Відправною точкою ланцюга була Софійська площа у Києві, кінцевою — парк Тараса Шевченка у Сімферополі. Здавалося б, що поганого в інтерактивній акції, що з’єднує Київ і Сімферополь? А тим паче, що небезпечного? І навіщо бренду горілки соціальна акція?
Говоримо про шахрайські схеми зі збору особистих даних.
Щоб долучитися до «Ланцюга Соборності», потрібно було авторизуватися на сайті акції через соцмережі. Онлайн-ланцюг формувався з аватарок учасниць та учасників, які одна за одною вишиковувалася на карті за маршрутом протяжністю 1058 кілометрів.
Директор освітнього центру «Орієнтир» та інтернет-маркетолог Віталій Жилак пояснює: першим тривожним дзвіночком мало стати те, що ця акція була ініціативою конкретного бренду.
«Найцікавіше, що на сайті була певна суперечність. З одного боку, сайт заявляв, що ваша інформація не буде використовуватись, але в деталях сповіщалося, що сайт використовує cookie файли. Також була можливість реєстрації через Facebook, що теж передає особисту інформацію. Це мені не сподобалось. Людям часто пропонується разова розвага в обмін на довічне використання їхніх даних. Це зловживання».
Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті
Для чого ці дані збираються? Для реклами, звісно ж.
«Facebook дозволяє створювати користувацьку аудиторію на основі списку користувачів. Через те, що «Козацька рада» часто експлуатує патріотичний образ у своїй рекламі, вони цим ланцюгом отримують відгук у патріотичної спільноти. Після цієї акції вони матимуть список людей, на яких зможуть налаштувати рекламу. Таким чином поширюється впізнаваність бренду. Люди, коли приходять в магазин, купують не те, що краще, а те що їм легше згадати».
Але ж користувачки та користувачі долучались до акції не через бренд, а тому, що хотіли бути частиною ланцюга, що поєднає окупований Крим з материковою Україною. Чим же для реклами бренду корисні саме ті люди, які долучаються до акції?
«Більшість користувачів Facebook використовують його як телевізор, у якому можна скролити, просто переглядають. Ця рекламна компанія з живим ланцюгом – це спосіб просіяти аудиторію. Спосіб тримати користувачів, які готові вийти на окремий сайт і зробити якісь додаткові дії. Це вже не просто патріоти, це люди, які можуть виконати певні дії в цифровому середовищі. Потім, якщо цю базу продадуть якійсь політичній організації чи партії, вони зможуть її використовувати для того, щоб, наприклад, рекламувати петиції».
Які ще шахрайські схеми зі збору особистих даних популярні у Facebook?
«Найчастіше у Facebook можна зустріти поширення таких текстів штибу: «Це помічна ікона, напишіть амінь і репостніть собі на сторінку, Бог допоможе». Це теж спосіб спровокувати людей. Існує програма, яка пробігається по таких репостах, збирає базу з імен та прізвищ людей, які відреагували. Відповідно, цим людям можна робити рекламу релігійних продуктів. Часто цим користуються секти або сектантські рухи. Вони таргетують на людей, у яких в житті щось погано, бо вони постять собі цю «помічну ікону».
Подібні схеми часто показують, наскільки люди розуміються на цифровій безпеці. Тобто наскільки легко їх ошукати чи зманіпулювати ними.
Ще одна небезпечна історія: коли вам в особисті надсилають текст чи картинку зі словами «Відправ 10 друзям інакше потрапиш до пекла».
Віталій Жилак пояснює: ця схема може бути небезпечною у загальнополітичному контексті або бути шахрайською. Шахрайська — якщо у цьому повідомленні є додаткові посилання чи заклики долучитися до якихось спільнот, рухів.
«Якщо просять відвідати якийсь сайт, долучитись до якогось руху, то це шахраї роблять вірусне повідомлення, яке люди між собою розповсюджують. Людям здається, що вони доторкнулись до чогось таємничого. Зрештою частина дійсно зацікавиться, піде почитати, що ж це таке».
Другий контекст — політичний.
«Часто між країнами ведеться інформаційна війна. Для країни в умовах військового конфлікту може бути дуже вигідне технологічне відставання свого супротивника. Наприклад, деякі рухи в Києві, які заперечують існування COVID-19 та говорять про чипування, беруть свої початки у Росії. Для російської сторони в умовах конфлікту вигідно, щоб ми не користувались технологіями, відставали, боялися 5G. Вигідно, щоб у нас загострювалась ситуація з COVID-19. Через це вони запускають повідомлення, що від 5G у крові людини формується вірус коронавірусу. Я реально зустрічав такі повідомлення».
Директор освітнього центру «Орієнтир» та інтернет-маркетолог Віталій Жилак наголошує: ні, не усе у світі соцмереж — шахрайство. Не усе небезпечно.
«Якщо ви виходите в місто, то у вас кожен перехожий не намагається забрати гаманець. На 100 тисяч населення є умовно дві-три людини, які будуть намагатися забрати цей гаманець. Якщо є офлайн-шахрайство, то є й онлайн-шахрайство, просто потрібно бути достатньо обачливими.
Потрібно слідкувати, коли через якийсь допис у вас намагаються викликати емоції. Потрібно ставити запитання, чи не може це бути використаним проти мене?».
Тож як себе вберегти?
«Розвивати свої компетентності. Коли йдеться про те, захистити себе від серцево-судинних захворювань, то очевидно що займатися спортом, зміцнювати тіло і серце. Те саме можна зробити з розумом. Я раджу періодично гуглити матеріали на тему інформаційної безпеки.
Шукати й розбиратися, що таке когнітивні викривлення, тоюто яким чином ми самі себе обдурюємо в різних ситуаціях. А також, які бувають демагогічні прийоми». Читайте, підіймайте свою інформаційну компетентність, свій інформаційний імунітет. Інакшого шляху просто немає».
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS