Прагнемо повернення ДонНУ в українській Донецьк — викладачка донецького університету

Студенти і викладачі Донецького національного університету кажуть, що зробили все можливе, аби врятувати свій українській виш. Їхніми зусиллями університет було евакуйовано до Вінниці. Як живеться університету в іншому місті, розповіла викладачка ДонНУ, доцент кафедри журналістики Олена Тараненко.

Десятого вересня відбувся перший захват Донецького національного університету, ніби вдалося вирішити мирним шляхом. Проте 15 вересня захват відбувся як факт, прийшли озброєні люди у яких були свої вимоги до викладачів, тоді стало ясно, що Донецький національний університет не може в умовах ДНР існувати, як українській виш. Жодного іншого існування ми не припускали, тоді стало ясно, що треба ставити питання про евакуацію університету. Це вперше такий випадок у міністерстві освіти і науки України, дуже багато було і залишається складнощів. І обговорювалося це питання досить складно. Проте міністерство і особисто міністр Сергій Квіт пішли на зустріч ректору університету Роману Гринюку, колективу університету . Ці перемовини відбувалися перш за все з ініціативи громадської групи, і викладацької. Студентська ініціатива дуже велику роль відіграла у цьому процесі. Було обрано Вінницю, бо Вінниця гостинно запросила і тут нам допомагають. По-друге Вінниця не має класичного університету. Хоч і з трагічного приводу, але це шанс для університету якось оновитися, загартуватися і вистояти. А для Вінниці це шанс отримати класичний університет одразу з сильним потужним науковим і методичним потенціалом. Це буде освітній проект, яким ми будемо пишатися.
За словами викладачки, найбільшою проблемою для університету виявилося те, що вся матеріально-технічна база залишилися в Донецьку.
Відбувся збройний захват і тому всі активи університету, корпуси, гуртожитки, лабораторії , комп’ютерні класи , всі необхідні складові навчального процесу все залишилося у Донецьку у тих, хто захопив університет. Коли перший шок пройшов, ми розуміємо, що головний актив університету було збережено, більшість викладачів вони або вже у Вінниці, або найближчим часом будуть тут. Зараз у ДонНУ Вінниця зареєстровано сім тисяч студентів. Ми вважаємо, що це показник патріотичний. Донецький національний університет виявив себе патріотичною українською науковою установою.
Олена Тараненко не засуджує тих, хто не поїхав за університетом до іншого міста, але і зрозуміти тих, хто перейшов на бік так званої ДНР теж не може.
Я знаю чого мені, і моїм колегам, які зараз переїхали, чого нам всім стоїло покинути свій дім. Я заздрю тільки людям, які це можуть лише в теорії уявити, а хто знає, що це таке, тому не треба пояснювати. Хтось не може, і з великими складнощами обговорює як покинути батьків похилого віку, у когось маленькі діти. І коли це особистий вибір людини, яка майже не має вибору, бо бувають такі ситуації, то я не можу нікого звинувачувати. Але чого я ніколи не зрозумію – це свідомої брехні. Коли є люди, що залишилися працювати в університеті ДНР, займаються не просто перекручуванням фактів, не просто обливанням брудом тих, хто поїхав до Вінниці. Коли вони обдурюють студентів і абітурієнтів, обіцяючи ці неіснуючі дипломи то російські, то московські і ростовські. Цю частину своїх колишніх колег не можу зрозуміти. Вони дуже швидко перестроїлися і тепер викладають студентам культуру Новоросії чи історію Новоросії і кажуть як їм було погано в Україні, які вони були пригноблені. Такого я не можу зрозуміти і ніколи не зрозумію. Особисті обставини це одне, а от такі вже ідеологічні якісь провокації це зовсім інше – це зрада!
Але викладачі не скаржаться і вважають, що це гарний шанс оновити університет.
Поки що ми працюємо тут, у нас вже є два навчальних корпуси, дуже важко, але вирішується питання з поселенням студентів. Надія повернутися в нас залишається.
Студенти і викладачі сподіваються що, університет згодом переїде до Донецьку, а у Вінниці залишиться лише філія. Про це нам розповіла викладачка Донецького національного університету Олена Тараненко.
Дар’я Курінна, для Громадського радіо.