Розмова з керівником Центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнком.
Олександр Мусієнко: Будь-який парад у нашу інформаційну добу робиться для картинки: у першу чергу для телетрансляції, тих осіб, які перебувають на трибуні. Утім, ті можливості, які були у центрі міста, могли би дозволити забезпечити територію параду достатньою кількістю екранів, якісним звуком, коментуванням.
Вони мали б бути там, не залежно від політичних уподобань. Якщо хтось хотів цим маніпулювати — це невдало та непотрібно. Тим більше коли присутні поважні гості з різних країн і за цим спостерігають.
На моє переконання нема загальних нормативів того, хто має бути присутнім на таких парадах. Окрім тих, хто керує цими урочистостями.
Я би змінив концепцію, наближаючи її до людей. Це свято не може бути приватизоване однією трибуною на Хрещатику.
Якщо ми змінили концепцію дійства, уникнувши прийняття параду, то потрібно було піти далі — зробити, щоб на трибунах з’явилися звичайні люди.
На місці президента варто було б поспілкуватися з представниками ветеранських організацій і запропонувати їм спільно відзначити 30-ту річницю. У такі моменти нація є єдиною, як ніколи.
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS