«Зовнішнє управління, Євроінтеграція — зло» — основні фейкові наративи 2021-го про Україну

У рубриці «Детокс» — підсумки фейкових наративів роспропаганди про Україну.

Ведучі

Вікторія Єрмолаєва

Гостi

Валерія Степанюк

«Зовнішнє управління, Євроінтеграція — зло» — основні фейкові наративи 2021-го про Україну
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/12/hr-detox-2021-12-30_stepaniuk.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/12/hr-detox-2021-12-30_stepaniuk.mp3
«Зовнішнє управління, Євроінтеграція — зло» — основні фейкові наративи 2021-го про Україну
0:00
/
0:00

На чому ґрунтується інформаційна війна РФ проти України? Які новини, тези та заяви виявились брехливими?

«Росія не буде нападати, буде лише захищати» — відносно свіжа маніпулятивна заява, яка з’явилася на тлі скупчення російських військ на українському кордоні. Які ще теми підіймала російська пропаганда щодо України? Розповідає аналітикиня «VoxCheck» Валерія Степанюк:

  • «державний переворот в Україні, РФ нема на Донбасі, вона лише посередник»;
  • «зовнішнє управління»;
  • «шкода від євроінтеграції».

Періодично з’являлися і нові фейки, додає аналітикиня:

«РФ не нападатиме на Україну, Москва захищатиметься. Це Захід загрожує безпеці РФ. Ці наративи хоч і нові, підсилювалися старими наративами».

Наративи старі, інфоприводи нові

Майже всі ці наративи живі ще з 2014 року. Змінюється тільки інфопривід. А загальний масив, на якому ґрунтується вся російська дезінформація щодо України, лишається незмінним.

На скільки ці фейки українцям «заходять», якими шляхами розповсюджуються та наскільки активно українцями підхоплюються. Розповідає Валерія Степанюк:

«Їх розповсюджують в унісон політики, блогери. Загалом роблять це на проросійських каналах ТБ, у соцмережах. Роспропаганду підхоплюють у Україні не однаково: південні та східні області, Донбас більш вразливі до неї. У Західній Україні політиків, які поширюють ці фейкові наративи, загалом не сприймають».

Так, фейки стають складнішим, але паралельно з цим українці стають прискіпливішими у виборі інформації та довірі до неї.

«Базові фейки, які рік тому поширювалися дуже вірально, не «заходять» зараз людям. Люди бачать, що з фактами щось не так. Навчилися трохи перевіряти. Однак, паралельно з тим, як люди вчаться відрізняти фейки, їхні автори вчаться їх ускладнювати: 90% правди, а один факт спотворений або навмисно замінені цифри чи інші дані, тож повністю створюється хибна картина. Автори фейків вибирають складну інформацію, яку важко перевірити пересічному користувачеві соцмереж».

Ще однією тенденцією цього року є те, що в Україні з’являється всі більше проєктів, ініціатив та підтримки, спрямованих на боротьбу із фейками й дезінформацією. А ми з вами стаємо більш обізнаними у цьому питанні.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі


При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису