3 лютого в місті Краматорськ під військкомат вийшли люди, які вимагають припинення мобілізації. За їхніми словами, вони не знають, на яких підставах їх синів призивають в армію та з ким воює Україна. На противагу їм зібралися люди, які виступають за те, щоб армія-таки поповнювалась новими бійцями. Детальніше про акцію кореспондент Громадського радіо Дмитро Пальченко.
“В городе Краматорске сегодня был назначен митинг на 10.30 противников мобилизации в украинскую армию. И сначала в малом количестве вышли люди с пллакатом «Нет – войне!». Они мотивировали свой поступок тем, что не нужно воевать с Россией, нужно остановить войну не призывом и отпором агрессора, а переговорами. Имея опыт таких акций в Дружковке и в том же Краматорске, местные патриоты решили в этот раз, сегодня, прийти и продемонстрировать, что есть в городе сторонники мобилизации, сторонники патриотического мышления, защиты города. Добровольцы даже хотят создать какой-то батальон Краматорска. Все они собрались возле здания военкомата. Между ними выстроилась колона милиции и представители Правого сектора и добровольческие батальоны. Количество людей приблизительно по сотни человек и с той, и с той стороны. Со стороны противников – это пожилые бабушки, которые кричат «Нет – войне». У них нет никакого флага, ни российского, ни ДНР. Они спели песню «Катюша», какие-то советские песни.
С другой стороны есть несколько представителей: волонтерские организации, представители партий Свобода, Блок Порошенка. Но тот, кто занимался организацией, нет такого лидера. С той стороны чувствуется организация. Противники мобилизации очень похожи на тех, которые останавливали первых десантников, когда они заходили в Краматорск. Те же призывы – «Россия – наш брат». Прошло без проишествий, без столкновений, были какие-то единичные случаи, кто-то подбегал разрывал флаг. Милиция быстро реагирует, порядок организован хорошо.
До мітингуючих вийшов військовий комісар Краматорського МВК Донецької області Полковник Андрій Василенко. Він розповів, як проходить мобілізація в Краматорську і що протест ніяк не вплине на призовну хвилю.
“Можно обьявить, вот той стороне, чтобы они в письменном виде написали свои притензии. Матери, у которой призывается сын, брат или племянник незаконно, они выразят это письменно. Остальным здесь делать нечего.
“Призыву не подлежат ребята, которые не служили в армии, те которые имеют инвалидность, опекунство, там целый перечень есть. Все по-людски, по-честному. Мобилизация проходит согласно плану, но есть люди, которые уклоняются от медкомиссии.
Одна женщина говорит, что ее сыну пришла повестка в 17 лет.
Объясняю, что у нас сейчас проходит приписка граждан с семнадцатилетнего возраста к призывным участкам. Это те, которые становятся на учет, это все, которые будут поступать в институт.
Скажите, можно принять такое решение, что большинство призывных в Краматорске оставались служить в городе, создать комендантские роты. Это зона АТО, почему так нельзя сделать?
Это письмо мы приготовили с губернатором, отправим министру обороны на ознакомление. Насколько я знаю, министр подписал документ, что в Краматорске будет создана рота охраны, которая будет осуществлять найболее важные объекты в городе. Это ребята, которые будут проходить службу в Краматорске и будут выполнять наши задачи”.
“Сьогодні у нас стоїть задача популяризації патріотизму. І одним із проявів патріотизму – це є вступ до лав нашого війська. Чим більше буде там патріотичних людей, тим більше шансів, що ми проведемо ротацію, змінемо це керівництво, і врешті-решт наше військо буде таким як має бути. І ми дамо гідну відсіч, звільнемо нашу територію від окупантів.
У нас, на жаль, склалася така традиція: “Я – начальник, ти – дурак”, люди звикли так жити, і ми хочемо від цього їх відучити від цього. Ми хочемо привчити до того, що керівництво – це не якісь там великі начальники, це обслуговуючий персонал, який найняли ми як громада, щоб вони виконували певну функцію для того, щоб вони полегшили наше життя. Я думаю, що завдяки цьому ми теж отримаємо перемогу. Більшість людей оцінює ситуацію, можливо, вони недостатньо патріотичні, але достатньо прагматичні, і розуміють, що з тими майбутнього точно немає. Звичайно є певна категорія людей, які “непрошибаємі”, що з ними зробиш.
“Хроніки Донбасу”. Дмитро Пальченко з Краматорська для Громадського радіо.
Програма «Хроніки Донбасу» на Громадському радіо підтримана Канадським фондом місцевих ініціатив.