Ілюстративне фото з відкритих джерел
Владислав Фарапонов каже, що важливу роль в цьому зіграло те, що держсекретар Марко Рубіо став більш активним у зовнішній політиці США. Тепер вже американський президент менше покладається на Стіва Віткоффа.
На його думку, американці та росіяни мали різні очікування щодо зустрічі в Угорщині. Росіяни хотіли показати Трампу, що їм є про що поговорити навіть без припинення бойових дій. Тобто про глобальні питання, стратегічну стабільність та економічну співпрацю. В адміністрації Трампа вирішили, що такий підхід їм не до вподоби, бо це лише затягуватиме час. Тобто немає сенсу кудись їхати, бо не буде конкретних домовленостей.
Він зауважує, що росіяни добре продумали місце потенційних перемовин. Для Трампа та американців локація в Будапешті виглядає, як зустріч на нейтральній території та в європейській країні. Тим паче, що в американського президента хороші стосунки з угорським лідером.
За його словами, росіяни обрали цей час, бо за місяць в США святкуватимуть День подяки, потім Різдво, а у 2026 році відбуватимуться проміжні вибори, тому Трампа можуть хвилювати інші питання наступного року. Також пройшло вже достатньо часу від минулої безрезультативної зустрічі на Алясці.
Читайте також: Трамп — це президент «двох тижнів» — Володимир Огризко
Голова аналітичного центру «Інститут американістики» вважає, що порядок денний для зустрічі лідерів США та Китаю суттєво не змінився з літа. Ключове — двостороння торгівля та співпраця, а також про плани Китаю щодо Тайваню. Участь Китаю у російсько-українській війні та післявоєнний порядок теж можливі теми для обговорень.
«Адміністрація Трампа обирає трохи інший підхід, ніж адміністрація Байдена. Команда Джо Байдена намагалася балансувати між тим, щоб говорити з Китаєм та протистояти йому. Вони цього не приховували. Трамп публічно небагато говорить саме про протистояння з Китаєм. Він більше акцентує на величі США, щоб зробити Америку великою всередині та іноді порівнює країну з Китаєм.
Адміністрація Байдена хотіла внутрішньо і ззовні мати добрий вигляд, щоб показати Китаю, що з ними треба більш ціннісно спілкуватися. Пам’ятаєте, коли Китай запустив розвідувальну кулю? Тоді Блінкен на три місяці відклав свій візит, але все ж таки поїхав. Ідея була в тому, щоб показати, що з ними так просто не можна чинити.
Насправді неважливо, яке імʼя в американського президента чи яку партію він представляє. Якщо Китай обирає далі співпрацювати з Росією, то будь-який президент США мав би показати й сказати, що це є точка неповернення. Тобто якщо ви обираєте бути проти Заходу, то тоді очікуйте відповідь.
Чи скаже так Трамп? Мені важко сказати, але здається, що він більше готовий спілкуватись про двосторонню економічну співпрацю та торгувати більш суровими вимогами, але на більш вигідних умовах для Сполучених Штатів», — каже експерт.
Він зауважує, що будь-якому американському президенту не вигідно, аби Росія і Китай дійсно сформували військовий альянс. Водночас, на думку експерта, Трампу не вдасться змінити думку Китаю щодо нашої війни.
Читайте також: На параді не було трьох диктаторів — там був один диктатор і два сателіти — Лідія Смола
Владислав Фарапонов говорить, що варто очікувати посилення того напрямку в адміністрації Трампа, який представляє Марко Рубіо. Йдеться про більш інституційний та відповідальний підхід.
«Рубіо — не ворог собі, бо це ж йому потім відповідати перед Конгресом, а не тому ж Віткоффу. І він, як колишній сенатор, прекрасно розуміє, до чого можуть призвести такі беззмістовні зустрічі, які могли готуватися у тому ж Будапешті», — зазначає голова аналітичного центру «Інститут американістики».
Адміністрація Трампа одночасно використовує батіг та пряник, каже експерт. Введення енергетичних санкцій свідчить, що проблема була не в якихось інституційних неспроможностях. Трамп підійшов впритул до санкцій та військової допомоги для України.
«Така перспектива вже не в довгій шухляді. Єдине питання — формат і умови. Ми ж пам’ятаємо ту абстрактну формулу, яку обіцяв Трамп: якщо у Росії не буде бажання завершувати війну, то тоді в України має бути велика кількість американської допомоги. Це дещо знімає табу на такі важкі рішення, які раніше на перемовинах американська сторона могла відкласти на край столу.
Коли починаємо їхати на велосипеді, то найважчі секунди — це буквально перші секунди, далі стає легше», — каже Владислав Фарапонов.
За його словами, попри певний позитив, українським дипломатам не варто зупинятись на цьому і думати, що тепер США буде повністю на боці України. Потрібно і далі працювати з адміністрацією Трампа.
Дивіться та читайте також: Трамп нагадує Єльцина пізнього періоду — Олег Саакян
22 жовтня Сполучені Штати вперше за другого президентства Дональда Трампа застосували нові санкції проти Росії. Під них потрапили найбільші нафтові компанії — «Роснєфть» і «Лукойл». Державні компанії Китаю, а також індійські нафтові заводи вже відмовилися купувати російську нафту.
Офіс із контролю за зовнішніми активами(OFAC) оголосив про нові санкції «внаслідок нестачі серйозної прихильності Росії мирному процесу для завершення війни в Україні».
Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що це сигнал для Кремля про те, що час «припинити вбивства і негайно припинити вогонь».
Своєю чергою президент США Дональд Трамп висловив упевненість, що запроваджені санкції США матимуть вплив на мирний процес.
Також президент США скасував зустріч з Путіним у Будапешті.
Цю публікацію було профінансовано урядом Великої Британії в рамках проєкту «СRITICAL INFORMATIONAL NEEDS RADIO CONTENT FOR FRONTLINE AND BORDERLINE UKRAINE COMMUNITIES», що реалізувався Громадським радіо. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії
Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете: