Центр контент-аналізу в останньому звіті від 30 березня зазначає, що кількість українських користувачів соцмереж, охоплених панічними настроями, постійно зростає. Панічні та оптимістичні дописи переважно посилаються на фейкові та маніпулятивні дані.
Аби боротися з засиллям інформації Українська правда та Центр спільних дій запускають платформу «Допомога». Для чого і як працюватиме платформа пояснює керівник проєктів організації Center.UA Андрій Андрушків.
«Як показують дослідження, люди поширюють інформацію, яка стосується коронавірусу з багатьох різних неперевірених джерел. Таким чином створюється певне середовище паніки, безвиході. Тому ми вирішили допомогти знаходити релевантну, правдиву інформацію, перевіряти її й давати громадянам».
Інформація з ненадійних джерел у Facebook та Instagram упродовж трьох днів березня, за даними Центру контент-аналізу, становить 37%. Ще стільки ж дописів узагалі без джерел. На надійні джерела, видання з репутацією залишається лише 26%.
Дії влади направлені на врегулювання ситуації критикує 92% людей. Андрій Андрушків пояснює, що завдання влади — не лише діяти тут і зараз, а і вже сьогодні працювати над наслідками пандемії. Але, крім коронавірусної кризи, на Україну чекають також місцеві вибори.
«Станом на зараз у нас в Україні пропонують змінити видатки державного бюджету. Частину коштів хочуть використати на потреби подолання пандемії. Зокрема, забравши у ЦВК ті кошти, які планувались для місцевих виборів. По всіх регіонах з різним рівнем успішності місцева влада намагається докладати зусиль для подолання коронавірусної кризи в межах свого розуміння тієї ситуації, яка є».
За словами Андрія Андрушківа, до влади на місцях в Україні найчастіше ставляться приязніше, аніж до влади центральної.
Звісно, місцева влада може використовувати коронавірусну кризу для просування своєї політичної повістки та передвиборчої пропаганди. Тому нам з вами треба бути обачними й розділяти, де справді заходи, які має вживати влада, а де дешевий піар.
«Люди діють в межах свого розуміння, свого рівня освіти, своєї посади й задач. Якщо вони замість того, щоб напрацьовувати рішення державної політики, комунікувати з групами інтересів і виробляти найбільш ефективні рішення, їдуть на свій округ, щоб роздавати маски, Бог їм суддя. Зрештою громадяни будуть оцінювати їхню роботу з перспективи різних позицій, завдань, які народний обранець перед собою ставив».
Обачними варто бути й щодо медіа. Адже економічна криза помітно впливає на ринок дрібних місцевих ЗМІ, які залишаються без комерційного фінансування. Андрій Андрушків наголошує, що у цих умовах ще більше зростає вага Суспільного мовника.
«Чим різноманітніший місцевий ринок ЗМІ, ринок локальних медіа, тим більш демократичні процеси відбуваються. Це ми знаємо не тільки з історії України. Так, зменшення кількості місцевих мовників буде впливати на місцеві вибори. Адже залишаться лише ті медіа, які мають прямий канал фінансування від місцевих князьків і олігархів. Відповідно велику роль будуть відігравати філії Суспільного мовника. На них ляже значна частина відповідальності щодо інформування громадян про перебіг кампаній, кандидатів і партії, які балотуються».