На сторінці «Простір свободи» — рух добровольців» у Facebook була оприлюднили заяву про те, що громадські організації закликають припинити акустичне насильство в транспорті.
«Конфлікти пасажирів з персоналом транспорту через трансляцію музики або фільмів, на жаль, стали в Україні буденністю. Часом вони переростають у скандали національного рівня. Днями всю країну обурили дії водія автобусу, який відмовився вимкнути піратську трансляцію російського фільму на вимогу дівчат, що захищають нашу незалежність на Донбасі і їхали з похорону загиблого воїна.
Це практика трансляції звуків музики, фільмів тощо в салонах транспортних засобів, від яких пасажирам ніде подітися. Причому такі конфлікти – лише вершина айсбергу, адже багато хто мовчки терпить акустичне насильство, не бажаючи сваритися.
Очевидно, що кожен пасажир має повне право їхати в тиші, незалежно від бажань інших пасажирів чи транспортного персоналу. Так, як це є у кожній цивілізованій європейській державі.
Ми закликаємо органи державної влади і транспортні організації покласти край акустичному насильству на транспорті.
Ми вимагаємо:
Чи можлива реалізація такої вимоги, ми запитали у виконавчого директора Союзу споживачів України Максима Несміянова.
Максим Несміянов: Якщо навіть щось там і приймуть, можливо, перший місяць будуть якісь показові рейди, але далі все залишиться так, як є. Бо хто виконання закону буде контролювати? І куди скаржитися в разі його невиконання? Припустимо, що якщо це велике підприємство – транспортна компанія, то там можна знайти кінці, і знайти, який договір підписувався з перевізником. А в цей договір теоретично можна внести поправки, згідно з чинним законодавством – яке радіо має грати, на якій гучності тощо.
Проте сьогодні держава не контролює елементарних речей. Ви подивіться на тих водіїв у громадському транспорті: вони говорять телефоном, непристебнуті, за дорогою не слідкують, в них немає аптечки. А ви кажете про якусь музику по радіо.
Наша влада любить хайп, на хайпі вона може ухвалити ці поправки, але хто буде контролювати виконання їх на системній основі? У нас же ліберальна країна, в нас ніхто нічого контролювати не повинен, і це думка дуже багатьох громадських активістів. Ви в них спитайте, за що вони виступають: за правила, чи за контроль на ринку? І вони почнуть казати, що ми за лібералізацію, але за правило. Навіщо нам правило, якщо ніхто не контролює нічого? А громадський транспорт у маленьких містах – це страшна річ. Там князі й бояри, вони що хочуть, те зі споживачами й роблять. Тому що центральні органи влади кажуть, що на місцях видніше, бізнес розбереться. Так він і розбирається, в нього є зв’язки, він маленького споживача просто роздавить.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.