Останнім часом волонтери просто захлинаються від медичних потреб фронту — Діана Макарова

Розпитали у Діани Макарової, волонтерки та голови волонтерського фонду Діани Макарової.

Діана Макарова: Ми їздимо по фронту з найперших днів та іноді не розуміємо, чому ми досі це робимо, чому наша армія не змогла вирішити абсолютно нагальні проблеми… Я щойно повернулася з фронту. Ми проїхались по центру: Авдіївка – Піски – Світлодарська дуга – Попасна.

Про техніку

Проблема з ремонтом техніки — одна з головних. З ремонтами чим далі — тим гірше. Наша армія отримує нові машини, але цього мало, лишається дуже багато старих і ремонт виконувати все важче. Все більше до волонтерів звертаються з проханням купити ти чи інші запчастини для штатної техніки, власне те, чого ми не можемо і не хочемо виконувати. Бо в нас дуже багато ремонтів позаштатної техніки. Але іноді ми мусимо.

Про позаштатну техніку я б хотіла окремо поговорити. Позаштатна техніка — куплена волонтерами, або дуже часто дівчата-хлопці самі скидаються і купують легковий автомобіль, від позашляховика — джипа, пікапа до звичайних жигуленків, Ниви. Що змогли, те і купили. Для чого потрібна ця техніка? Це машини швидкого переміщення, вони потрібні там, де не пройде УРАЛ, де не пройде КрАЗ, броньована техніка, і де самім військовим потрібно 3-5 кілометрів бігти пішки.

Всі розуміють, що ці машини потрібні, але як їх поставити на облік, як зробити, щоб вони почали працювати як єдине ціле з нашою армією — наша армія досі це питання не вирішила. Що робить наша армія? Наша армія видає наказ: прибрати всю позаштатну техніку з лінії фронту. Як прибрати? А що, ходити пішки? Ми приїжджаємо на позицію, бачимо там хлопця з розбитим носом. Він каже: «А це я від комбрига тікав, ховав машину, яку ми купили». Комбриг їздить по передній лінії та перевіряє, чи прибрали ці машини згідно з його наказом. І це перед ескалацією.

Про можливу ескалацію

До війни військові морально та психологічно готові. Якраз на фронті найменше говорять про можливу ескалацію. Немає паніки, немає істерики, яку я бачу тут, у тилу: «на нас Путін нападе». На нас Путін напав 7 років тому і щоосені ми готуємось до можливої ескалації, тому що ми знаємо, що росіяни люблять воювати взимку. Тому на фронті чогось надзвичайного не відбувається щодо психологічного стану. Хлопці-дівчата готові.

Про медицину

Ми спілкувались з медиками рот. Уявіть собі, медик роти, дівчина, вона протягує нам дві жмені, в яких лежать якісь пігулки, якийсь флакончик з антисептиком і каже: оце нам видали на роту. Такого я не бачила, мабуть, з 2014 року. Останній рік волонтери вже захлинаються від медичних потреб. Таке враження, що медицина припинила забезпечувати фронт абсолютно. Я вже мовчу про оновлення такмеду — це тактична медицина, власне все це, що потрібно для першої допомоги пораненим, запас ротного медика: він мусить мати такий величезний рюкзак, в якому вся ця тактична медицина, все те, чим він надасть першу допомогу при пораненні. Таке враження, що останні півтора року все це оновлення забезпечують лише волонтери.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS