Ми запитали у віце-адмірала, командувача Військово-морськими силами ЗС України з 2014 по 2016 роки Сергія Гайдука.
РФ продовжує провокативні дії проти України. Станом на 10 грудня Російською Федерацією перекрито близько 70% акваторії Азовського моря. «Наразі росіянами розміщено навігаційні попередження про обмеження судноплавства у визначених районах, начебто у зв’язку з проведенням артилерійських стрільб у районах поблизу м. Маріуполь, м. Бердянськ та м. Генічеськ», — йдеться у повідомленні ВМС України.
Окрім того, ФСБ Росії повідомила про рух корабля ВМС України «Донбас» до Керченської протоки. Міністр оборони України Олексій Резніков назвав це черговим «інформаційним вкидом» росіян із метою провокації. У командуванні операції Об’єднаних сил запевнили, що судно ВМС «Донбас» виконувало завдання у своїх територіальних водах і не заходило у «чутливі для росіян» зон Азовського моря.
Ірина Сампан: Тож, Росія хоче перетворити Азовське море на своє «внутрішнє озеро». Такі наративи звучать і в Україні, і на міжнародних майданчиках. Що це означатиме на практиці?
Сергій Гайдук: Річ у тому, що тема оголошення Азовського моря «російським озером» не нова і має сталий характер. Тому основна мета дій Росії — це політичний, економічний і військовий тиск на Україну з метою розбалансування ситуації і реалізації вже відомого нам плану «Новоросія», коли Росія ставила собі на меті відсторонення України від морських акваторій.
Ірина Сампан: Але окрім безпекового питання, страждає і економіка України, оскільки обмежений доступ і для цивільних суден. Що з цим робити?
Сергій Гайдук: Безумовно, страждає економіка, і я про це зазначив. Одна з цілей — розбалансування, щоб іноземні інвестори відчували себе некомфортно у даній ситуації при судноперевезеннях, розвантаженнях/завантаженнях вантажів у портах Маріуполя. Тому тут рецепт один — це дії Військово-морських сил України, дії авіації, дії сухопутної складової, з точки зору супроводження, і безпечного судноплавства в Азовському морі. Тобто ми повинні показувати в цій ситуації зуби, не забиватися в кут і не реагувати ситуативно, а планово продовжувати свою діяльність щодо супроводження і забезпечення безпеки судноплавства.
Ірина Сампан: Експерти говорять, що Азовський напрямок — це дуже зручне місце для висадки російського десанту, зокрема, це прибережна смуга від Маріуполя до Генічеська. Наскільки серйозно ви оцінюєте цю загрозу і чи втримає Україна цей напрямок?
Сергій Гайдук: Десантно доступні ділянки, повірте мені, це ті місця, які завчасно відомі, зокрема, вони відомі російській стороні, тому, за інформацією, яку я маю, були проведені певні заходи для того, аби створити інженерні загородження як один із рубежів протидії десанту. Крім того, створені десантні резерви, які готові реагувати комбіновано на висадку десанту.
Також я хотів би акцентувати увагу на тому, що висадка морських десантів сама по собі не проводиться, тобто це є певний елемент дій на суходолі. Згадаймо, наприклад, наміри Росії прокласти сухопутний «коридор» на Крим. У такій ситуації, якщо буде сухопутна операція більш високого рівня, яка буде передбачати дії на морі, зокрема і висадку десанту в інтересах дій сухопутних військ, тоді це можна розглядати як потенційний варіант. У даній ситуації сам по собі десант не проводиться. Десантні дії на суходолі і на морі проводяться за стовідсотковою умовою панування у повітрі, тому що десанту потрібно здійснити перехід морем, йому потрібно дійти до району висадки, захопити плацдарм, а це постійне перебування під впливом української сторони. Тому, я думаю, що Росіяни в цій ситуації блефують і просто інформаційно розбалансовують ситуацію, зокрема і в приморських регіонах України, тобто це Маріуполь, Бердянськ, Генічеськ тощо.
Ірина Сампан: Я думаю, під ударом у першу чергу опиняться порти. Наскільки вони захищені? І наскільки морська піхота підготовлена до цього?
Сергій Гайдук: На мій погляд, боротьба з морськими десантами — це комбіноване застосування, коли застосовується мінна зброя, інженерне озброєння, авіація. Повірте мені, як і росіяни, ми теж провели відповідне військове планування, яке визначає угрупування, логістику, систему управління зв’язку, систему електронної боротьби при проведенні таких дій. Тому, на мій погляд, створені певні рубежі і ми готові до такого повороту подій.
Гадаю, що Росія про це знає, відтак, я схиляюся до думки, що це просто створення такої хитавиці як у громадянському суспільстві, так і серед військових. І ви бачите, що відбувається в інформаційному середовищі. Я згадую просто ту ж Одесу 2014 року, коли ще АТО не починалася — ми всюди чекали російських десантів від Дунаю до Маріуполя. Ця стала система продовжується, розхитування ситуації продовжується, але, я впевнений, що ми все прорахували, готові до цього і росіяни про це знають.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS