Бойова машина зенітного ракетно-гарматного комплексу (ЗРПК) «Панцир-С1» (ілюстративне фото)
Світлана Біла: Сили оборони вдарили по центру ремонту російських систем ППО в Криму. Цей удар був по системі, так би мовити, «кровообігу російської протиповітряної оборони». Про які наслідки йдеться?
Богдан Долінце: Йдеться фактично про військово-промисловий об’єкт на території тимчасово окупованого Криму. Це один із тих об’єктів, які ще в попередні роки, тобто після окупації, захопила російська окупаційна адміністрація.
Це одне з раніше українських підприємств, що працювали у сфері військово-промислового комплексу. Після захоплення росіяни на базі такого підприємства фактично створили так зване виробничо-технічне підприємство «Граніт», яке входить до складу російського концерну «Алмаз-Антей», де обслуговують і ремонтують російські системи протиповітряної оборони.
Тому можна впевнено сказати, що удар по цьому підприємству фактично був ударом по об’єкту, який здійснює обслуговування техніки, зокрема зенітно-ракетних комплексів С-400 «Тріумф», С-300, радіолокаційних станцій різних типів, а також комплексів середньої та малої дальності, таких як «Бук-М2», «Бук-М3», ЗРК «Тор».
Це означає, що спроможність росіян ремонтувати та обслуговувати ці системи, передусім ті, що розташовані в Криму та на тимчасово окупованих територіях півдня, буде суттєво ускладнена.
Такий удар не лише ускладнює можливості обслуговування, а й міг призвести до ураження або пошкодження технічної документації та виробничого обладнання, необхідного для проведення ремонтів. Відповідно, російським військово-промисловим підприємствам доведеться шукати заміну обладнанню та відновлювати технічну документацію, щоб мати змогу продовжувати ці роботи або переносити їх на інші локації.
Тобто це означає, що логістика самої техніки стане довшою, а отже, вона менше зможе виконувати своє функціональне призначення.
Світлана Біла: Як зробити так, щоб нові установки не з’являлися або вони швидко виходили з ладу?
Богдан Долінце: Маємо розуміти, що підприємства, які нині розташовані на тимчасово окупованих територіях, зазвичай не є виробниками самих систем протиповітряної оборони. Самі ж системи протиповітряної оборони, як правило, виготовляються безпосередньо на окремих підприємствах, що переважно розташовані в глибині Росії.
Якщо говорити про завод «Алмаз-Антей», який виготовляє системи протиповітряної оборони, то йдеться фактично про центральну та північну частини Росії, що нині є доволі складними цілями для ураження українськими засобами, зокрема безпілотниками та крилатими ракетами. Водночас ми бачимо, що такі удари регулярно завдаються.
Одним із, напевно, найбільш болючих для російського військово-промислового комплексу став удар по заводу «Кремній-Л», який забезпечує майже половину всіх військових напівпровідникових виробів для оборонного призначення.
Такі комплекси, як системи протиповітряної оборони, є доволі складними. У цій сфері працює ціла низка — десятки заводів, що виготовляють окремі компоненти. Ураження або знищення одного з них може вплинути лише на терміни постачання цих систем, але точно не зможе позбавити Росію можливості їх виробляти.
Світлана Біла: Тобто, якщо з нашого боку такі удари продовжаться системно, тоді ми зможемо суттєво «осліпили» російську ППО в Криму?
Богдан Долінце: Так, абсолютно вірно. По-перше, Росія не зможе швидко й якісно проводити технічно-регламентні роботи для цих систем, а це означає, що вони швидше виходитимуть з ладу, ламатимуться і зношуватимуться.
Крім того, частину систем неможливо буде ремонтувати на місці — їх доведеться відправляти не на підприємства в Криму, а на інші підприємства, тобто здійснювати передислокацію вглиб Росії. Це означає, що такі системи на тижні, а можливо й на місяці, вибуватимуть із бойового чергування.
Відповідно, виникатиме дедалі більше так званих «білих плям» у протиповітряній обороні Росії, і українським безпілотникам та ракетам буде легше проникати через цю буферну зону, щоб завдавати ударів по відповідних військово-промислових об’єктах.
Богдан Долінце: Система протиповітряної оборони зазвичай є багатошаровою. Це сукупність різних факторів і засобів. Ми бачимо, що, коли йдеться про використання безпілотників середнього та великого радіуса ураження, українські сили доволі ефективно проривають російську систему протиповітряної оборони й завдають ударів по таких критичних об’єктах.
Водночас необхідно розуміти, що нині російська система протиповітряної оборони не є «голою». Вона має значну кількість різних засобів: зенітно-ракетні комплекси та системи протиповітряної оборони малої й середньої дальності, які здатні досить ефективно протидіяти повітряним ударам. Ми бачимо, що Україна використовує велику кількість засобів, але, на жаль, кількість результативних ударів є меншою.
На сьогодні й українська, і російська системи протиповітряної оборони є доволі ефективними порівняно з іншими країнами світу, які мають значно нижчий рівень підготовки та готовності відбивати такі атаки. Йдеться не лише про самі комплекси.
Другий важливий компонент — ми маємо розуміти, що Росія системно знімала комплекси з центральної частини країни та Далекого Сходу і передислоковувала їх безпосередньо до кордонів з Україною, на тимчасово окуповані території. Це, зокрема, зумовлює необхідність для українських сил, у тому числі ударних, виявляти такі системи та виводити їх з ладу.
Отже, ми бачимо, що російська авіація фактично не може наблизитися й залетіти в український повітряний простір, так само як і українська авіація не може діяти в повітряному просторі Росії. Це свідчить про певний паритет у рівні протиповітряної оборони з точки зору протидії повітряним цілям — таким як авіація, гелікоптери, а також крилаті ракети.
Раніше стало відомо, що Сили оборони України уразили РЛС «Противник», РЛС «Пароль» та пускову установку ЗРК С-400 «Тріумф» російських окупантів. Про це повідомляли у Генеральному штабі ЗСУ.
Так, у ніч на 15 березня підрозділи Сил оборони уразили радіолокаційні станції 59Н6-Е «Противник» та 73Е6 «Пароль» у районі Лібкнехтівки у тимчасово окупованому Криму. Крім того, зафіксоване ураження пускової установки зі складу зенітного ракетного комплексу С-400 «Тріумф» поблизу Дальнього (ТОТ АР Крим).
Також було встановлено — в результаті ураження 10 березня 2026 року радіолокаційного комплексу «Валдай» у районі Приморського (ТОТ АР Крим) підтверджено його значне пошкодження.
Цю публікацію було профінансовано урядом Великої Британії в рамках проєкту «СRITICAL INFORMATIONAL NEEDS RADIO CONTENT FOR FRONTLINE AND BORDERLINE UKRAINE COMMUNITIES», що реалізувався Громадським радіо. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії