Медіаграмотність може бути частиною навчальної програми, зокрема у деяких школах в старших класах викладається предмет «Медіакультура». Працюють творчі групи вчителів та викладачів, які впроваджують медіаосвіту; створені перші програми, посібники та підручники з цього предмету.
Проте згідно з дослідженням Європейської аудіовізуальної обсерваторії, за останні п’ять років у 28 країнах ЄС третина проектів медіаграмотності реалізовувалася саме громадськими організаціями. В Україні теж є такі проекти. Зокрема, проект «Вивчай та розрізняй».
Це проект про те, як сховати в шкільну історію, мову, літературу та мистецтво вправи з медіаграмотності. Розповідає редакторка іспанської сторінки порталу StopFake Аліна Мосендз, яка розробляла вправи з медіаграмотності в шкільній історії.
Важливо, щоб діти кожного віку могли засвоїти певні навички медіаграмотності. Новий стандарт початкової школи вже містить поняття «критичне мислення».
Якщо казати про закордонну практику, то в багатьох європейських школах медіаосвіта викладається і як окремий предмет, і водночас інтегрована в інші предмети. Однак усе залежить від освітньої системи.
Навчання дітей критичному мисленню і медіаграмотності дозволить формувати аудиторію, яка не ведеться на фейки і пропаганду. Звідси — більш глобальна мета, щоб всі інформаційні війни не мали ніякого сенсу, бо ми не віритимемо всьому, що нам говорять з телевізора.