Неочікуваний збіг обставин чи, можливо, це спроба відвести увагу від переміщення військ? Ми запитали у політолога Андрія Малеєва.
Ірина Сампан: На вашу думку, що вплинуло на те, що російські війська, за інформацією Міноборони РФ, відходять до місць дислокації?
Андрій Малеєв: Я би закликав не довіряти навіть публічним заявам РФ. Відведення чи не відведення військ буде чітко видно з супутників і тих даних, які будуть надавати американські та українські розвідники. Адже це вже не перше повідомлення від РФ про переведення і відкликання якихось там військ, і нічого зазвичай не відбувалося.
Друге. Якщо відбудеться деескалація, то це більше заслуга наших закордонних партнерів та єдності українського народу разом з армією у готовності до будь-якого розвитку ситуації, аніж якась там цілеспрямована гра Російської Федерації.
Ірина Сампан: З’явилася інформація, що війська нібито відходять. Тут же з’явилася новина про те, що Держдума просить визнати незаконні «Л/ДНР». Всі чекали на фізичний наступ, але Росія намагається якимось іншим чином забрати наші території або переключити увагу від переміщення військ.
Андрій Малеєв: Треба дуже чітко усвідомлювати, що Російська Федерація у найкращих практиках «холодної війни» сталінської СРСР чи гітлерівської Німеччини намагається знайти хоч якийсь офіційний привід для того, щоб розкачати бойові дії, аби хоч якось пояснити це своєму суспільству чи міжнародній спільноті. Дуже добре, що всі наші європейські союзники — НАТО чи США — єдиним фронтом виступили із тим, що вони не сприймуть взагалі ніяких пояснень від РФ, якщо відбудеться хоч якесь військове втручання у справи України. Тобто вони будуть трактувати це так, що Росія розпочала війну заради своїх власних інтересів. Те, що відбувається зі спробою визнати терористичні організації — це один із запасних кроків відступу для самої Російської Федерації. Цей крок спеціально і Європа, і США залишали за Російською Федерацією, аби ті могли хоч якось пояснити своєму внутрішньому споживачу, що війни не буде, що, мовляв, ми просто хотіли захистити свої дружні чи то пак союзні для РФ території, та зберегти своє обличчя.
Але чи відбудеться насправді це визнання? Там дуже хитре формулювання: це заклик до президента РФ, а президент буде використовувати це у Мінських перемовинах і спробує далі тиснути на Україну. Тобто це такий дуже довгий переговірний процес і навряд чи він закінчиться якимось успіхом, якщо буде єдина консолідована позиція як України та західних союзників.
Читайте також: Визнання Росією самопроголошених «ДНР» та «ЛНР»: що це означатиме?
Ірина Сампан: Чи правильно я зрозуміла, що визнання незаконних «республік» було одним з кроком відступу Росії?
Андрій Малеєв: Так, безумовно. Тобто відступу перед прямою конфронтацією. Якщо ви не хочете йти на пряму конфронтацію, то йдіть у бік визнання «ЛНР» і «ЛНР», щоб хоч якось зберегти обличчя у себе вдома.
Читайте також: Байден виступив із заявою щодо України та Росії: головні тези (ВІДЕО)
Ірина Сампан: А страх санкцій, наприклад?
Андрій Малеєв: Санкції, безумовно, теж грають свою роль. Але якщо у вас стоїть вибір між санкціями і війною, то Російська Федерація обрала б війну. А так у них було три вибори: санкції, війна або ос — займайтеся тими терористичними організаціями, створюйте з них чергові псевдоутворення, які ми все одно ніколи не визнаємо. І Росія вибрала третій шлях, щоб не наражати на війну себе і Україну, і не підпадати під санкції. Бо за те, що вони визнають, санкцій на даний момент ніяких не озвучено.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS