Фото: Pixbay
Розмова з Юрієм Ганиченком, керівником Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки.
Олена Новікова: Чому ми спостерігаємо спалахи коронавірусу у певних конкретних регіонах?
Юрій Ганиченко: Коли ми говоримо про поточну хвилю захворюваності, то тут уже впродовж декількох тижнів поспіль практично кожен регіон перебував на так званому рівні плато і був готовий «вибухнути». Те, що захворюваність більшою мірою йде із західних областей, це співпаддіня, бо кожен регіон може «вибухати» і це ми бачимо за динамікою, де у нас щотижня нові антилідери. Тобто у нас зараз всі регіони в активному стані і готові показувати «вибухову» динаміку.
Олена Новікова: Якщо говорити про адаптивний карантин, то ми можемо якісно контролювати регіональні спалахи?
Юрій Ганиченко: Теперішній карантин, продовжений до 31 грудня, за показниками практично такий самий, що ми бачили під час весняної хвилі. Тобто карантин буде адаптивно реагувати на захворюваність у конкретному регіоні. І паралельно з цим у «помаранчевих» зонах будуть окремі аналізи на рівні ОТГ, щоб виявляти і попереджати локальні спалахи.
Олена Новікова: Наскільки те, що декларує МОЗ, мовляв підвищена увага до локальних спалахів, вдасться зробити?
Юрій Ганиченко: На ранніх етапах, де зараз і перебуває Україна, аналіз на рівні ОТГ є вирішальними. Сподіваємось, що його будуть проводити на регулярній основі і він буде давати свої результати. Тому що усі регіональні та повномасштабні спалахи починаються локально. Варто реагувати на спалахи на самому початку, стримувати їх принаймні на рівні ОТГ, а тоді вже адаптивним карантином контролювати на рівні регіону, на рівні держави.
Олена Новікова: Що показала наша система під час попередніх карантинів? Чи здатна вона стримувати локальні спалахи?
Юрій Ганиченко: Якщо дивитись на систему адаптивного карантину, що була під час весняної хвилі, і яка є зараз, то вона не скерована на стримування спалаху, вона — реактивна, скерована на реагування та на недопущення колапсу медичної системи. Поруч з цим, щоб виявляти спалахи, необхідно проактивно реагувати на місцевому рівні.
Поточна версія адаптивного карантину є однією з найкращих, які ми вже мали в Україні. Наприклад, минулої хвилі 10 регіонів пройшли без «червоного» рівня, тобто фактично це половина областей. Як система спрацює зараз побачимо згодом. Очікувано, що окремі регіони зможуть також пройти без суттєвих обмежень.
Що стосується Києва, то у столиці наразі ситуація з коронавірусом одна з найкращих. Контроль над поширенням захворюваності зберігається, зайнято до 20% ліжок. Попри те, що загалом по країні вже зайнято понад 30%.
Олена Новікова: Чому у Києві ситуація краща, ніж деінде? Чи пов’язано це, наприклад, з рівнем вакцинації?
Юрій Ганиченко: Коли говорити про реагування та стримування COVID-19 варто зважати на три основні фактори: вакцинація (якщо в цілому про країні вакциванований кожен 5-й, то у Києві це більше, ніж кожен третій), система тестування, виявлення та ізоляції контактних осіб (і в Києві історично найвищий рівень тестування), карантинні обмеження.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS