Євген Савватєєв: Коли людині дзвонять і представляються працівником банку, а вона розуміє, що спілкується з шахраєм, як би ви радили діяти?
Тетяна Машлаковська: Якщо ви розумієте, що спілкуєтеся з шахраєм, одразу потрібно покласти слухавку і телефонувати в банк. Навіть якщо ви розхвилювалися і не пам’ятаєте, яку інформацію повідомили шахраєві, одразу телефонуйте у фінансову установу, пояснюйте ситуацію. Тоді вам вірогідно дадуть рекомендацію заблокувати ваші рахунки та картки.
Шахраї можуть спробувати викрасти ваш фінансовий номер телефону — той, що прив’язаний до банківських рахунків. Це дозволяє отримати доступ до всіх ваших рахунків. Саме тому важливо прив’язати фінансовий номер до паспорту, щоб мобільний оператор знав, що цей номер належить вам, і ніхто від вашого імені не міг його перевипустити.
Також майте на увазі, що всі одноразові коди, які надходять від мобільного оператора в СМС-повідомленнях, не можна повідомляти. Ще краще — у мобільного оператора відключити можливість віддалено перевипускати SIM-картку.
Наші спеціалісти з кібербезпеки завжди наголошують, що найкраща рекомендація щодо захисту фінансового номеру телефону — це реєстрація номеру на паспорт плюс окремий номер телефону для спілкування з банком, який ви нікому не повідомляєте. Так ви значно можете убезпечити себе від шахраїв.
Євген Савватєєв: Зараз проводиться інфокампанія #ШахрайГудбай, спрямована на збільшення обізнаності щодо можливих шахрайських схем. Як би ви оцінили зараз її проміжні результати?
Тетяна Машлаковська: Першу кампанію #ШахрайГудбай ми провели у 2020 році. Цьому сприяв ковід, адже люди сиділи вдома й почали активно користуватися безготівковими розрахунками, тому потрібно було пояснювати, як це робити правильно. Після цього ми щороку проводили цю кампанію, де розповідали населенню про актуальні схеми шахрайства. У 2023 році ми провели дослідження платіжної безпеки, зокрема запитували, чи знайомі люди з кампанією #ШахрайГудбай і як часто вони бачать інформацію про платіжну безпеку. 71% українців зустрічали за останній рік інформацію про платіжну безпеку і про схеми шахрайства. Це, звісно, стосується не тільки нашої кампанії, а загальної обізнаності щодо шахрайства.
20% людей знайомі з кампанією і знають, яка інформація поширюється в рамках цієї кампанії. Також бачимо розширення співпраці: у 2020 році в нас було близько 60 партнерів, зараз 80 партнерів.
Водночас варто пам’ятати, що шахрайство нікуди не зникає, адже шахраї дуже швидко адаптуються до змін, які відбуваються в суспільстві. Саме тому ми щороку будемо проводити цю кампанію та інформувати про актуальні схеми, які постійно змінюються. Наше задання — підвищити обізнаність людей.
Євген Савватєєв: А що найновіше в шахрайській сфері?
Тетяна Машлаковська: Основна кількість шахрайств відбувається через соціальні інженерії, коли люди самостійно повідомляють шахраям свої дані під впливом певних маніпуляцій або вводять їх на шахрайських ресурсах.
Самі схеми майже однакові, змінюються лише сценарії. Наприклад, зараз актуальною є схема, коли пропонують грошові виплати від імені держави чи міжнародних організацій. У нас є Центр кіберзахисту Національного банку України, який постійно блокує шахрайські сайти, де нібито пропонується грошова допомога.
Також шахрайство через онлайн-покупки лишається актуальною. Люди багато купують онлайн: наприклад, у 2020 році шахраї продавали маски, коли був їх дефіцит під час ковіду, зараз це можуть бути генератори чи інші пристрої, необхідні під час відключень світла.
Взимку і весною була схема, коли шахраї пропонували компенсацію за відключення електроенергії. Також була схема, коли від імені мобільних операторів пропонували бонуси за мобільний зв’язок, який пропадав під час відключень. Шахраї підлаштовуються під різні цільові аудиторії.
Євген Савватєєв: За даними Нацбанку, кількість шахрайських операцій із платіжними картками зменшилась, але водночас сума збитків зросла до майже 1,5 мільярда гривень. Чому так?
Тетяна Машлаковська: Збільшилася середня сума шахрайської операції — зараз вона складає 5,5 тисяч. Раніше була близько 4,5 тисяч. Це пояснюється досить просто: раніше ми якийсь товар купували за 2000 гривень, зараз він подорожчав і коштує, наприклад, 3000. Шахраї, відповідно, теж свої «товари» продають дорожче.
Водночас кількість шахрайських операцій зменшилась на 5%. Усе-таки громадяни краще знають правила платіжної безпеки.
Євген Савватєєв: Чи є форма шахрайства чи конкретний кейс, який вас за останній час здивував своєю оригінальністю?
Тетяна Машлаковська: Не сказати, що це оригінально, але мене дивує те, як змінилися підходи шахраїв, які телефонують від імені фінансових установ, під час розмови з людьми. Це шахрайство досить загальновідоме, але досі існує і лишається в топі.
Шахраї краще маніпулюють людьми: вони телефонують, у процесі розмови пояснюють правила платіжної безпеки, щоб звучати переконливо. Кажуть: «Я у вас ніякої інформації не запитую, ви цю інформацію нікому не кажіть», — і цим викликають довіру. Пояснюють правила платіжної безпеки, і потім через три хвилини цю інформацію ж і випитують.
Також вони у розмовах імітують роботу банківських колцентрів: телефонують, потім кажуть: «Перепрошую, це трохи не моє питання, я вас з’єднаю з іншим спеціалістом, почекайте на лінії». І людина чекає на лінії, грає музика, як в колцентрі фінансових установ.
Якщо ви розумієте, що спілкуєтесь із шахраєм — негайно повідомте про це свій банк. Якщо ваш фінансовий номер було викрадено — дзвоніть мобільному оператору з проханням заблокувати номер. Після цього — повідомте про випадок правоохоронні органи.
Дослідження, яке ми проводили, показує, що жертви шахрайства лише у 53% випадків звертаються до правоохоронних органів — це дуже мало. Потрібно звертатися всім, тому що це дає можливість правоохоронним органам проводити якісніше розслідування.
Євген Савватєєв: Мене вразило, що за статистикою більш пильні люди старше 50-ти років.
Тетяна Машлаковська: Дійсно, згідно з нашим дослідженням більш вразливими до шахрайства є молоді люди, люди старшого віку — на другому місці. Причиною може бути недостатня обізнаність про ризики при високому рівні користування різними сервісами.
З іншого боку, люди старшого віку менше користуються різними сервісами, і часто якщо щось не розуміють, вони не будуть робити далі, а запитають когось із близьких або ж зателефонують в банк. Вони дуже обережні, а молодь навпаки безстрашна.
Євген Савватєєв: Які продукти ви робите для молоді, а які для людей старшого віку?
Тетяна Машлаковська: Для людей старшого віку у нас є окремий продукт з фінансової грамотності — газета «Фінансова мудрість», яку ми робимо разом з «Життєлюбом» та «Приватбанком». Цю газету ми поширюємо через сервісні центри пенсійного фонду. В одному випуску вісім сторінок, кожен випуск присвячуємо тій чи іншій темі.
Загалом наші комунікації по #ШахрайГудбай націлені на всіх, адже ми поширюємо інформацію в соціальних мережах, медіа, на бігбордах, на сітілайтах, співпрацюємо з державними органами, роздаємо брошури в центрах безоплатної правової допомоги, у пенсійному фонді. У нас також є заходи для закладів освіти, конкурси, є місяць платіжної безпеки в жовтні і День безпечного інтернету в лютому, коли відбувається хвиля заходів для учнів і студентів.
Ми також розробили освітній курс #ШахарайГудбай разом із фундацією «Кредобанку», його можна безкоштовно подивитись на Megogo. Цей курс актуальний для людей, які мають платіжні картки, тобто для всіх, починаючи від 14 років.
Євген Савватєєв: Які питання ставлять старшокласники у контексті платіжної безпеки? На чому вони часто «попадаються»?
Тетяна Машлаковська: Нещодавно у мене була лекція для підлітків 8-9 класів з платіжної безпеки, я була здивована, наскільки багато вони знають. Наприклад, підлітки знають, що таке двофакторна аутентифікація, вона в них вже підключена.
Є цікавість до цієї теми, є певні знання, але ми маємо розуміти, що знання і поведінка – це дві різні речі. Коли ми стикаємося з шахраями, ми маємо правильно діяти, адже шахраї впливають на емоції, тому часто люди, які мають навіть немалі знання з платіжної безпеки, можуть попастися на гачок шахраїв.
Євген Савватєєв: Як зараз шахраї використовують штучний інтелект?
Тетяна Машлаковська: Шахраї поки використовують ШІ, як і ми з вами: генерують контент. Вони пишуть СМС-повідомлення, які більш влучно звучать за допомогою штучного інтелекту, генерують віжуали.
Є така схема, коли взламують акаунт, наприклад, в Телеграмі, і потім просять позичити гроші. Із появою ШІ шахраї ще почали генерувати аудіозапис із голосом людини, яка просить позичити кошти.
Євген Савватєєв: Якщо шахрай отримав доступ до інтернет-банкінгу, що зазвичай він починає робити з моїми коштами?
Тетяна Машлаковська: Коли шахрай отримав доступ до ваших рахунків, він намагається перерахувати ваші кошти на підконтрольні рахунки. Потім він може взяти кредит на ваше ім’я.
Євген Савватєєв: Що можна зробити в цій ситуації? Наскільки реально повернути кошти?
Тетяна Машлаковська: Залежить від конкретного випадку. Ви маєте звернутися у фінансову установу, обов’язково звернутися до правоохоронних органів і написати заяву. І далі вже після проведення розслідування вам ці кошти можуть повернути. Одне можна сказати точно: що швидше ви звернетесь до банку і поліції, то більше шансів, що вам ці кошти повернуть.
Євген Савватєєв: Повномасштабне російське вторгнення вірогідно спричинило активізацію шахраїв. Чи правда, що шахраї завжди користуються людьми у таких емоційно складних ситуаціях? Чи благополучні часи для них теж окей?
Тетяна Машлаковська: Під час повномасштабного вторгнення люди більше емоційно вразливі, а емоційна вразливість для шахраїв — це шанс втертися в довіру. Людина у тривожному стані менше схильна перепровіряти якусь інформацію, більше схильна довіряти, особливо якщо її залякують. Нещодавно така була схема, коли телефонують від імені СБУ чи інших правоохоронних органів і кажуть людині: «Вас підозрюють у державній зраді, ви передавали дані ворогу, вже на вас відкрито кримінальне провадження, вам світить певний термін, і щоб вирішити це питання, давайте гроші». Людина може дуже розгубитись.
Також шахраї, на жаль, спрямовують свою увагу на членів родин загиблих військовослужбовців, оскільки люди можуть отримувати певні грошові виплати. Шахраї про це знають і намагаються фінансовий номер телефону собі присвоїти і виманити певні дані.
У 2022-2023 роках дві третини шахрайських сайтів, які блокував Центр кіберзахисту, походили з Російської Федерації.
Євген Савватєєв: Наскільки шахраї можуть ціленаправлено працювати проти військових? Чи немає такої специфіки в їхній роботі?
Тетяна Машлаковська: Шахраї можуть працювати і таким чином. Це стосується, наприклад, продажу товарів — військової амуніції чи автомобілів. Також можуть бути випадки, коли шахраї створюють копію сторінки військовослужбовця, додають в друзі його підписників і потім кажуть їм, що «є збір, треба допомогти» і тому подібне.
Є шахрайство, коли від імені головного сервісного центру МВС пропонують оформити чи відновити водійське посвідчення. Кажуть, що для військовослужбовців є якась знижка і це можна робити швидше.
Шахраї підлаштовуються під всіх: працюють і на молодь, і на пенсіонерів, і на військовослужбовців.
Євген Савватєєв: Які поради ви би дали людям, щоб вони з меншою вірогідністю довірились шахраям?
Тетяна Машлаковська: Завжди потрібно перевіряти інформацію і ніколи не діяти під тиском. Дзвонять і кажуть: «Сталася біда!», — ви маєте цю інформацію перепровірити, навіть якщо якась жахлива ситуація. Шахраї не мають совісті, їхньому цинізму немає меж, тому варіанти і сценарії можуть бути різні.
Євген Савватєєв: Чи є у міжнародному досвіді випадки, коли вдалося знизити випадки шахрайства до нуля?
Тетяна Машлаковська: Нещодавно ми говорили з колегами, які працюють в музеї грошей Національного банку про історію шахрайства з грошима. Я в них запитала, коли з’явилося шахрайство. Вони сказали: «Коли з’явилися гроші, тоді з’явилося шахрайство».
Скажу не сильно оптимістично, але правдиво: наше завдання, щоб цього шахрайства було якомога менше, але навряд вдасться зробити так, щоб воно зовсім зникло. Будемо працювати над тим, щоб цього було менше.
Партнер проєкту — Асоціація Українських Банків