Віктор Орбан. Фото з відкритих джерел
Андрій Грубінко: Ця ситуація з нафтопроводом відображає не лише реалії двосторонніх українсько-угорських відносин, а й реалії європейського енергетичного ринку та протистояння з Російською Федерацією.
Загалом цей конфлікт, якщо коротко окреслити його нині, відображає принципові проблеми сучасної системи безпеки Європи. Він також розкриває низку проблем і завдань, що стоять як перед Європейським Союзом, так і перед Україною — невіддільною майбутньою частиною, а фактично вже й частиною енергетичного ринку Європи, її геополітичного простору та простору безпеки.
Чи було захоплення інкасаторів «Ощадбанку» в межах правового поля? Безумовно, ні. Адже тут існували лише дві підстави, за яких можна було затримувати цей багаж і, загалом, екіпаж, що супроводжував інкасаторів двох українських машин із цим багажем через територію Угорщини.
Перша підстава — якщо цих людей було оголошено в розшук через Інтерпол. У такому разі Угорщина, як країна-член Інтерполу, могла б затримати їх на підставі відповідної санкції цієї міжнародної організації.
Друга підстава — якщо ці люди порушили законодавство або громадський порядок Угорщини на її території. Очевидно, що ні першого, ні другого фактора не було. Тому це затримання, безумовно, з юридичної точки зору є абсолютно невиправданим. Це суто політична акція, і ми, очевидно, це розуміємо.
Андрій Грубінко: Цей прецедент для Європейського Союзу може стати дуже важливим каталізатором для визначення того, як це об’єднання в майбутньому будуватиме політику безпеки та політику взаємодії зі своїми державами-членами. А також як обʼєднання планує убезпечувати себе і країни-партнери від подібної агресивної та протиправної політики.
Економічний тиск, безумовно, використовується як інструмент політичних претензій. Зрештою, подібними методами часто користується політичний патрон чинного угорського режиму — Російська Федерація. У своїй історії вона неодноразово застосовувала подібні силові способи.
Це дуже впізнаваний почерк російських спецслужб, ще з часів радянського КДБ: силові акції з показовими «маски-шоу», подібними до тих, які ми бачили під час затримання українських громадян, що супроводжували цей багаж. Усе відбувалося демонстративно: була залучена навіть бронетехніка та озброєні підрозділи. Водночас варто зауважити, що екіпажі, які супроводжували цей дуже цінний багаж, були беззбройними — відповідно до законодавства та правових норм.
Такі російські методи застосовуються постійно. Відповідні «методички» існують, вони передаються угорській владі, і та, на жаль, нині активно та досить ефектно реалізує їх на практиці.
Водночас слід розуміти, що банківські вантажі такого типу перевозяться фактично щотижня — такі перевезення відбувалися і відбуваються регулярно. Зокрема, з Австрії найкоротший маршрут до України пролягає саме через територію Угорщини. Тобто це не є чимось новим чи якоюсь одноразовою акцією. Ідеться про звичайну практику, а не про випадок, який угорська сторона могла б вважати прецедентним або протизаконним.
Звичайно, це відбувається за погодженням із Російською Федерацією. Віктор Орбан уже давно, як відомо, фактично виступає провідником інтересів Кремля. Політичні технології, ідеологічні наративи й, найголовніше, енергетичне фінансування, пов’язане з російською нафтою, яке значною мірою підтримує економіку Угорщини, наочно свідчать про джерела основних фінансових потоків, що живлять угорський режим.
Йдеться, зокрема, про приблизно 10-відсоткову знижку, яку Угорщина отримує на російську нафту. Саме тому і виникла проблема навколо нафтопроводу. Там, де Російська Федерація надає знижки на будь-які ресурси, а особливо на енергоресурси — стратегічний інструмент її зовнішнього впливу протягом десятиліть, — неминуче присутній і політичний чинник.
У таких випадках, як правило, проявляється і вплив російських спецслужб — ФСБ та зовнішньої розвідки. Разом з економічними важелями одразу виникають і політичні механізми впливу, які сьогодні досить наочно демонструються в Угорщині.
Андрій Грубінко: Правову оцінку цій ситуації має дати сам Європейський Союз. Поки що ми бачимо доволі лояльну позицію з його боку — в очікуванні виборів 12 квітня та з розрахунком на те, що Віктор Орбан відійде від влади як політик, тобто програє ці вибори. Європейський Союз значною мірою робить ставку саме на цей фактор.
Водночас варто зазначити, що проти Угорщини вже протягом приблизно останніх п’яти років застосовувалися різні обмежувальні заходи: зокрема, заморожувалися виплати дотацій. Тобто межі фінансового впливу санкційного характеру щодо Угорщини, попри те що вона є членом ЄС, Брюссель уже неодноразово використовував.
Потрібні чіткі, спокійні — підкреслюю — дипломатичні та виважені юридичні дії України на міжнародній арені. Необхідно подавати позови до судів і вирішувати цю ситуацію в правовий спосіб. Я розумію, що це тривалий процес і очевидно, що він не завершиться до 12 квітня. Проте цей прецедент потрібно закрити, а ситуацію — врегулювати на юридичному рівні. Такі можливості існують: це можна робити як на рівні Європейського Союзу, так і через національні та міжнародні судові інстанції.
Водночас усі мають розуміти, що українська влада також усвідомлює політичний характер цієї ситуації. Тому, на мою думку, в поведінці офіційного Києва зараз простежується очікування 12 квітня як певної ключової дати. Саме від неї, ймовірно, і відштовхуватимуться подальші кроки — зокрема юридичні дії та спроби перевести ситуацію в площину судового розгляду.
Сьогодні політична доцільність усе ж переважає. Тому Україні так чи інакше доводиться діяти в межах загальної політики Європейського Союзу.
Світлана Біла: До 12 квітня Віктор Орбан може готувати подібні операції?
Андрій Грубінко: Інформаційна кампанія проти України була і не припиняється — це факт. Майже щодня і Віктор Орбан, і представники уряду підкидають нові заяви, факти чи припущення щодо можливого використання цих коштів, поведінки України тощо. На жаль, до цього ми вже певною мірою звикли.
Я вважаю, що ця ситуація — це політична істерія Орбана, адже інакше важко охарактеризувати його політику, риторику, заяви та дії, які вже перейшли у практичну площину протидії Україні.
Ступінь цієї істерії безпосередньо залежатиме від передвиборчих рейтингів, настроїв у суспільстві та від того, наскільки Орбану вдасться скоротити можливий відрив від свого основного політичного конкурента — партії «Тиса». Саме від цього значною мірою залежатимуть події, які ми побачимо найближчим часом.
Водночас з’являється інформація про активність російських спецслужб, зокрема ГРУ, на території Угорщини. Тобто очевидно, що можуть опрацьовуватися різні сценарії. Якими саме вони будуть — передбачити складно, але варто бути готовими до розвитку подій за різними варіантами.
Світлана Біла: Ймовірність втрати Віктором Орбаном влади та посади є досить високою. Ми також розуміємо, що в такому разі, найімовірніше, розпочнуться антикорупційні розслідування. Можуть оприлюднити багато інформації про самого Орбана, його родичів і близьке оточення.
З іншого боку, він значною мірою підлаштував під себе виборчу систему. Водночас очевидно, що в демократичний спосіб утриматися при владі йому буде складно. Тут важливим є і той момент, про який ви згадали, — наявність чіткого російського сліду, зокрема участі спецслужб.
Наскільки високою може бути частка фальсифікацій? І як саме це може вплинути на результати виборів?
Андрій Грубінко: Те, що Віктор Орбан усвідомлює юридичні наслідки своєї можливої поразки на виборах, є очевидним. Хоча б тому, що він є випускником юридичного факультету Будапештського університету. Тому, гадаю, він чудово, як ніхто інший, це розуміє.
Однак його юридична відповідальність за дії під час перебування при владі може настати повною мірою і відносно швидко лише в тому випадку, якщо він переконливо програє ці вибори, а його опоненти здобудуть повну перемогу — незалежно від того, чи йтиметься про одну партію, чи про коаліцію. Це вже інше питання.
Тому, безумовно, Орбан кинеться використати всі доступні ресурси — фінансові, а також роботу з різними групами виборців — щоб переконати їх у своїй позиції. Знову ж таки, застосовуватиметься і залякування «зовнішньою агресією та загрозами безпеці, пов’язаними з Україною».
Страшилки про те, що Угорщина не отримує своїх коштів від Європейського Союзу через вступ України, безумовно, спрямовані на середньостатистичного виборця. Адже в Угорщині існує багато фінансових і соціальних проблем, і країна сьогодні залишається однією з найбідніших у Європейському Союзі. На цьому Орбан активно грає і продовжуватиме грати до кінця кампанії. Використовуватимуться всі можливі засоби переконання, включно з фактами підкупу та певним шантажем окремих категорій суспільства.
Насамперед Орбан, традиційно як неоконсерватор, орієнтується на більш регіональні частини населення та відповідні вікові категорії. Тут він має сильні позиції. Опозиція, зокрема Петер Мадяр, який має імідж прогресивного політика, більше орієнтується на міста та молодь.
Велике значення матиме явка на вибори, що є ключовим фактором навіть попри спроби фальсифікацій і тиск на виборців. Важливо, хто активніше прийде голосувати: сільська місцевість і старше покоління чи міста і молодь. Від цього дійсно залежатиме результат, адже на кону стоїть дуже багато.
Одна з технологій, яку може застосовувати Орбан, — переконувати власних виборців, навіть молодь, не йти на вибори, аргументуючи, що все стабільно, майбутнє забезпечене, ми в Європейському Союзі, і нічого не загрожує. Тобто такі маніпуляції на настроях населення та прагнення стримати явку прогресивної когорти виборців безумовно будуть частиною цієї виборчої кампанії.
Угорський парламент ухвалив закон на засіданні у вівторок, 10 березня, про вилучення валюти й цінностей з інкасаторських авто українського «Ощадбанку». Йдеться про валюту й золото, які угорські силовики захопили у ніч на 6 березня.
Ввечері 9 березня ухвалив постанову про вилучення валюти й цінностей з інкасаторських авто Ощадбанку, намагаючись створити юридичне підґрунтя для своїх дій.
Урядове рішення напряму декларує, що воно присвячене саме епізоду з нападом угорської спецслужби на український інкасаторський конвой.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що такі кроки Угорщини лише підтверджують незаконність перших дій. Також до МЗС України викликали угорського посла через поводження з затриманими інкасаторами.
Раніше один з ключових міністрів уряду Орбана фактично визнав, що інцидент з інкасаторами є відповіддю на «блокування» Україною роботи нафтопроводу «Дружба».
Також 10 березня угорський парламент ухвалив резолюцію проти вступу України в ЄС та надання їй допомоги.
Нагадаємо, у ніч на 6 березня поблизу АЗС на околиці Будапешта угорські силовики затримали два автомобілі й сімох інкасаторів «Ощадбанку», які перевозили значний обсяг валюти й золота, згідно з міжнародним контрактом між Raiffeisen Bank International AG (Австрія) та АТ «Ощадбанк».
Згодом в Угорщині відкрили кримінальне провадження через нібито відмивання грошей, а затриманих інкасаторів згодом депортували з забороною в’їзду в Шенгенську зону на три роки. Частину їхніх особистих речей, як і вилучені автомобілі та цінності, Угорщина не повернула.
Цю публікацію було профінансовано урядом Великої Британії в рамках проєкту «СRITICAL INFORMATIONAL NEEDS RADIO CONTENT FOR FRONTLINE AND BORDERLINE UKRAINE COMMUNITIES», що реалізувався Громадським радіо. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії