Іноді одна помилка у заголовку може спричинити хвилю фейків по всій країні — медіаексперт

За різними дослідженнями, від 60 до 80% людей читають лише заголовки та не дочитують новину до кінця. При цьому не завжди назва відповідає тій інформації, про яку йдеться у статті. А поширенню фейків сприяє емоційність і яскравість риторики.

Часто коли ми розповідаємо про заголовки в медіа, використовуємо слово «клікбейт».

З англійської це від click «клацання» + bait «наживка». Це заголовок, який змушує користувача чи користувачку інтернету натиснути на нього. Це зневажливий термін, що описує вебконтент, метою якого є отримання доходу від онлайн-реклами, особливо на шкоду якості або точності інформації. Використовує сенсаційні заголовки чи привабливі картинки для збільшення числа кліків і заохочення поширення матеріалу через Інтернет.

Одна неточність у заголовку — десятки фейкових новин

Оскільки мета — не донести сенс найкращим чином, а переконати максимальну кількість користувачів пройти на сторінку з матеріалом, клікбейт-заголовки зазвичай недоговорюють суть інформаційного приводу і допускають брехню. Клікбейтні заголовки притаманні не тільки медіа. Ними користуються і блогери, коли завантажують відео та публікують пости.

Але журналісти мають працювати за стандартами професії. І клікбейт до них не належить.

Звинуватити медіа в тому, що вони це роблять спеціально, не правильно. Я думаю, що це просто моменти непрофесіоналізму. Іноді через великий потік новин в день, все перевірити не вистачає часу. Але це також про професіоналізм. Якщо не впевнений, не публікуй. Краще давати менше матеріалів, ніж брехню. — пояснює медіаексперт, засновник проєкту з протидії дезінформації «БезБрехні» та громадської організації «Центр аналітики й розслідувань» Олександр Гороховський.

Та часом клікбейнтні заголовки можуть спричиняти хвилі фейків у регіональних медіа. Так сталось, наприклад, у жовтні 2021 року із виданням «Українська правда». Автор статті, де цитували Міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, виніс в заголовок фразу «в Україні зафіксували 119 смертей серед щеплених від COVID».

У тексті журналісти кажуть, що перепитали в Ляшка про взаємозв’язок: після чи внаслідок вакцинації померли люди. Міністр підтвердив, що про жоден випадок смерті внаслідок вакцинації йому невідомо. Але якби такий був, то йому б доповіли. Та заголовок зі словами Ляшка збігався не повністю.

Олександр Гороховський: Ця історія незрозуміла: чи то це через клікбейтність, чи просто не зрозуміли, про що говорив Ляшко. Але треба ж розбиратися та давати якісні новини.

Інші ЗМІ погнали хвилю далі. Хтось дослівно переказав заголовок, лише натякаючи, що це нібито внаслідок вакцинації. А деякі розвинули тему далі, як, наприклад РБК, які написали: «В Україні 119 серйозних реакцій після вакцинації». І водночас: «Зв’язок із щепленням не доведено».

Олександр Гороховський: Це підхопили регіональні медіа. Це ж сенсація. Нам всі кажуть вакцинуватися, бо це нас врятує. А потім дають таку страшну статистику. В «Українській правді» журналісти схаменулися, почали видаляти цю інформацію. Спочатку прибрали з сайту, потім почали чистити кеш. Але той заголовок вже зробив свою справу. Такі випадки дають підґрунтя для «антиваксів» і руйнують довіру до ЗМІ.

І це не той випадок, коли деталь не впливає. Бо, на думку експерта, питання вакцинації недокомуніковане як з боку держави, так і з боку медіа.

Олександр Гороховський: Кожна деталь важлива. Особливо в темі вакцинації. Відповідальність медіа за будь-яку помилкову інформацію, клікбейтні та хайпові заголовки дуже велика. Комунікаційна кампанія про вакцинацію з боку держави провалена, але й медіа в цьому зіграли та зіграють не останню роль. Поширюючи некоректну інформацію, ЗМІ підіграють загальній, не дуже позитивній, картині.

Саме тому варто завжди перевіряти інформацію чи принаймні ставитись до неї скептично.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS