Сьогодні аналізуємо те, як говорять про Крим на українському телебаченні.
***
Колумніст «Детектора медіа» Ярослав Зубченко, який спеціалізується на моніторингу телевізійного контенту, каже, що глобальна проблема у тому, що про Крим на українському телебаченні майже не говорять.
«З одного боку, немає інформаційних приводів, тому про нього майже не згадують. Не пам’ятаю, коли востаннє було ток-шоу про Крим. Наративи теж не дуже змінюються. Але канали Медведчука стають все більш і більш нахабними у своїх посилах. Йдеться про «NewsOne», «112» та «ZIK». Наприклад, у Наталії Влащенко питання «А хто здав Крим?» звучить замість «Добрий день».
Один з основних пропагандистських прийомів проросійських каналів — зводити історію окупації півострова до запитання: «Хто здав Крим?». Таким чином спікери ніби й не заперечують анексію, але перекладають відповідальність з Російської Федерації на українську владу.
«У 2014 році Крим анексували, для перевірки будь-якого сепаратиста було просте питання: «Чий Крим?». І вони такі: «Ну, не знаю, наш, народний, суспільний, кримчанський». Моє улюблене: «Юридично український, а по факту незрозуміло. Зараз же в них універсальна відповідь:«Хто здав Крим?». Це одразу змінює тему розмови, вигороджує Росію, перекидає стрілки на Україну».
Відсутність реальної відповідальності, на думку Ярослава Зубченка, одна з основних причин того, що проросійські медіа продовжують дозволяти собі проштовхувати антиукраїнські наративи.
«Ніхто нічого не може нічого їм зробити. 9 вересня Юрій Дудкін в ефірі «ZIK» прямо заперечив факт анексії Криму. Він сказав, що оскільки не було насильства, то відповідно це не може бути анексією. В цьому ж ефірі Юрій Дудкін цілком серйозно сказав, що російська армія в Криму захищала Крим від української армії, від «вбивств як на Майдані». Я не знаю, який наступний крок».
З цитати Юрія Дудкіна ми й починали цей випуск. Ось вам ще трохи прикладів зміщення фокусу:
Добре, коли такі репліки звучать у контексті розмови про пропаганду, коли ми усвідомлюємо, що вони антиукраїнські. Але телеглядачам ці ідеї повторюють без кінця. Один із методів пропаганди (ще з часів Геббельса) полягає у тому, що безліч разів повторена брехня сприймається як правда.
Ймовірно саме з таких міркувань слова «Росія» та «Україна» в контексті Криму звучать рідко. Окуповану автономну республіку змальовують, як самостійний суб’єкт геополітики.
«У даному вони змальовують це як особисте рішення Криму. Мовляв, він незалежний, поїхав від батьків, робить що хоче. Кажуть: «Крим відійшов» або «Крим злякався Майдану», «Крим пішов від України». Вони змальовують Крим як окремий суб’єкт, незалежний від України і Росії.
Ще є класна історія про те, що Обама змусив Турчинова здати Крим. Нібито Обама втюхав Крим Росії, щоб потім накласти санкції, аби її ослабити. Участь Росії взагалі ніколи не розглядається».
Вигідні Росії меседжі просувають не лише, говорячи про минулі події, а і щодо нинішньої ситуації. Канали Медведчука постійно критикують дії української влади щодо півострова, але мовчать про дії Росії в Криму: про тортури, викрадення, придушення свободи слова, дискримінацію кримських татар, русифікацію і політичні переслідування.
«Коли ми розповідаємо, як Крим пішов, ми заважаємо реінтеграції. Рано чи пізно Крим повернуть. Усі це знають, але так це буде з максимальними проблемами. Ми маємо цілий півострів людей, які бачать демонізовану Україну, яка відрізає їм воду, забирає російську мову, не вважає їх українцями. Розповідаючи подібні історії, ми демонізуємо Україну. Одного дня, коли з’явиться нагода повернення в Україну, вони можуть просто цього не захотіти.
Пропаганда розповідає їм про ідеальну Росію, добру, хорошу, яка будує міст. А Україну показують такою, яка не хоче їхнього повернення. Це триває вже майже 7 років. Банальна фраза, але цього року пішли в перший клас діти, які були народжені після анексії. Вони ніколи не бачили Крим в складі України, через багато років це може нам дуже завадити. Навіть якщо Крим реінтегрується, буде цілий півострів людей, які будуть розказувати історії про те, як Україна їх не чує, що в Росії було краще».
А як реагують ведучі на такі висловлювання спікерів?
«Ведучі на всіх цих каналах — скоріше зброєносці для рідної партії ОПЗЖ. Вони можуть бути максимально агресивними, коли ти говориш щось на користь України, але коли несеться пропаганда, вони просто мовчать і нічого не роблять. Інколи вони ставлять питання, але частіше просто мовчать. Вони системно запрошують цих людей в ефір і нічого не роблять з цією пропагандою».
Звісно, про реінтеграцію та повернення окупованого півострова проросійські канали не говорять.
«Я сміявся з цього кілька днів. Віктор Медведчук виступає за повернення Криму, але без санкцій, погроз і радикальних позицій. Є також люди мистецтва, які поза політикою».
Але проблема також в тому, що і проукраїнські медіа мало говорять про Крим. Колумніст «Детектор медіа» Ярослав Зубченко вважає, що задля повернення півострову потрібно, як мінімум, не забувати про його окупацію.
«Медійникам критично важливо, щоб новини з Криму потрапляли в наш інформаційний простір. Є така теорія, що журналісти формують порядок денний. Ми формуємо уявлення про актуальні проблеми не з власного життя, а з того, про що говорить новини.
Якби у новинах час від часу говорили про Крим, це питання було б на слуху і мотивувало політиків з цим працювати. Це як поживний ґрунт. Нам би це боліло, нам би було некомфортно. У результаті ми б до чогось прийшли. Якщо ми просто собі комфортно існуємо і забиваємо на Крим, то як ми збираємось його повернути?».
Тож як говорять про Крим українські ЗМІ? Мало і майже не згадують. А проросійські українські ЗМІ, якщо і говорять, то ніколи не розглядають участь Росі. Канали Медведчука не звертають уваги на репресії РФ на півострові. Надзавдання проросійських ЗМІ — змусити суспільство змиритися з втратою території.
Читайте «Крим.Реалії», слухайте Громадське радіо, тоді точно не забудете, що Крим — автономна республіка у складі України, у 2014 році анексована Російською Федерацією.
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS