«ПЛР-тести створюють радіаційне випромінювання» — фейк, який спростовувати було навіть цікаво

Дрон впав і загорівся біля вишки 5G, а ПЛР-тести створюють радіаційне випромінювання. Це нові відеофейки з соцмереж. Що ще придумали та видали за правду, як фейки кочують з однієї соцмережі в іншу, які інструменти доступні всім, щоб перевіряти фотофейки та як застосовувати їх для неправдивих відео. Говорили про це з виконувачкою обов’язків керівника «Вокс Чек» Світланою Сліпченко.

У соцмережах поширюють відео, де дрон нібито впав і загорівся біля вишки 5G. Цим автори відео у Facebook, найімовірніше, намагаються довести шкоду 5G: мовляв, якщо біля вишок страждає техніка, то вони чинять шкоду і людям. Однак немає підстав вважати, що дрон вийшов з ладу саме через 5G.

Світлана Сліпченко: Цей фейк прийшов з TikTok. Там дуже багато «але».

1. Ми не знаємо чи насправді то була вишка 5G. Звідки це знає блогер? Ззовні вишки 4G, 5G між собою майже не відрізняються. Сказати, що саме це було, неможливо.

2. Немає жодних наукових підстав чи досліджень, які доводили б, що вишки мобільного зв’язку можуть настільки сильно пошкодити техніку.

Отже, дрон міг загорітися та впасти з будь-яких причин і будь-якої іншої несправності. До того ж загальний контекст про шкоду 5G для людей — хибний.

Також у Facebook поширюють відео, де нібито зображено, що ПЛР-тести створюють радіаційне випромінювання. Утім зображене у відео не означає, що ПЛР-тести радіоактивні. До Facebook відео потрапило з TikTok. Найімовірніше, фейк з’явився в грудні 2021 року в німецькомовному сегменті соцмереж.

Світлана Сліпченко: Цей фейк на уважність. Якщо придивитися до деталей відео, то видно, що це не лічильник Гейгера, а прилад, який показує електромагнітне поле. А воно присутнє будь-де у нашому житті. Якщо брати загальне правило до фейків, які приходять із Tik Tok, то не варто вірити жодному відео. Кожне треба перевіряти.

Схожий фейк вже спростовували, нібито ПЛР-тести містять радіоактивні метали та мікрочипи. Жодних доказів такої теорії у подібних дописах не наводять, натомість прикріплюють уривки статей про новий винахід дослідників університету Джона Гопкінса. Там дійсно йдеться про те, що розробляють мікропристрої, але зовсім не для вакцинації. Їх зробили для того, аби забезпечити ефективне доставлення ліків до шлунково-кишкового тракту.

Так, фейки з’являються в одній соцмережі, потім кочують в інші, а ще в месенджери та Viber-чати. Одні майданчики більш популярні серед старшого покоління, інші — серед молодшого. Кожна з категорій вразлива. Фейки, які ми наводили як приклад, народились у Tik Tok. Цей майданчик зібрав вже понад 1 млрд користувачів у всьому світі.

Світлана Сліпченко: Одні з найпопулярніших соцмереж серед молоді — TikTok та Instagram. Звідти вони споживають інформацію. На жаль, в більшості фейкову. Великий вплив мають блогери. Тут необхідно пам’ятати, що є факти, а є особиста думка. 

• Необхідно вчитися та вчити своїх дітей не сприймати фейкову інформацію. Перевірка — наш найкращий друг.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS