З Youtube-каналу Школи журналістики та комунікацій
Чому партія більшості, президентська партія мала програшні позиції перед виборами? Як багато медіа говорили про «5 питань Зеленського» після виборів? Хто маніпулював опитуваннями? Підбиваємо підсумки роботи медіа під час місцевих виборів в Україні.
Керівник моніторингового центру громадської організації «Детектор медіа» Отар Довженко каже, що після цих місцевих виборів «інформаційний хвіст у медіа» був набагато коротшим, аніж після парламентських та президентських.
«Медіа розповідали перший-другий день про якісь там порушення, підрахунок голосів у найцікавіших місцях. Телеканали, які належать певним партіям, озвучили їхні заяви про порушення, фальсифікації, перемоги і так далі, а вже в середині тижня з’явилися інші теми.
А під кінець тижня, коли в деяких важливих регіонах і містах почали з’являтися більш-менш певні результати виборів, медіа були по вуха в скандалі навколо Конституційного суду. Зрештою на ці виборчі теми звертали дуже мало уваги».
І виборці, і журналісти звикли до негайних результатів виборів. Але через оновлену складну систему цих місцевих виборів у перший день після голосування, ми мали лише результати екзит-полів. Саме екзит-поли й коментували та обговорювали в ефірах. Але зрештою вони не завжди збігалися з реальними підрахунками голосів.
«Так було, наприклад, з результатами виборів київського мера, коли сенсаційна хвиля пройшла про те, що в другий тур виходить Олександр Попов за результатами екзит-полів. А потім, коли з’явилися паралельні підрахунки, які спростовували цей скандальний кричущий факт, про це вже говорили набагато менше».
Отар Довженко наголошує, що такі історії доволі небезпечні, адже екзит-полами легко маніпулювати. Цьогоріч, крім соціологічної групи «Рейтинг» з гарною репутацією, екзит-поли проводила також «Студія Савіка Шустера».
«Студія Савіка Шустера» неодноразово протягом цієї виборчої кампанії продемонструвала свою залежність від власника каналу — Ріната Ахметова. Я би до цих екзит-полів ставився дуже обережно, але саме вони стали джерелом медійного хайпу. Дуже сильно бракує лінивим журналістам якогось єдиного ресурсу, як сайт ЦВК, який би можна було відкрити і подивитись результати поточного підрахунку, негайно їх протранслювавши».
Так зване «всенародне опитування Зеленського» більше обговорювалося, коли президент його анонсував. А результати цікавили медіа набагато менше. Зеленський був фактично єдиним джерелом позитивного піару партії «Слуга народу». Загалом партія мала програшні позиції у медіапросторі.
«У першу чергу через те, що партія не має свого медіаресурсу. «Слуги» абсолютно скрізь були в гостях, в тому числі, у дуже недружніх».
Отар Довженко займається моніторингами вже 15 років. Каже, що з кожним роком «Опозиційна платформа — За життя» все більше експлуатує свої медіа. Крім традиційних прокремлівських, NewsOne та ZIK поширювали дезінформаційні меседжі, спрямовані на делегітимізацію виборів.
«Ці медіа займалися щоденним уже активним піаром «Опозиційної платформи — За життя», не згадуючи при цьому інші політичні сили. Фейки, маніпулятивні посили, які поширювали їхні лідери навіть місцями перевершили кремлівську пропаганду. Мені здається, це призвело до того, що ОПЗЖ непогано охопило свій цільовий електорат: людей, які люблять Росію, не люблять Україну, хочуть, щоб Україна була частиною Росії або щоб її не існувало взагалі».
Зазвичай саме на своєму досвіді грали партійці ОПЗЖ. Але цього разу як досвідчених господарників партія продавала себе лише у регіонах.
«Європейська солідарність» вміло скористалася хвилею приводів для критики влади, каже Отар Довженко.
«Їй вдалося позиціонувати себе як єдину, дієву, проєвропейську опозицію. Партія набагато сильніше, ніж раніше, експлуатувала свої медіа: «5 канал», «Прямий». ЄС не була бойкотована практично жодним телевізійним холдингом. Це цікава штука, тому що ОПЗЖ, наприклад, взагалі не згадували на каналах Пінчука, навіть в новинах. Також ОПЗЖ зі скрипом пускали в ток-шоу на канали Ахметова».
Партія «Голос» мала свої майданчики на телеканалах Пінчука. Представники «Голосу» ходили по всіх каналах, крім каналів Медведчука. Майже нічого не було чутно про «Батьківщину».
Як ОПЗЖ нещадно використовувала ресурси Медведчука, так партія «За майбутнє» експлуатувала ресурси Коломойського.
«Ігор Палиця з партії «За майбутнє», який побував на всіх випусках ток-шоу «Право на владу» на 1+1 — це локальний мем. Перед виборами вийшла програма «VIP з Наталею Мосійчук», яка була абсолютно улесливим інтерв’ю з Ігорем Палицею. І це позиціонувалося як перший випуск програми, але другий так і не вийшов».
Інтенсивність використання традиційних медіа для політичного піару під час місцевих виборів в Україні була меншою, аніж під час минулих парламентських та президентських. Проте, пояснює керівник моніторингового центру громадської організації «Детектор медіа» Отар Довженко, багато ресурсів перетягнули нетрадиційні медіа, а саме соцмережі.
«Значна частина ресурсів, які раніше йшли на купівлю телебачення, зараз ідуть на купівлю соцмереж. Кількість «джинси», тобто замовної реклами, почала рости в кінці серпня. Зросла до високого рівня, але далеко не настільки високого, як перед парламентськими і президентськими виборами. Деякі канали виглядали майже пристойно, там навіть не у кожному випуску новин була «джинса». Це сенсація, якщо порівняти з іншими роками. Раніше традиційно всі центральні канали, які ми моніторимо, перетворювалися на ярмарок прихованої реклами».
Повну програму слухайте в аудіофайлі
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS