Те, що робить і говорить Путін – чіткий сигнал роздратування — Петренко

Що відбувається на переговорному фронті?

Ведучі

Єлизавета Цареградська

Гостi

Ігор Петренко

Те, що робить і говорить Путін – чіткий сигнал роздратування — Петренко
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/02/hr_donbaska_hv-22-02-08_petrenko.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/02/hr_donbaska_hv-22-02-08_petrenko.mp3
Те, що робить і говорить Путін – чіткий сигнал роздратування — Петренко
0:00
/
0:00

Президент Франції Еммануель Макрон підтвердив, що проєкт закону  «Про засади державної політики перехідного періоду» знятий з розгляду Верховної Ради України за домовленістю в рамках Нормандського формату, де цього вимагала Росія

Зустріч президентів Франції та Росії й не тільки обговорили із політологом Ігорем Петренком.

Мінські домовленості й домовленості між президентами

Ліза Цареградська: Еммануель Макрон привітав рішення парламенту щодо зняття з розгляду Верховної Ради проєкту закону  «Про засади державної політики перехідного періоду». Дослівно він сказав таке: «Хочу привітати зусилля президента Зеленського з виконання зобов’язань, які він взяв на себе у рамках Нормандського формату. В тому числі зобов’язання відкликати закон, який не відповідав Мінським угодам. І цей закон за ініціативою Зеленського був відкликаний». Макрон каже, що ініціатива відкликання — Зеленського, хоча у самого президента України у цьому не зізнавалися. По-друге, формулювання «не відповідав Мінським угодам» — це те формулювання, яке нам постійно намагається нав’язати Росія. Як цю всю історію розуміти?

Ігор Петренко: Тут може бути декілька складових, які будуть перетинатися між собою. Взагалі щодо цього закону було багато критики — і з боку правозахисників, і з боку Венеційської комісії. Відповідно він вимагав доопрацювання і перегляду. Тому тут могли бути збіги інтересів: з одного боку — необхідність перегляду, з іншого боку — різні трактування. А Україна певні події бачить по-своєму, Росія — по-своєму, а Франція і Німеччини мають свій погляд.

Водночас не йдеться про те, що Україна не виконує Мінські домовленості. Ніхто в цьому її не звинувачує, крім Російської Федерації. Але ми ж теж можемо сказати, що паспортизація ОРДЛО — це порушення Мінських домовленостей. А ідеї визнання цих «республік» у складі Росії не те, що порушує Мінські домовленості, а кричуще переходить всі межі.

Плюс перший пункт Мінських домовленостей — припинити стріляти, другий — відведення військ. Як ми бачимо, бойовики не припиняють стріляти, а Росія як агресор тільки підтримує контроль над цією територією. Ну а якщо не виконується перший пункт, то як можна продовжувати рух далі?

Роздратований Путін

Ліза Цареградська: Дивлячись на ці всі події, які розгортаються, у мене складаються асоціації з якимось комедійним фільмом, який я дивлюся на великому екрані. Спершу Макрон їде до Путіна, обговорює з ним тему України понад п’ять годин. На спільній пресконференції Путін каже, що вважає можливим розглянути низку пропозицій президента Макрона щодо деескалації ситуації навколо України. Це таке зневажливе ставлення до нашої країни. Далі ця комічна ситуація з відсиланням до певних гуртів, висловлювань, які дозволяє собі один президент стосовно другого. Як це все оцінювати?

Ігор Петренко: З вашими оцінками можна погодиться. Коли Зеленський прийшов до влади, Путіну здавалося, що йому буде легко через такого недосвідченого політика-неофіта протягнути свої рішення або виконання Мінських домовленостей. Дійсно, спочатку Зеленський йшов з наміром досягти миру дипломатичним шляхом. І була зустріч у Норманському форматі, були певні зрушення. Аале потім все повернулося до мертвої точки, тому що РФ не виконує взяті на себе зобов’язання.

А потім Зеленський не захотів використовувати тих перемовників, які були комфортні для РФ. Зокрема Медведчука, якого Зеленський на гарматний постріл не підпускав на перемовини. Це теж викликало роздратування. Потім можемо згадати й санкції, і кримінальні провадження. І зараз позиція більш менш чітка: є два основні принципи реалізації Мінських домовленостей: безпека і деокупація. Тільки далі ми можемо рухатися по політичній частині.

Вочевидь, це теж не подобається Путіну, який хоче, аби Донбас з усіма особливими правами мав можливість впливати й на внутрішню, і на зовнішню політику України. Це б його, звичайно, дуже задовольнило. Зеленський не йде на ці поступки, а витрачає багато зусиль на те, щоб схилити наших партнерів до того, щоб змінювати Мінські домовленості і якось рухатися далі. І у цьому є певний прогрес. Тому те, що робить зараз Путін, і те, як він говорить, — це чіткий сигнал роздратування діями Зеленського.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS