Чого очікують правозахисники від держави для захисту українців, постраждалих від війни?

Як Україна може захистити своїх громадян, постраждалих від війни ​та окупації?

Ведучі

Тетяна Курманова

Гостi

Олена Луньова

Чого очікують правозахисники від держави для захисту українців, постраждалих від війни?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/02/hr_donbaska_hv-22-02-01_lunyova.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/02/hr_donbaska_hv-22-02-01_lunyova.mp3
Чого очікують правозахисники від держави для захисту українців, постраждалих від війни?
0:00
/
0:00

Експерти Коаліції організацій, що опікуються захистом прав постраждалих від конфлікту осіб, підготували рекомендації для парламентарів та аналіз відповідних законопроєктів, які є на розгляді у Верховній Раді. Говорили з менеджеркою з адвокації Центру прав людини ZMINA Оленою Луньовою.

Олена Луньова: Торік ухвалили багато парламентських та урядових документів для захисту прав постраждалих від конфлікту. У листопаді ухвалили закон, який дозволить реєструвати місце проживання на окупованих територіях. Це актуально для дітей, які отримують перший паспорт. Документ набере чинності у березні. У першому читанні ухвалили законопроєкт про захист прав внутрішньо переміщених осіб. Ухвалена постанова, яка дозволяє людям, які були у полоні, отримувати допомогу. Минулий рік був доволі продуктивним.

Цього року очікуємо від ВРУ ухвалення проголосованих законопроєктів:

  • про захист прав внутрішньо переміщених осіб, який визнає таких людей членами територіальних громад з усіма їхніми правами;
  • запровадження повноцінної компенсації за майно, яке знищене чи пошкоджене через збройний конфлікт;
  • запровадження позасудової адмінпроцедури фактів народження та смерті на окупованих територіях.

А також внесення змін до закону про правовий статус осіб зниклих безвісти, створення відповідного реєстру таких людей. Ми за те, щоб адресна допомога ВПО ґрунтувалася на їхніх потребах та її розміри були збільшені. Потрібно змінити підходи. Чекаємо на новий законопроєкт, який вводить адмінвідповідальність за публічне заперечення факту збройної агресії. Його ініціював МЗС.

Чому законопроєкти про колабораціонізм потрапили до «червоної» зони?

Олена Луньова: Є також законопроєкти, внесені до «червоної», небезпечної, зони нашої дорожньої карти. Три з них — про заборону колабораціонізму. Нема ще щодо них висновків профільного комітету. Однак ми вважаємо, що криміналізувати колабораціонізм за тими формулюваннями, які є у документі, — неправильно. Можна говорити про різні форми відповідальності за співпрацю з окупаційним режимом. Але це все має бути ретельно і конкретно виписане.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі


При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS