Фото: NATO in Ukraine
24-25 червня в Гаазі проходить саміт НАТО під головуванням генерального секретаря НАТО Марка Рютте.
Голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак вважає, що результати саміту для України залежатимуть від того, чим закінчиться зустріч президента Зеленського з президентом Трампом. Очікування від події є стриманими, бо у виступах очільників європейських країн та резолюції не звучить слово Україна, щоб «не дратувати президента США». На думку експерта, американський очільник досі сподівається, що сам зможе вирішити цю «складну ситуацію з Україною і з Росією».
«Нам важко зараз заглядати в душу і серце президента Трампа, тому що кожного разу ми спостерігаємо абсолютно різні й інколи речі, які заперечують одна одну. Нібито настрій, який панує зараз на борту літака такий, що треба все-таки покласти цій війні край.
Водночас практика показує, що поки Трампу немає чим особливо похвалитися. Навіть оте крихке перемир’я, яке президент США назвав як «мир на Близькому Сході», воно не дозволяє зараз говорити про середньострокову перспективу», — розповідає Віктор Шлінчак.
Читайте також: Трамп — це президент «двох тижнів» — Володимир Огризко
Цьогорічний саміт НАТО схарактеризували як «саміт 5%», каже голова правління Інституту світової політики. Але за цими 5% криється дуже багато деталей. Йдеться про те, що вони поділені на 3,5% і 1,5%. 3,5% — це все, що стосується військової частини, а 1,5% — це гроші, які мають йти на різні проєкти на кшталт будівництва доріг, інфраструктури тощо. І за цими грошима можна заховати дуже багато речей, які взагалі не пов’язані з фінансуванням потреб Північноатлантичного альянсу.
«Дуже багато країн вже розповідають, що це непосильний тягар. Йдеться не лише про Іспанію. Європа дійсно зіштовхується зараз з великою інфляцією, з великими проблемами в економіці. І оці навіть 1,5% є значущими через те, що більшість європейських урядів живуть своїми електоральними циклами.
В Іспанії лівий уряд намагається задекларувати й продемонструвати своїм виборцям більші соціальні блага, ніж їхні попередники, а всі безпекові питання перекинути на наступників.
Європа не думала про свою безпеку більш як тридцять років, бо перебувала під «парасолькою» Штатів. Вони вважали, що треба навпаки роззброюватись, зменшувати арсенали, а це спричинило велику безпекову кризу. Лише зараз європейці починають думати про можливе вторгнення, обговорювати сценарії та виділяти додаткові бюджети на посилення національних армій», — зауважує експерт.
За його словами, ледь не кожна друга країна зараз буде намагатись уникнути витрат у 5% на оборону. Безперечно йдеться про Словаччину, а ще про Грецію та Португалію.
«Це стосується країн, які розташовані трохи далі від російського кордону і не вважають, що в них є актуальна загроза», — каже він.
Читайте також: «У центрі уваги саміту НАТО в Гаазі — новий план інвестицій в оборону» — Марк Рютте
На думку Віктора Шлінчака, Китай уважно спостерігає за всім, що відбувається у світовій політиці, особливо за «хаосом, який створює Дональд Трамп».
«Китайці потирають руки. Вони взагалі вважають, що увесь світ поділений на дві частини: Китай та решта. Усі регіональні війни, маленькі конфлікти, для них це не є таким визначним явищем. Вони крок за кроком йдуть до того, щоб зайняти місце світового гегемона, яке США поступово втрачають.
Китайці дивляться, наче вихователі в садочку за дітьми, які обкидають одне одного піском на майданчику. Гадаю, що Китай найближчі місяці якраз вигулькне, зокрема й на російсько-українському треці. У 2022 році була досить слабка спроба, а зараз вже це може статися і досить швидко», — говорить голова правління Інституту світової політики.
За часів президентства Трампа Україна навряд стане членом НАТО, каже Віктор Шлінчак. Власне, теперішній очільник США про це говорив неодноразово. Щобільше, є достатньо держав, які можуть поставити вето на вступ України.
За словами експерта, зараз є нагальним питанням те, чи «існує» НАТО, у яке ми раніше хотіли вступати. Останні заяви від членів, зокрема і від керівництва Альянсу, свідчать про невпевненість у тому, чи буде залучена 5 стаття НАТО у разі нападу на країну-учасницю союзу. Невідомо, чи будуть всі держави-члени вступати у війну з Росією, якщо та когось нападе. На це питання будуть шукати відповідь протягом цього саміту.
«Країни Балтії вже починають сумніватися, чи вступляться за них великі країни, якщо Росія вирішить здійснити якусь «спецоперацію», — зауважив Віктор Шлінчак.
Слухайте і дивіться також: Портников: Жодних перемовин між Росією і Україною не відбувається
Оскільки президент США Дональд Трамп заявив, що Європа сама має думати про свою безпеку, то потрібно вже вигадувати, як замінити США, сказав в етері програми «Далі заголовків» на Громадському радіо дипломат та ексміністр закордонних справ Володимир Огризко.
Він зазначив, що це колосальний шанс для українців, бо нова система європейської безпеки не буде функціонувати без України. Без нашої армії, досвіду практичних військових дій, така система приречена.
За його словами, Україні варто просувати ідею, щоб створити союз із 10-15 країн, які реально можуть впливати на безпекову ситуацію, забезпечувати себе у військовому плані та виробляти зброю.
Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете: