Журналістка Лариса Волошина вважає, що депутати голосували за законопроєкт, який позбавляє автономії НАБУ та САП, не розуміючи, за що вони голосують. У профільний комітет ця поправка потрапила в останній момент. Водночас ситуація, коли український парламент не є самостійним інститутом влади, виникла після виборів 2019 року. Це був вибір українського народу, який привів до влади людей, яких вони не знали.
«Українці голосували за Володимира Зеленського. Тепер немає чому дивуватися, коли вся повнота влада в країні (місцева, парламентська, президентська) підпорядковується одній людині. Тепер все вирішують, як сказав нам президент, 5-6 ефективних менеджерів. Це наслідок всього цього.
Для того, щоб так не трапилось, необхідно було з самого початку вибудовувати по-іншому конфігурацію влади. Необхідно було віддавати важливі комітети, такі як нагляд за антикорупційною діяльністю, нагляд за правоохоронною системою, опозиції. Так це робиться в розвинутих країнах», — говорить Лариса Волошина.
За її словами, у результаті ми отримали таку історію, що наш парламент — це «кнопкодав». Про це можна було чути ще з самого початку, коли депутатам у Трускавці говорили, що у них є людина, волю якої вони повинні виконувати. Не йшлося про те, що вони є народними обранцями. Нинішня ситуація — це кульмінація всього цього процесу.
«Коли люди вийшли на вулиці, то вони це зробили не скільки проти цього законопроєкту, тому що багато хто взагалі не розуміє, що відбулося, а це просто вже накопичений спротив.
Ми спостерігали за цим процесом, коли влада здійснюється одноосібно, на власний розсуд. І це дратувало. Було певне усвідомлення, що треба все ж таки сконсолідуватися, відкласти всі заперечення і все незадоволення на після війни. Зараз межу перетнули. Я не бачу навіть в цьому злих намірів, бо будь-яка абсолютна влада розбещує. Просто втратився звʼязок з суспільством і з ситуацією», — каже журналістка.
Читайте також: НАБУ і САП підібралися занадто близько до осіб, близьких до керівництва держави — Іванна Климпуш-Цинцадзе
Психологиню вразило та налякало, що колективна влада абсолютно відірвана від реальності й абсолютно не прораховує наслідки.
«Наслідки того, що відбулося, будуть. Коли я побачила коментарі в перший день про те, що це проплачені протести, то мені одразу згадалися „наколоті апельсини“. Вони не продумали, як протистояти протесту. Можливо, вони не очікували протест на вулицях, але протест в соцмережах та невдоволення, не можна було не прораховувати», — зауважує експертка.
За її словами, владі треба прораховувати всі сценарії, бо ми перебуваємо у стані війни. Втрата довіри суспільства до центрального органу влади є небезпечною для країни.
«Ми бачимо, що такі питання, як безпека країни, рівень довіри, реакція не прораховувалася. Не прорахували інформаційну кампанію. Хтось розповідав, що НАБУ розслідує, кого не потрібно, а треба кого потрібно. Це говорить про хаос. От для мене все це свідчило про управлінський хаос, і це дуже страшно в тій ситуації, в якій ми перебуваємо», — зазначає вона.
На думку журналістки, ці протести не є Майданом, бо Майдан — це абсолютно інше явище. Під час Революції Гідності кожен учасник усвідомлював загрозу репресій та смерті, бо стріляли в натовп не лише в кінці.
«Коли ти виходив на Майдан, ти наражав себе на смертельну небезпеку. Тут все ж таки інше. Це більш схоже на цивілізований процес в демократичних країнах, де збирається величезна кількість людей, щоб висловити свою думку та своє незадоволення. До честі українців, на відміну від французьких протестів чи в США, не було спалених машин. Це говорить про те, що ми стаємо цивілізованою країною», — каже Лариса Волошина.
За її словами, матюки на картонках став формою прояву агресії та накопиченого напруження.
«Я бачила тільки одну причину того, що відбулося — спричинити оцей вибух емоцій, сконцентрувати увагу всіх тільки на НАБУ і САП. До речі, коли ми чуємо коментарі, що нас відкотилась реформа до часів Януковича щодо НАБУ і САП, тобто вони ледь не демонтовані, то це не так. НАБУ і САП підпорядковувалися генеральному прокурору до 21 березня 2024 року. Вони тільки рік як існують в цій конфігурації», — розповідає журналістка.
Читайте також: Як минув черговий вечір протестів у Києві (ФОТО)
Психологиня розповідає, що слідкує за реакцією військових на ці протести. Фразу з акцій «повнота влади належить людині з картонкою» потрібно замінити, на її думку, на «повнота влади належить людині в окопі».
«У цьому всьому абсолютно немає фронту. А там йде боротьба не на життя, а на смерть. Багато людей добровільно прийшли служити й вже перебувають на фронті понад 3 роки. Ось де загроза й ось де боротьба за Україну. А хтось відчуває свою відірваність від цього, і вони виходять боротися за країну на протестах. Треба розуміти, що люди, які мають таку мотивацію, накопичений гнів, безсилля, не тільки на владу, на Путіна, на обставини, на саму долю, вони є дуже вразливими для маніпуляцій.
Очевидно, що незадоволення владою є у різних верств населення. Йдеться і про військових, родини військових та тих, хто незадоволені, як ці 5-6 ефективних менеджерів здійснюють владу. Це також люди, які не задоволені тим, що не можуть залишити країну, бо кордони закриті. Це й ті, хто бояться мобілізації або вимагають для себе демобілізації. У когось впали доходи. Невдоволених людей багато і вони концентрують це на владі.
І от голосування за цей закон призвело до того, що всі ці групи можуть об’єднатися. Тоді стане непереливки. Як втримати всю цю абсолютно різношерстну юрбу під єдиним гаслом, щоб залишитися в рамках конституційних вимог? Щоб не було повалення уряду та захоплення влади? Це може закінчитися дуже погано», — констатує Лариса Волошина.
Журналістка розповідає, що в соцмережах часто доводиться читати про те, як «порохоботи» та «зеленоботи» сваряться одне з одним. Але, на її думку, такий поділ суспільства вже не є актуальним. Це вже в минулому.
«Я, наприклад, вже подумки обираю між умовним колективним Залужним і колективним Білецьким. Тобто радикальними правими проукраїнськими силами й такими поміркованими центристами, але військовими. Це вже наш вибір майбутнього», — каже Лариса Волошина.
Читайте також: На наступних виборах партії «Слуга народу» не буде — Євген Магда
Багато фахівців з масової комунікації вказують на те, що протести широко відкривають двері для російських спецоперацій, бо натовпом дуже легко маніпулювати, говорить експертка.
«У психології є навіть така формула про те, що сукупний інтелект натовпу менший, ніж сума інтелектів всіх учасників. Коли ти потрапляєш у вир таких подій, то ти вразливий до маніпуляції. Критичне мислення падає. Тебе підхоплює оцей загальний колективний розум, а він доволі таки примітивний», — пояснює психологиня.
За її словами, росіяни будуть намагатись маніпулювати протестами, але провина за це лежить повністю на владі. Завтра люди можуть вийти на вулиці проти ТЦК та мобілізації. Мережі, які протидіють мобілізації, сконцентровані, численні та добре керовані з соцмереж.
Вона вважає, що Революція Гідності була прекрасним інструментом для протесту. Майдан мав актив, повістку, чітко окреслені вимоги, свою систему самооборони та волонтерів. Якщо були провокатори, то їх усували та виводили з площі. Теперішнім же протестам, на її думку, не вистачає інституалізації.
Журналістка Лариса Волошина каже, що ситуація на фронті зараз напружена і насправді йде прискорення. Війську не вистачає катастрофічно людей.
«Військові кажуть, що демобілізація неможлива, поки не буде більшої мобілізації. Але суть полягає в тому, що мобілізація нам потрібна вже не для того, щоб демобілізувати тих, хто в окопах, а для того, щоб поповнити їх. Інакше ми ризикуємо.
Якщо зараз змінити законодавство, вдосконалити систему мобілізації, зробити її автоматичною, то армія відчує на собі поповнення місяців через 7. Треба враховувати пропускну здатність наших полігонів, західних полігонів. Люди мають інфільтруватися в саму війну, почати воювати та пристосовуватися до бойових дій. Це десь 7-8 місяців.
Тобто фронт отримає це поповнення через такий час, якщо вже прямо сьогодні це все відбудеться, але ми зараз говоримо про НАБУ і САП. А в якому стані буде наша армія через 7 місяців? Треба ж нарешті подивитися на те, що є дійсно першочерговим», — зауважує вона.
Читайте також: Згорнули за 5 годин всю незалежність антикорупційних органів: Боровик про НАБУ та САП
За даними українського аналітичного проєкту Deepstate, російські диверсійні групи змогли проникнути до Покровська через те, що «в однієї з бригад банально закінчилася піхота, а також [через] недостовірне подання обстановки на місцях».
25 липня проєкт Deepstate заявив, що в останні дні тривала активна зачистка в районі села Троянда та парку Ювілейний на околицях міста, більшість з окупантів було ліквідовано Силами оборони.
Крім того, про знищення захисниками російської ДРГ, що намагалась проникнути до Покровська, 18 липня повідомляв головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський. За два дні президент Зеленський написав, що захисники продовжують знищувати російських диверсантів на Покровському та інших напрямках.
За словами президента, росіяни «розуміють, що отримають по шапці» – і тому здійснюють швидше військово-інформаційні операції, наприклад, як у ситуації з Покровськом.
За цей час російські диверсанти заходили в Покровськ від п’яти до семи разів. Вони складалися з груп кількістю від двох до шести людей. Був також випадок, коли там намагалися закріпитися 12 окупантів. Про це Зеленський повідомив з посиланням на дані від головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.
Він додав, що російський тиск є «всюди» на фронті — на Покровському, Харківському й Куп’янському напрямках, але зауважив, що «наші хлопці стоять».
Стосовно Сумського напрямку, президент заявив, що у захисників там «набагато краща ситуація, ніж була».
Цю публікацію було профінансовано урядом Великої Британії в рамках проєкту «СRITICAL INFORMATIONAL NEEDS RADIO CONTENT FOR FRONTLINE AND BORDERLINE UKRAINE COMMUNITIES», що реалізувався Громадським радіо. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії
Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете: