здається, вчора чотирьох працівників, які якраз виконували певні будівельні роботи на території «Артека», з цих країн були оштрафовані за «дискредитацію збройних сил РФ».
Влад Бундаш: Я згадую, минулого тижня ці яскраві відео з Москви, коли по ній прилітало і як росіяни в паніці знімали ці відео, зокрема потім була інформація, що силові структури відшуковували їх і вже чинили на них тиск. А як щодо Криму? Наших українців та українок, які там залишаються, і безпосередньо кримців. Наскільки зараз, коли відбувається ця серія кампаній масштабних і успішних ударів Сил оборони по Криму, наскільки збільшується тиск на місцеве населення?
Ольга Куришко: Пам’ятаєте відео про бензовоз, який був замаскований під перевезення деревини, і чоловік, який зняв відео проїзду цього бензовозу, просто негайно, через деякий час, був затриманий працівниками силових окупаційних структур, і потім вибачався на камеру за те, що він зняв це відео. Тому це візуалізація того, що відбувається у Криму. І, власне кажучи тому, я говорю про те, що важливо розуміти контекст проживання в окупації.
Особливо після впровадження месенджера МАХ. Відео, яке викладається, ці ресурси, які використовуються, вони дуже відслідковуються. І Росія вкладає багато зусиль, вона затримує тих, хто робить відео, вона затримує тих, хто поширює інформацію. І, скажімо так, ситуація доволі складна, і коли відбувалися останні, про 2022 рік я говорю, події, то ми якраз бачили, що відбувається таке пропорційне зростання.
Чим більше Україна має можливості здійснювати дій щодо окупованого півострова, тим більше піднімається спротив. А ми це бачимо через збільшення кількості адміністративних справ, які порушуються стосовно наших громадян. Тому в нас, я думаю, через деякий час будуть ці цифри доволі невтішні для нас, бо там затримують наших людей.
Але воно якраз покаже спротив, який чиниться у Криму.
Вікторія Єрмолаєва: Тобто, умовно, зняти бензоколонки, які не працюють, з нулями на заправці зараз кримчанам може бути навіть небезпечно?
Ольга Куришко: Це може бути небезпечно. Люди, як правило, навіть, дивіться, вони ж знімають відео з машини. Тобто вони не знімають те, що відбувається навколо них. Вони знімають відео з машини, і там говорять про те, що от ми приїхали, стоїмо в черзі, чекаємо, коли буде бензин. Тобто, навіть таким чином відбувається подача сигнала, але, скажімо так, «зйомка стратегічних об’єктів», «зйомка інформації про результати якихось певних дій з боку українських Збройних сил», вони можуть бути, звичайно, підставою для переслідування і затримання цих людей.
Вікторія Єрмолаєва: Я, зізнаюсь, підписана на один кримський паблік, окупаційний. Ну, це такий гріх у мене є, але там так цікаво. Там розказують про те, як люди цілими вечорами, знаєте, як час у Криму зараз проводять? Вони гортають МАХ у надії, що спіймають QR-код на бензин. Я, прямо чесно, коли вперше прочитала, я не можу навіть зараз зрозуміти, яка це технологія.
Тобто, як це спіймати в месенджері промокод цей на бензин, і ще там тільки по прописці можна отримати ці промокоди.
Ольга Куришко: І промокодів вже немає. Ці QR-коди на заправку, вони діяли до того моменту, поки не було відпрацьовано підвоз палива, який мав продаватися на наступний день.
Повністю інтерв’ю слухайте у доданому аудіофайлі та дивіться на Youtube-каналі Громадського радіо