Українці, які виїхали за кордон через війну, за рік генерують там доходи на рівні українського ВВП — Длігач

Про звіт Центру економічних і бізнес-досліджень мали розмову із доктором економічних наук, професором Київського національного університету Андрієм Длігачем.

Ціна війни

Валентина Троян: Загальний обсяг невиробленої в Україні продукції у 2014-2020 роках унаслідок конфлікту з РФ — 280 мільярдів доларів, до 40 мільярдів доларів щороку. Що містить ця сума?

Андрій Длігач: Перш за все, це невироблена продукція або внаслідок зупинення заводів чи їх руйнації, або внаслідок зміни можливостей постачання з цих заводів. Це позначається і на втратах самого бізнесу, і на втратах держави через податки.

Друге — це докорінне зниження можливостей залучення інвестицій, відповідно, втрати, пов’язані із розвитком та зупинкою тих проєктів, які могли б розвиватися і генерувати доходу.

Третє — зменшення капіталізацій, вартості того майна, тих бізнесів, які існують на окупованій території.

Якщо подивитися на втрати України в цілому то це втрати не лише на окупованій території Криму і Донбасу, а це втрати взагалі економіки України, які можуть бути набагато більшими. І, враховуючи те, що через війну економіка України зростає набагато повільніше, ніж могла заростати, то втрати в цілому української економіки можуть вираховуватися показниками навіть у півтрильйони доларів за ці останні сім років.

Більше того, внаслідок військової агресії Росії українці, які поїхали з України, протягом одного року генерують не в Україні, а в інших країнах доходи для держави і для бізнесу доходи, які вимірюються в стільки ж, в скільки і українське ВВП. Приблизно 6-7 мільйонів українців за кордоном генерують ВВП більший, ніж ВВП України в цілому.

Валентина Троян: Можете пояснити, чому так відбувається?

Андрій Длігач:  Є дві обставини. Перша — те, що їдуть справді талановиті люди, створюючи там бізнеси. Також їдуть професіонали, кваліфіковані робітники, які за кодоном починають генерувати в три рази більше ВВП, ніж в Україні. Зокрема, це пов’язано із кращими можливостями для ведення підприємницької діяльності.

Західна допомога менша за втрати від війни

Валентина Троян: Зараз ми спостерігаємо те, як різні країни нам допомагають, здебільшого ми чуємо про допомогу озброєнням. Як ця допомога змінить економіку України? Чи не змінить?

Андрій Длігач:  Допомога Заходу дуже корисна для України і дуже необхідна — і економічна, і військова. Економічна допомога дозволяє Україні зараз легше пройти фінансову кризу світову, яка вже йде, окрім того, зробити реальні кроки по модернізації економіки. Але ця допомога на порядки менша за ці втрати, яких зазнала Україна. І, на жаль, це відповідальність колективного Заходу також. Я кажу і про Будапештський меморандум, і про ці спроби зараз змусити Україну йти шляхом Штайнмайєра у виконанні Мінських угод. Це абсолютно неприйнятний сценарій для України. І це відповідальність Заходу, в тому числі, щодо фінансової підтримки України, яку через м’яку позицію Заходу Україна отримала у вигляді російської агресії. І ця відповідальність має бути розділена Заходом з Україною.

Економіка має розвиватися в умовах війни

Валентина Троян: Як змінюється економіка України в умовах війни? Як вона має оптимально змінитися? Можливо, є якийсь рецепт.

Андрій Длігач: Перше, що ми маємо збагнути — економіка не має змінюватися, економіка не має розвиватися.

Валентина Троян: Навіть в умовах війни?

Андрій Длігач: Особливо в умовах війни економіка має, перш за все, працювати на розвиток, на інвестиції, на інновації. Ті часи, коли економіка мала йти виключно на військові потреби, минули. Зараз війни вирішуються в сфері економіки, перш за все. Росія воює з Україною не лише на фронті, Росія воює з Україною в сфері кібербезпеки. Але для того, щоб країна була спроможною забезпечити кібербезпеку для себе, в ній має бути розвинутий IT-сектор. Має розвиватися багато сфер, навіть туризм має розвиватися, адже країна, в яку їздять туристи із Саудівської Аравії — це країна абсолютно інакшого рівня безпеки. Отже, ми не маємо зараз зупинити бізнес і перелаштовувати наше виробництво на військові потреби, ми маємо навпаки зараз будувати виробництво споживчої продукції, розвивати сільське господарство і так далі.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS