Учасники відкриття сьомої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання, у Києві, 1 лютого 2022 р. Фото Ковальчук Віктор / УНІАН
Обговорили ці новини з військовим експертом, аналітиком Незалежної антикорупційної комісії (НАКО) Олександром Саєнком.
Ірина Сампан: Зрозуміло, що потрібно переходити до професійної армії, щоб це було дійсно добровільно, але чи реально зараз відмовитися від призову так швидко? Що це означає, коли не дуже багато країна дозволяє собі відмовлятися від призову?
Олександр Саєнко: Окрім того, що ми не дуже багата країна, ми ще й воююча країна, а призов — це, все ж таки, постійна підготовка мобілізаційного ресурсу. Тобто ті юнаки, які проходять строкову службу, за цей період освоюють військову спеціальність. Далі вони потім продовжують службу і підписують контракт, або йдуть у цивільне життя, але вони підготовлені, і у раз мобілізації як підготовлені бійці підуть служити в армію. Отже, я вважаю, що зараз відмовлятися від строкової служби не доцільно.
Тут ще важливо звернути увагу на дату ймовірної відмови від призову — 2024 рік. На мою думку, це чисто політична заява, яка розрахована вже під майбутні президентські вибори. Адже для того, щоб відмовлятися від призову, треба розробити дієвий механізм якоїсь іншої підготовки. Його треба опанувати, проаналізувати — чи дійсно це дозволить підготовити мобілізаційний ресурс для армії.
Ірина Сампан: У цьому указі президента вказано, що чисельність Збройних сил має збільшитися на 100 тисяч осіб. Де брати таку кількість і про кого йдеться?
Олександр Саєнко: У самому указі не зрозуміло, що це за 100 тисяч, там ще йшлося по формування 20 бригад. Але з виступу міністра оборони ми можемо собі уявити, що, можливо, йдеться про територіальну оборону. Але ж комунікація у нас що Міністерства оборони, що Офісу президенту з приводу цього указу залишає бути кращою, тому що абсолютно незрозуміло, що це за 100 тисяч і звідки їх дійсно брати.
Проте у мене виникає інше питання. Там йдеться не тільки про 100 тисяч додаткових сил, а ще про збільшення мінімальних контрактів до 10 років. Це, на мою думку, взагалі не буде сприяти притоку нових рекрутів до армії, тому що перший контракт у більшості країн світу, як і у нас, — короткий. Людина підписує його, щоб зрозуміти для себе, чи вона зможе пристосуватися до військової служби.
Ірина Сампан: На вашу думку, що варто зробити і покращити у соціальних гарантіях військовослужбовців, щоб служба була більш престижною і щоб військовослужбовці не звільнялися з армії після першого контакту?
Олександр Саєнко: Це і грошове забезпечення, яке має відповідати ринковим умовам, це і вирішення питання з розміщенням військовослужбовців — або казармений фонд, або гуртожитки. Це вирішення питання з родинами, бо сім’ї мають бути соціально захищені — діти влаштовані у садочки, в школи. Адже у гарнізонах, які розташовані далеко від великих міст, не завжди розвинена інфраструктура, тому служити там нелегко. А збільшення термінів контрактів, думаю, налякає навіть тих, хто зараз служить і думає — чи продовжувати контракт, чи не продовжувати.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS